Питання для самоперевірки.
1. Охарактеризуйте систему органів управління оподаткування в Україні.
2. Якими чинниками викликана необхідність вдосконалення управління оподаткуванням?
3. Дайте визначення економічної категорії “податковий менеджмент”.
4. Охарактеризуйте структуру податкового менеджменту.
5. Визначте мету державного податкового менеджменту.
6. Охарактеризуйте завдання державного податкового менеджменту.
7. Назвіть суб’єкти і об’єкти державного податкового менеджменту.
8. Перерахуйте складові частини державного податкового менеджменту.
9. Охарактеризуйте завдання органів державної податкової служби з позиції податкового менеджменту.
10. Назвіть фактори, які свідчать про неефективність податкового менеджменту у підрозділах податкової служби.
Тема 2: податкове планування і прогнозування - складова частина державного податкового менеджменту
1. Податкове планування і прогнозування - особливі елементи управлінського процесу на підприємстві.
2. Фактори, які впливають на якість планування і прогнозування.
3. Методи планування і прогнозування.
4. Формування нормативного балансу доходів.
5. Методика визначення баз оподаткування.
6. Особливості обрахунку бази оподаткування та прогнозування податків і зборів.
7. Напрями покращення адміністрування податків і зборів.
1. Податкове планування і прогнозування - особливі елементи управлінського процесу на підприємстві.
Реалізація державою господарських, управлінських, соціальних та інших функцій не можлива без створення адекватної економічної бази. Матеріальним втіленням такої бази є бюджет. Значною мірою він формується за рахунок податкових надходжень. Планування дохідної частини бюджету є по суті плануванням податкових платежів.
Податкове планування і прогнозування - це особливі елементи системи вироблення і прийняття рішень у сфері життєдіяльності держави у процесі перерозподілу виробленого суспільного продукту. Основне завдання податкового планування і прогнозування - це необхідність економічно обгрунтовано забезпечити якісні і кількісні параметри бюджетних завдань і перспективних програм соціально-економічного розвитку країни виходячи із розробленої і прийнятої у законодавчому порядку соціально-економічної доктрини. Виконується дане завдання як у розрахунку на один фінансовий рік (поточне податкове планування), так і на більш віддалену перспективу (податкове прогнозування).
Завдання податкового планування неоднозначні. Вони відрізняються у залежності від того хто їх ставить: державні органи чи керівники підприємницьких структур. Відповідно сфера податкового планування неоднорідна, вона поділяється на загальнодержавне податкове планування, основним завданням якого є регламентація оподаткування і контроль за сплатою податків, зборів і обов’язкових платежів та корпоративне податкове планування, основним завданням якого є сплата податків, зборів і обов’язкових платежів, а також їх оптимізація. Між загальнодержавним податковим плануванням і корпоративним повинний існувати органічний зв’язок, тому що не дивлячись на протилежність їх економічних інтересів загальна стратегія у них одна - створити стійкий економічний базис у рамках країни в цілому.
При податковому плануванні і прогнозуванні реалізуються не тільки фіскальні завдання, але і закладаються основи оптимізації тактики і стратегії податкового регулювання і контролю.
Податкове планування базується на оцінці ефективності податкової системи в цілому з позиції виконання нею фіскальних завдань і впливу на економіку, а також на аналізі причин розходжень між плановими і фактичними сумами податкових надходжень.
Схематично процес загальнодержавного податкового планування можна відобразити наступним чином (схема 5).
Розробка поточних завдань у галузі оподаткування на відповідний плановий період містить цілий ряд взаємозв’язаних дій:
Пошук варіантів податкового режиму із врахуванням тенденцій, які склались в економіці за минулий період.
Оцінка варіантів оптимального оподаткування, їх ранжування у розрізі податкових груп, типів фінансово-господарської діяльності, груп податкоплатників, окремих територій і т.д.
Обгрунтування переваг варіанту майбутніх режимів оподаткування.
Розрахунок проекту податкових надходжень із врахуванням результатів проведених експертиз виконання бюджету попереднього року.
Обговорення прийнятих урядом і парламентом податкових зобов’язань по відповідних статтях бюджетної класифікації, уточнення і прийняття на основі кінцевих погоджень бюджетних доходів відповідних законів.
У розрахунках конкретних сум податкових надходжень велике значення мають три принципові постулати:
Детальне вивчення позитивних і негативних проявів у взаємовідносинах податкоплатників з бюджетом, встановлення закономірностей розвитку цих взаємовідносин.
Проведення факторного аналізу у системі бюджетно-податкових відносин з метою виявлення впливу всієї системи оподаткування, його окремих елементів і окремих податків на показники фінансово-господарської діяльності і навпаки.
Попередня оцінка можливості виникнення непередбачених економічних, фінансових, бюджетних і податкових ситуацій, антагонізму між цілями податкоплатників і бюджетними цілями. Розробка комплексу заходів по їх згладженню або повного усунення.
Схема 5. Механізм загальнодержавного податкового планування
Процес держаного податкового планування включає два основних напрямки: прогнозування мобілізації сум контингентів податкових платежів на основі макроекономічних показників (обсяг ВВП, індекс інфляції, обсяг товарообороту) і розподіл регулюючих доходів по рівнях бюджетної системи з метою формування дохідної бази бюджетів територій.
Прогнозування надходжень податків на базі макроекономічних показників визначає стратегію формування податкових доходів на наступний рік і перспективу, але не вирішує всіх проблем податкового планування. Тому необхідним компонентом податкового планування є опрацювання і аналіз статистичних даних про акумуляцію податків у бюджет за минулий період, а також інформації про можливі зміни у податковому законодавстві.
Важливою складовою податкового планування є аналіз факторів. Які впливають на формування бази оподаткування по окремих видах податків. У державному податковому плануванні складно врахувати всі особливості формування бази оподаткування. Це приводить до огріхів у визначенні реальних сум податкових надходжень у бюджет і є більш точним і доступним при податковому плануванні на рівні господарюючого суб’єкта.
Другий етап податкового планування – розмежування податкових доходів між бюджетами різних рівнів є не менш важливим, оскільки значна частина доходів регіональних бюджетів формується за рахунок відрахувань від регулюючих доходів.
Конкретне виконання регіональних бюджетів залежить не тільки від встановлених пропорцій розподілу загальнодержавних податків, але і від реальних надходжень контингентів цих податків на відповідній території. Прогнозування контингентів податкових доходів а відповідній території здійснюється територіальними фінансовими управліннями разом з податковими органами на основі даних, які характеризують економічний потенціал регіону, включаючи показники, які визначають обсяг платежів по відповідних податках.
Разом з тим оцінка реальності надходження податків на любому рівні планування не можлива без врахування специфіки податкового планування господарюючих суб’єктів, яке, переслідуючи прямо протилежні цілі, може внести суттєві корективи у загальнодержавні і регіональні прогнози. Таким чином, е дивлячись на неспівпадання цілей, забезпечується єдність підсистем податкового планування.
При розробці поточних податкових планів вирішуються тактичні завдання у галузі оподаткування. Їх вирішення створює правове поле для постановки і дослідження стратегічних цілей. Розробка поточних податкових планів без детального зваження перспектив розвитку оподаткування призводить до розриву між податковими завданнями та показниками фінансово-господарської діяльності. Послідовність етапів податкового планування становить єдину лінію управлінських дій на поточний період та на подальшу перспективу. Податкове прогнозування грунтується на результатах наукових досліджень звітних і аналітичних даних, які отримані в ході виконання поточних податкових зобов’язань. Збір і обробка цих даних свідчить про позитивні і негативні тенденції оподаткування в поточному році, її вплив на темпи інвестування, структурних зрушень в галузях, співвідношення доходів територій, корпорацій і громадян. Аналітичні дослідження змісту податкових відносин при виконанні податкових зобов’язань в поточному фінансовому році служать важливою умовою для успішного податкового прогнозування. Податкове прогнозування займає важливе місце в теорії і практиці управління. Воно використовується всіма розвиненими країнами світу як метод економічного передбачення.
Прогноз (англ. forecast) означає науково аргументоване передбачення, яке дає випереджаючу інформацію про розвиток природних і суспільних явищ, процесів у майбутньому. Під прогнозом також розуміється науково обґрунтоване міркування про можливий стан об’єкту у майбутньому, про альтернативні шляхи і терміни його існування. Прогнози можна класифікувати на суб’єктивні та засновані на моделях. Суб’єктивні прогнози ґрунтуються на здогадках, досвіді та інтуіції, спираються на неформальні погляди і міркування експерта. Трапляється так, що на основі ідентичної інформації різні люди дають різні суб’єктивні прогнози. Це не означає, що їхні прогнози обов’язково будуть неточними: за певних обставин досвід може бути найкращим джерелом інформації. Але незважаючи на популярність суб’єктивних прогнозів є серйозні докази, що формальні методи дають кращі результати. Засновані на моделях прогнози випливають із правил або моделей, у яких формалізовано відносини між потрібними нам змінними. Прогнозування (грец. Prgnosis - знання наперед) - вид пізнавальної діяльності людини який направлений на формування прогнозів розвитку об’єкта, на основі аналізу тенденцій його розвитку. Прогнозування повинне відповідати на два питання:
Що ймовірніше можна чекати в майбутньому?
Яким чином потрібно змінити умови, щоб досягти заданого стану?
Об’єктом прогнозування у податковому менеджменті є обсяги податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів. Органи влади зорієнтовані перш за все на максимально високий рівень можливого вилучення ресурсів у суб’єктів підприємницької діяльності.
Даний процес базується на врахуванні росту загальнодержавних потреб по мірі розвитку суспільства. Об’єктивність росту фінансових потреб обгрунтована А.Вагнером, який сформулював однойменний закон. Цей закон визначив тенденції постійного збільшення державних витрат з багатьох причин, а саме:
Ріст населення;
Збільшення потреб у сфері послуг невиробничої сфери;
Підвищення загальноосвітнього рівня населення.
Розробка податкових прогнозів включає:
оцінку доходності регіональної власності (використовуються коефіцієнти фінансової забезпеченості регіонів і бюджетної ефективності), потреб технічного оновлення галузей спеціалізації регіону, стан оплати праці, ресурсної бази регіону, участь регіону в експертно-імпортних операціях, якість виробничої і соціальної інфраструктури, забезпеченість транспортними магістралями, рівень зайнятості. Ці дані формують інформаційну базу методичного розрахунку сукупного доходу регіону, його економічного, фінансового і податкового потенціалу.
прогнозування обсягів податкових надходжень з врахуванням темпів економічного росту регіону. Ці показники мають важливе значення при формуванні бюджетів всіх рівнів, оскільки в них можуть бути більш достовірно відображені потреби регіонів у фінансових ресурсах центру у вигляді субсидій, субвенцій, дотацій і трансфертного фінансування. Знання потенціалу регіону дозволяє більш точніше сформувати пільговий режим оподаткування, що є також важливим при вирішенні питань удосконалення податкового законодавства.
прогнозування соціально-економічних потреб регіону на основі всеохоплюючої інвентаризації видів майна і ресурсної складової його економіки. Визначення питомої ваги коштів, які отримують від використання територіальної власності і спрямованих на задоволення внутрішніх потреб. Внесення об’єктивно необхідних коректив у відношення власності і у механізм погодження загальнодержавних, корпоративних і особистих економічних інтересів.
визначення сум бюджетного дефіциту, рівня інфляції, індексів цін, ринкових індикаторів.
Як для планування і прогнозування податкових надходжень, так і для управління податковим процесом необхідні дані не тільки про виконання бюджетних завдань податкових доходів і результати діяльності податкової служби, а й про вплив оподаткування на економічний розвиток і його тенденції. Таку інформацію отримують у процесі аналітичної обробки та аналізу фактичних сум податкових надходжень шляхом порівняння їх з даними минулих періодів і передовим досвідом, а також за допомогою оцінки впливу факторів макро- і мікроекономічного стану на кінцеві результати оподаткування. У процесі аналітичної роботи виявляються недоліки, не використані можливості і перспективи податкового процесу.
Таким чином прогнозування управлінських рішень у сфері оподаткування найбільш тісно пов’язано з плануванням. План і прогноз являють собою взаємодоповнюючі один одного стадії планування при визначальній ролі плану як ведучої ланки управління. Терміни, обсяги робіт, числові характери тиски об’єкта і інші показники прогнозів носять імовірнісний характер і обов’язково передбачають можливість внесення коректувань. На відміну від прогнозу план містить однозначно визначені терміни здійснення події і характеристики об’єкту, який планується. Для планових розробок використовується найбільш раціональний варіант прогнозу.