3. Державна податкова служба у структурі державного податкового менеджменту.

Державну податкову службу України створено за рішенням Ради Міністрів УРСР від 12 квітня 1990 року № 74. Верховна Рада УРСР 4 грудня того ж року прийняла Закон «Про державну податкову службу в Українській РСР», а 24 грудня 1993 року - «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Президент України 22 серпня 1996 року підписав Указ за № 760/96 «Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій». Створення ДПА України було обумовлено життєвою необхідністю, що виникла на той час у країні. Податкова інспекція, яка знаходилась у підпорядкуванні Міністерства фінансів, вичерпала свої можливості і вже не могла повною мірою виконувати поставлені перед нею завдання. Через кризовий стан економіки, криміналізацію її значної частини, недосконале законодавство, застарілі методи роботи податкової інспекції почали виникати проблеми, вирішення яких вимагало кардинальних змін у роботі і принципово нових підходів.

До системи органів державної податкової служби входять:

Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах (органи державної податкової служби).

Для створення міцної та мобільної структури принципове значення мало підпорядкування Державній податковій адміністрації України підрозділів Міністерства внутрішніх справ України по боротьбі з кримінальним приховуванням прибутків від оподаткування. Було створено спеціальну службу - податкову міліцію, яка з самого початку свого існування, тісно взаємодіючи з багатьма структурними підрозділами ДПА, довела не лише доцільність її створення, але й необхідність подальшого розвитку.

З позиції податкового менеджменту серед завдань органів державної податкової служби можна виділити наступні:

• здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильного обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, встановлених законодавством;

• внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;

• прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;

• роз’яснення законодавства з питань оподаткування серед платників;

• запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесених законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Серед функцій Державної податкової адміністрації можна виділити наступні:

• здійснення контролю за дотриманням законодавства про податки, інші платежі, валютні операції, порядку розрахунків із споживачами; облік платників податків, інших платежів; виявлення і ведення обліку надходжень податків, інших платежів;

• видає у випадках, передбачених законом, нормативно-правові акти і методичні рекомендації з питань оподаткування;

• затверджує форми податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів;

• роз’яснює через засоби масової інформації порядок застосування законодавчих та інших нормативно-правових актів про податки, інші платежі та організовує виконання цієї роботи органами державної податкової служби;

• здійснює заходи щодо добору, розстановки, професійної підготовки та перепідготовки кадрів для органів державної податкової служби;

• подає органам державної податкової служби методичну і практичну допомогу в організації роботи, проводить обстеження та перевірки її стану;

• розробляє основні напрями, форми і методи перевірок дотримання податкового і валютного законодавства;

• прогнозує, аналізує надходження податків, інших платежів, джерела податкових надходжень, вивчає вплив макроекономічних показників і податкового законодавства на надходження податків, інших платежів, розробляє пропозиції щодо їх збільшення та зменшення втрат бюджету;

• вносить в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення податкового законодавства.

У роботі податкових органів присутні ряд недоліків у виконанні ними своїх завдань і функцій, що відповідно свідчить про неефективність податкового менеджменту у підрозділах податкової служби, а саме:

• нестабільність податкових норм і правил;

• поверхневий аналіз фінансового стану основних платників податків, а відтак не прогнозується очікуваний рівень платоспроможності і розміри сплати податків, зборів і обов’язкових платежів;

• незбалансована завантаженість роботою;

• дублювання робочих завдань, громіздкі процедури та відсутність необхідних інструментів для їх забезпечення;

• недостатня кваліфікація кадрів;

• низька питома вага добровільної сплати податків і зборів у загальному надходженні коштів до бюджету і т.д.

Наявність даних недоліків (і не тільки їх)не дозволяє стабілізувати потреби держави у грошових і матеріальних ресурсах, поліпшити ситуацію з виплатою пенсій і допомог, повністю ліквідувати заборгованість із заробітної плати працівникам бюджетних установ, забезпечити їх належне фінансування.

Керівництвом податкової служби України визначено наступні пріоритети у роботі, які повинні сприяти вдосконаленню податкового менеджменту:

• утвердження партнерських відносин з платниками податків;

• концентрація зусиль на кваліфікованій роботі з крупними платниками податків, бюджетоутворюючими галузями економіки;

• якісний ринковий аналіз фінансових тенденцій.

За минулі роки відбулося багато змін як в економічному потенціалі нашої держави, так і в законодавчому полі оподаткування та структурі податкової служби. Якісні та кількісні зміни відбулися і серед платників податків. Тепер це не стовідсоткову державні чи колективні підприємства, як було колись, а переважно приватні, акціонерні підприємства із змішаною формою власності. Їх кількість неухильно зростає. Все це вимагає від податкової служби постійного пошуку нових оптимальних форм і методів роботи з платниками податків.

Політика податкової адміністрації у відносинах між платниками податків і податківцями поступово набирає ци­вілізованих обрисів, запроваджуєть­ся ідеологія, в основі якої лежить компроміс між інтересами платників податків та держави в особі податко­вої служби.

З метою утвердження партнерсь­ких відносин між платниками податків і податківцями запроваджується відкритість та прозорість у роботі по­даткових органів. В кожній подат­ковій інспекції створені спе­ціальні підрозділи з роз'яснення по­даткового законодавства, які прово­дять широку інформаційну роботу, а саме: роз'яснюють права та обов'яз­ки платників податків, порядок ос­карження рішень податкових органів, висвітлюють у засобах масової інфор­мації, розповідають на семінарах та при особистих зверненнях платників про усі актуальні питання оподатку­вання. Ця та інша повсякденна і коп­ітка робота, вже зараз дає очевидні результати. Наприклад, у липні добровільна сплата податків у Тернопільській області склала 67%.

Даний напрямок податкового менеджменту застосовується з метою дотримання принципу збалансованості інтересів між платниками податків і державою, при яких держава мала б достатньо коштів для виконання обов’язків перед громадянами, а суб’єкти підприємницької діяльності та громадяни свідомо ці кошти сплачували до бюджету, розуміючи, що вони витрачаються на їх же благо.

Аналіз бюджетних надходжень свідчить про те, що близько 2% великих підприємств Тернопільської області забезпечують 60% надходжень до зведеного бюджету. Тому концентруються зусилля на роботі з крупними платниками, що дає відчутні результати. Особливості такої роботи є те, що за кожним великим підприємством закріплюється окремій працівник який добре обізнаний з його діяльністю і фінансовим станом. Це дає можливість не тільки прогнозувати результати господарської діяльності і планувати відповідні податкові надходження, але й допомагати платнику уникати помилок в оподаткуванні, неправильному трактуванні окремих норм податкових законів.

У великих промислових містах України, таких як Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса, Запоріжжя, Луганськ, Харків, створено спеціалізовані інспекції з питань роботи з великими підприємствами, так звані офіси крупних платників податків.

Мета даного напрямку податкового менеджменту – стимулювати виробництво і водночас забезпечити повну сплату поточних зобов’язань, не допустити зростання недоїмки і скоротити заборгованість минулих періодів. Чим ефективніше працюють підприємства та інші суб’єкти підприємницької діяльності, тим вищий рівень сплати податків.

За останні роки значно скоротилася кількість перевірок, особливо суб'єктів малого та середнього бізнесу. При формуванні Національного плану перевірок на рік ретельно аналізується інформація про суб'єкт підприємницької діяльності, вивчається його фінансово-господарська діяльність та рух грошових потоків і продукції, робиться оцінка платоспроможності та реальної бази оподаткування. Таким чином, для перевірок обираються ті суб'єкти підприємництва, які за даними податкових органів ухиляються від оподаткування. При цьому повністю виключається суб'єктивізм та упередженість.

У своїй. роботі податкові органи завжди намагаються дотримуватися принципу: злагода та порозуміння у стосунках між тими, хто збирає податки та тими, хто їх сплачує – важлива передумова піднесення ефективності не тільки податкової, а й взагалі економічної політики.

Сумлінна, наполеглива праця працівників податкової служби та податкова культура платників податків є надійною запорукою у забезпеченні виконання завдань щодо мобілізації коштів до бюджету.

З метою покращення менеджменту у сфері оподаткування Державною податковою адміністрацією України розроблено Концепцію та проект Програми модернізації податкової служби України, в яких враховано не лише досвід діяльності податкової служби України, але й досвід інших країн світу в сфері податкової практики, створення нових технологій податкової діяльності, які базуватимуться на використанні сучасної комп'ютерної техніки для створення бази, яка дозволить систематично і широко використовувати внутрішню і зовнішню інформацію для планування і виконання функцій аудиту, ефективної боротьби з ухиленням від сплати податків і скорочення розмірів тіньової економіки.

Головною метою модернізації податкової служби є підвищення ефективності роботи податкової служби України зі справляння податків в умовах кризового стану економіки та обмеження фінансових і трудових ресурсів. Модернізація податкової служби має також забезпечити найбільш раціональне використання трудових і фінансових ресурсів, створити умови для її подальшого комплексного розвитку, послабити вплив "людського фактору" на якість роботи органів податкової служби, посилити контроль за здійсненням податкового законодавства.

У ході реалізації проекту програми модернізації податкової служби передбачено розв'язання питань забезпечення ефективного обліку юридичних і фізичних осіб, удосконалення механізму нарахування сплати податків та забезпечення контролю за дотриманням податкової дисципліни. Програмою також передбачено розв'язання таких важливих для податкової служби питань, як визначення платників податків для документальних перевірок і планування контролюючої роботи, ліквідація недоїмок, удосконалення звітності та розробка методів економічного аналізу і прогнозування, організація функціональної та інформаційної взаємодії податкових органів з іншими органами державної виконавчої влади.