
- •Базовий навчальний посібник вступ
- •Програма курсу “податковий менеджмент”
- •Тема 1 – Теоретичні і організаційні основи податкового менеджменту.
- •Тема 2 – Податкове планування і прогнозування – складова частина державного податкового менеджменту.
- •Тема 3 – Податкове регулювання як складова частина державного податкового менеджменту.
- •Тема 4 – Податковий контроль - складова частина фінансового контролю і податкового механізму.
- •Тема 5 – Корпоративний податковий менеджмент у системі управління оподаткуванням.
- •Тема 6 – Податкове планування у системі корпоративного податкового менеджменту.
- •Тема 7 – Міжнародне податкове планування.
- •Тема 1: теоретичні і організаційні основи податкового менеджменту
- •1. Управління оподаткуванням в умовах трансформації економіки України.
- •2. Державний податковий менеджмент у системі управління оподаткуванням.
- •3. Державна податкова служба у структурі державного податкового менеджменту.
- •1. Управління оподаткуванням в умовах трансформації економіки України.
- •2. Державний податковий менеджмент у системі управління оподаткуванням.
- •3. Державна податкова служба у структурі державного податкового менеджменту.
- •Питання для самоперевірки.
- •Тема 2: податкове планування і прогнозування - складова частина державного податкового менеджменту
- •1. Податкове планування і прогнозування - особливі елементи управлінського процесу на підприємстві.
- •2. Фактори, які впливають на якість планування і прогнозування
- •3. Методи планування і прогнозування.
- •4. Формування нормативного балансу доходів.
- •5. Методика визначення баз оподаткування.
- •6. Особливості обрахунку бази оподаткування та прогнозування податків і зборів
- •7. Напрями покращення адміністрування податків і зборів.
- •Питання для самоперевірки.
- •Тема 3: податкове регулювання в україні
- •1. Податкове регулювання як складова частина державного податкового менеджменту.
- •2. Методи податкового регулювання.
- •3. Способи реалізації податкового регулювання в Україні.
- •1. Податкове регулювання як складова частина державного податкового менеджменту.
- •2. Методи податкового регулювання.
- •3. Способи реалізації податкового регулювання в Україні.
- •Питання для самоперевірки.
- •Тема 4. Податковий контроль – складова частина фінансового контролю і податкового механізму
- •1. Зміст податкового контролю.
- •2. Порядок проведення перевірок суб’єктів підприємницької діяльності органами дпау.
- •3. Основні причини і типові способи здійснення правопорушень у сфері оподаткування та методи їх виявлення.
- •4. Відповідальність платників податків за порушення податкового законодавства.
- •Показники, що характеризують податкову дисципліну резидентів, млн.Грн.
- •Питання для самоперевірки.
- •Тема 5: корпоративний податковий менеджмент у системі управління підприємством.
- •1. Зміст категорії “корпоративний податковий менеджмент” та його елементи.
- •2. Фактори які впливають на ефективність корпоративного податкового менеджменту.
- •1. Зміст категорії “корпоративний податковий менеджмент” та його елементи.
- •2. Фактори які впливають на ефективність корпоративного податкового менеджменту.
- •Питання для самоперевірки.
- •Тема 6: податкове планування у системі корпоративного податкового менеджменту
- •1. Зміст категорії “податкове планування”.
- •2. Принципи податкового планування.
- •3. Етапи податкового планування.
- •1. Зміст категорії “податкове планування”.
- •Відмінності між плануванням податкових платежів і податковим плануванням
- •2. Принципи податкового планування.
- •3. Етапи податкового планування.
- •До групи показників оцінки ефективності податкового планування входять такі:
- •Питання для самоперевірки.
- •Тема 7: міжнародне податкове планування.
- •1. Основи міжнародного податкового планування.
- •2. Форми і методи податкового планування.
- •3. Взаємозв’язок і взаємозалежність податкового права і податкового планування.
- •4. Види міжнародного податкового планування.
- •5. Види податків і їх класифікація з позиції податкового планування.
- •6. Методи міжнародного податкового інвестування.
- •Питання для самоперевірки.
- •Список використаної літератури
- •Тема 1: теоретичні і організаційні основи податкового менеджменту 4
- •Тема 2: податкове планування і прогнозування - складова частина державного податкового менеджменту 14
2. Фактори, які впливають на якість планування і прогнозування
До факторів, які впливають на якість планування і прогнозування відносяться:
Відсутність методологічного забезпечення проектування дохідної частини державного і місцевих бюджетів, раціональної системи планування і прогнозування податкових надходжень. Незважаючи на майже десятирічний період існування української системи оподаткування, досі немає спеціальних методик та аналітичної бази планування та аналізу податкових надходжень до бюджету. Нині вихідним етапом розрахунків прогнозів надходжень податкових платежів до бюджету є планування на регіональному рівні за допомогою застарілого нормативно-статистичного методу, в основу якого покладені дані про податкові надходження у розрізі окремих джерел за минулий рік з врахуванням прогнозних індексів цін. Але для визначення оптимальних планових показників слід враховувати також їхні тенденції і загальні закономірності соціально-економічного розвитку суспільства, від яких у першу чергу залежить можливість виконання платниками своїх податкових зобов’язань. Тому на стадії аналітичної обробки та аналізу інформації, яка передує безпосередньому розрахунку планових показників, треба використовувати дані не тільки офіційних органів, але й конкретних платників податків.
Як свідчить практика, вдосконалення потребує не тільки інформаційно-аналітична база, а й самі методи розрахунку планових показників та аналізу їх виконання. У процесі планово-аналітичної роботи мають застосовуватися сучасніші методи, які виправдали себе у податковій практиці зарубіжних країн: кореляційно-регресивні та багатофакторні моделі, теорія експертних оцінок, імітаційні методи і методи оптимізації планових рішень. Зазначені методи орієнтуються на застосування певних програмних заходів, тобто уніфікації і стандартизації податкової звітності та її показників.
Часта зміна окремих податкових законів, а також велика кількість поточних змін до законів з питань оподаткування. Особливо це стосується таких основних законів, як Закону України “Про податок на додану вартість”: тільки протягом 2000 р. прийнято 28 законодавчих актів щодо змін до Закону і спрямованих в основному на розширення податкових пільг; Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”: 44 зміни і доповнення внесено з дати прийняття законодавчого акту.
Непередбачуваність законів України якими надаються податкові пільги без компенсації “випадаючих доходів”.
Непередбачуваність податкової поведінки платників, які працюють в окремих галузях економіки: паливно-енергетичному, гірничо-металургійному комплексах, сільському господарстві, експортних напрямках, а часто і несприйняття запропонованих податкових рішень.
Залежність надходжень до бюджету від рівня податкової дисципліни і культури, а часто і від політичної ситуації.
Робота над проектуванням доходів бюджету не повинна ґрунтуватися тільки на макроекономічних показниках і потребі збалансування бюджету. Необхідно враховувати реальний стан сплачуваності податків, можливість не грошових надходжень, вплив законодавчих рішень з питань оподаткування, особливо у територіальному плані.
Необхідно враховувати ряд важливих економічних чинників, які зовні за загальними показниками не спостерігаються, але відчутно знижують податковий потенціал держави. Це насамперед збитковість підприємств. За даними Міністерства економіки у 2001 році обсяг збитків очікується у сумі 26 млрд. грн. при запланованому прибутку у 36 млрд. грн. І це передбачувана лише офіційна збитковість. Фактично підприємницька діяльність у таких суб’єктів здійснюється за рахунок тіньових грошових потоків.
Суперечливим є і питання про ефективність рішень щодо списання та реструктуризації податкової заборгованості. З однієї сторони, завдяки можливості отримувати відстрочку чи розстрочку сплати податкової заборгованості, а також задекларованих платежів до бюджетів до настання строків їх сплати платники можуть вільно користуватися власними коштами, уникнути реалізації майна, що перебуває у податковій заставі. Суб’єкти господарювання отримують можливість використовувати обігові кошти для розвитку і нормального функціонування виробництва.
До недоліків даного явища необхідно віднести наступне. Фактично сплачується тільки частка реструктуризованої суми і щорічно залишається непогашеною 25-30 відсотків суми реструктуризованої заборгованості, що збільшує недоїмку. Тобто до поточних податкових зобов’язань додаються реструктуризовані і заборгованість накопичується вже за цими загальними сумами. Практикується також надання відстрочок за реструктуризованими платежами і погашення заборгованості шляхом взаємозаліків, тобто без наявної сплати.
Ці всі фактори призводять не лише до незадовільного наповнення бюджету, але і завдають суттєвої шкоди основоположним принципам, які становлять запоруку дієвості оподаткування. Порушуються приципи рівномірності, оскільки у кінцевому підсумку у програші залишаються законослухняні платники податків. Питання покращення фінансового стану платників податків при цьому залишаються невирішеними. Крім того, такі рішення ставлять податкоплатників у нерівні умови та провокують тенденції очікування реструктуризації замість прагнення виконати зобов’язання перед бюджетом.
Виникла нагальна потреба у створенні територіальних економічно-податкових паспортів областей, які б допомогли визначити податкові можливості території, звернути увагу керівників місцевих органів виконавчої влади на резерви залучення додаткових коштів до місцевих бюджетів. До підготовки таких паспортів доцільно залучити місцеві органи міністерств економіки і фінансів, державної податкової служби, державної статистики та економічні наукові установи, а також використати досвід інших країн.
Удосконалення методів планування і прогнозування є вирішальним фактором, спроможним впливати на позитивне розв’язання проблеми неплатежів. Саме нереалістичність бюджетних параметрів поряд з широкою практикою внесення упродовж бюджетного року змін до системи оподаткування значною мірою формують підґрунтя подальшого виникнення неплатежів до бюджету. Доходи бюджету на кожен наступний рік затверджуються на вищому рівні, ніж їх фактичне виконання у попередньому році. Фактичні макроекономічні показники (інфляція, ВВП, обсяги виробництва) на момент затвердження бюджету суттєво відрізняються від прогнозованих макроекономічних показників, закладених до бюджету. Фактичний рівень доходів також свідчить про занадто нереальні цифри закладених до бюджету обсягів надходжень. Це одна з причин того, що жодного року, починаючи з 1991-го, на 100% не була виконана дохідна частина ні державного, ні зведеного бюджету. Практика свідчить про методологічну слабкість процесу підготовки проекту Державного бюджету України, наявність надто оптимістичних підходів до визначення показників дохідної частини бюджету, широке застосування хибного планування “від досягнутого”, неврахування суттєвих економічних чинників.