7. Напрями покращення адміністрування податків і зборів.

Нові підходи у податковій політиці і стратегії роботи податкових органів щодо мобілізації надходжень до бюджету вимагають вирішення наступних завдань:

1. Максимально повне використання наявної бази оподаткування.

2. Додержання мінімальних нормативів сплати нарахованих платежів.

3. Зниження абсолютної суми та недопущення росту новоствореного податкового боргу.

4. Комплексна система оцінки досягнутих результатів.

Для вирішення поставлених завдань державними податковими органами визначено основні напрями поліпшення адміністрування окремих податків, зборів і обов'язкових платежів з метою їх повної мобілізації.

З метою поліпшення адміністрування для повного забезпечення надходжень податку на прибуток слід:

1. Посилити роботу з контингентом зареєстрованих платників, забезпечивши максимальне залучення їх до оподаткування;

2. Посилити роботу по забезпеченню добровільної сплати податку на прибуток шляхом:

• проведення з платниками роз’яснювальної роботи щодо застосування податкового законодавства;

• забезпечення повного подання декларацій;

• повноти застосування штрафів за порушення термінів подання платіжних документів та податкової звітності.

3. Вивчати причини збитковості підприємств та розробляти пропозиції щодо зменшення кількості підприємств, що декларують від’ємне значення податкового зобов’язання.

4. Аналізувати податкову звітність, відбирати ту, що викликає сумнів та подавати її управлінню документальних перевірок для здійснення перевірок.

5. Посилити контроль за правильністю реєстрацій неприбуткових установ і організацій.

6. При наданні пільг по податку на прибуток інвесторам будівництва житла для військовослужбовців постійно здійснювати перевірки дотримання умов будівництва та його кошторису. Ретельно перевіряти законність наданих пільг.

Для поліпшення адміністрування податку на додану вартість необхідно враховувати наступні напрями:

• аналіз динаміки контингенту зареєстрованих і тих що сплачують ПДВ платників;

• повнота та своєчасність реєстрації платників податку на додану вартість;

• своєчасне подання податкової звітності платниками податку;

• правильність та повнота нарахування податку на додану вартість в податковій звітності;

• своєчасне проведення попередніх перевірок сум, заявлених до відшкодування;

• відбір податкової звітності, яка викликає сумнів, та її подання управлінню документальних перевірок для здійснення перевірок; результати перевірок по відновленню сплати ПДВ, скорочення сум довідшкодування;

• повнота застосування штрафів за порушення термінів подання платіжних документів та податкової звітності;

• своєчасність розрахунків з бюджетом;

• аналіз динаміки пільг;

• інші питання, пов’язані із правильністю обчислення та своєчасністю проведення розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість.

З метою поліпшення адміністрування для повного забезпечення надходжень прибуткового податку з громадян слід:

1. Підвищити рівень по добровільній сплаті прибуткового податку шляхом налагодження чіткої, максимально тісної співпраці з самими платниками податків в частині пропаганди податкового законодавства.

2. Забезпечити заходи по розширенню бази оподаткування:

• виявлення доходів платників шляхом отримання максимального обсягу інформації про доходи та фінансово-господарську діяльність фізичних осіб, її систематизацію та накопичення бази даних. На місцях виробити чітку методологію по виявленню громадян, які ухиляються від подачі декларацій, забезпечити пошук нових підходів в оподаткуванні громадян, які в свою чергу застосовують нові методи ухилення від оподаткування та маніпулюють грошовими потоками, отриманими у тіньовому секторі;

• постійно проводити аналіз надходжень прибуткового податку зосередивши увагу на підприємствах, які виплачують заробітну плату і при цьому не перераховують прибутковий податок до бюджету, але звітують про отримані доходи та проводять рух коштів на розрахункових рахунках;

• посилити контроль за діяльністю юридичних осіб, спільних підприємств, які використовують працю іноземних громадян, спільно з відповідними органами проводити роз’яснювальну роботу серед іноземних представництв щодо декларування громадянами України доходів, які вони від них отримують;

• проводити хронометраж виручки підприємств громадського харчування, торгівлі, підприємств, що надають побутові послуги, акцентуючи увагу на фізичних особах - суб’єктах підприємницької діяльності, які отримують значні валові доходи, проте подають "нульові" декларації або коли доходи дорівнюють витратам;

• розробити заходи щодо виявлення та притягнення до оподаткування фізичних осіб, що мають у приватній власності плаваючі (самохідні і несамохідні) засоби (яхти, катера тощо), престижні автомобілі, літаючі апарати, фешенебельні будинки, дачі. Налагодити тісну співпрацю з регіональними підрозділами державної інспекції судноходного нагляду Держфлотінспекції України, ДАІ, Бюро технічної інформації тощо.

З метою виявлення громадян, які отримують неконтрольовані доходи та ухиляються від сплати податків, провести спільно з виконкомами місцевих рад аналіз діяльності фізичних осіб, які зареєструвались як суб’єкти підприємницької діяльності і не стали при цьому на облік до податкових органів або протягом року не звітують, провести відповідні заходи щодо скасування державної реєстрації таких підприємців через судові органи.

Основною причиною виникнення недоїмки по прибутковому податку є ненадходження донарахованих сум за актами перевірок суб’єктів підприємницької діяльності.

Для зменшення податкової заборгованості необхідно:

• активізувати роботу з погашення недоїмки за рахунок реалізації ліквідної продукції підприємств-бюржників, його рухомого та нерухомого майна, в тому числі сільськогосподарської продукції сільськогосподарських підприємств;

• ввести в практику подання інформації державним виконавцям про наявність у боржників рухомого та нерухомого майна;

• посилити роботу щодо скорочення кількості платників податків, які мають незначні суми заборгованості;

• забезпечити роботу по контролю за виконанням нотаріальних приписів на стягнення недоїмки та можливого скорочення терміну розгляду справ у судах по стягненню заборгованості з платників податків;

• поширити практику персональної відповідальності кожного працівника за виконання конкретних завдань по мобілізації платежів до бюджету шляхом скорочення податкової заборгованості.

З метою поліпшення адміністрування для повного забезпечення надходжень акцизного збору слід:

1. Запровадити в практику проведення постійних розширених нарад за участю контролюючих органів та керівників підприємств-боржників та щомісячні заслуховування керівників цих підприємств на комісіях місцевих органів виконавчої влади з питань повноти розрахунків із бюджетом.

2. Розробити та затвердити графіки погашення недоїмки із акцизного збору підприємств-виробників підакцизних товарів.

3. Зобов’язати керівників підприємств-боржників, що виробляють підакцизні товари щомісячно доповідати про стан виконання графіків з погашення заборгованості по сплаті акцизного збору на комісіях місцевих органів виконавчої влади з питань розрахунків із бюджетом.

4. Для виробників алкогольної продукції забезпечити видачу марок акцизного збору в залежності від виконання графіку погашення недоїмки із акцизного збору, яка виникла з причин непогашення податкових податкових векселів.

5. У разі недотримання термінів погашення недоїмки по акцизному збору згідно із затвердженим графіком або взагалі незгоди підприємства затвердити такий графік, застосовувати механізм банкрутства, як це передбачено статтею 7 Закону України від 15 вересня 1995 р. № 329/95-ВР "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби".

6. З метою зменшення дебіторської заборгованості підприємств-виробників спирту і алкогольної продукції та стягнення її в рахунок погашення недоїмки по акцизному збору зебезпечити періодичні інвентаризації наявної дебіторської заборгованості і приведення списків дебіторів у відповідність з даними бухгалтерського обліку за станом на звітну дату; здійснити суцільні перевірки боржників підприємств-виробників щодо своєчасності розрахунків за одержану продукцію і виставити розпорядження на безспірне стягнення заборгованості в рахунок погашення недоїмки по акцизному збору на всіх дебіторів.

7. Активізувати роботу по застосуванню механізму податкової застави відповідно до Указу Президента України від 4 березня 1998 року № 167 до державних підприємств, які не входять до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації відповідно до Закону України від 7 червня 1999 року № 847.

8. Запобігати створенню (реєстрації) суб’єктів господарювання тими особами, які є засновниками (власниками) суб’єктів підприємницької діяльності, що мають заборгованість перед бюджетом по акцизному збору.

9. Забезпечити сплату акцизного збору виключно грошовими коштами відповідно до вимог Закону України від 20 квітня 2000 року № 1685-III "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

10. Проведення роботи з платниками щодо недопущення відпуску товарів без оплати.

11. Для областей, де зареєстровано нафтопереробні підприємства, з метою забезпечення надходження акцизного збору від реалізації нафтопродуктів необхідно:

• на всіх нафтопереробних заводах забезпечувати періодичне проведення суцільної інвентаризації існуючих контрактів (договорів) на переробку давальницької сировини замовників та здійснення аналізу їх відповідності чинному податковому законодавству;

• запровадити всебічний аналіз умов контрактів (договорів) на переробку давальницької сировини, залучивши до цієї роботи працівників податкових постів, а у разі їх відсутності - працівників місцевих податкових органів;

• забезпечити оперативний облік зазначених контрактів (договорів), контрагентів - замовників та обсягів давальницької сировини і готової продукції, виготовленої з неї;

• здійснювати постійний аналіз розрахунків акцизного збору разом із даними оперативного обліку та базою даних митних органів;

• забезпечити стягнення донарахованих сум акцизного збору з підприємств-виробників нафтопродуктів, у тому числі з давальницької сировини;

• встановити щоденний моніторинг надходжень акцизного збору від реалізації нафтопродуктів, виготовлених як з власної сировини, так і з сировини замовника (давальницької сировини).

Одним з основних недоліків існуючої податкової системи є відсутність комплексного аналізу і прогнозування податкових надходжень. Передусім, для формування короткострокових і довгострокових прогнозів надходжень податків по видах та бюджетах необхідно забезпечити аналіз динаміки податкової бази на основі обліку темпів інфляції в державі та регіонах, очікуваної динаміки виробництва та товарообігу, зміни дебіторської та кредиторської заборгованості, оцінки платоспроможності та фінансового капіталу і тому подібне. Необхідно оцінювати вплив одних податків на інші, вводити нові податки необхідно виходячи із принципів комплексної оцінки загального фіскального ефекту з урахуванням соціально-економічних факторів розвитку економіки. Врахування історичного досвіду неможливості точного прогнозування в довгостроковому періоді негативних наслідків в радикальній зміні політики оподаткування підтверджує необхідність послідовного вдосконалення податкового процесу на базі розробки науково обгрунтованих підходів і критеріїв до його послідовного розвитку. При цьому важливо визначити вплив оподаткування на динаміку рівня виробничих сил і на цій основі розробляти фундаментальні принципи вдосконалення системи оподаткування в державі.