3.2. Перспективи розвитку законодавства щодо засобів масової інформації в Україні

Сучасний стан реалізації конституційних положень щодо свободи слова та діяльності засобів масової інформації забезпечується розвиненою нормативно-правовою базою.

Водночас, частина законодавчої бази містить певні неузгодженості й протиріччя та потребує уточнення. Значний масив норм щодо інформації розміщено в кодифікованому законодавстві, зокрема, в цивільному, адміністративному, трудовому, кримінальному, що ускладнює їх пошук, аналіз та узгодження для практичного застосування.

Одним із шляхів подолання проблем регулювання суспільних інформаційних відносин є їх упорядкування на рівні законодавства.

Враховуючи непересічну роль національної преси, радіо, телебачення у розвитку демократичного суспільства, у відповідних напрямах здійснюється законотворча діяльність органів державної влади України, в якій активну участь бере і Міністерство юстиції України.

Так, Міністерством юстиції України здійснено правову експертизу ряду проектів нормативно-правових актів, які спрямовані на створення умов щодо покращення діяльності засобів масової інформації [14, с. 82].

Зокрема, найбільш вагоме місце посідає робота над проектом Концепції державної інформаційної політики, засади і принципи якої мають стати основою для розробки проектів законів, інших нормативно-правових актів та планування фінансових, матеріально - технічних, організаційних і пропагандистських заходів у сфері розвитку інформаційного простору та діяльності засобів масової інформації України.

Виконання положень Концепції має сприяти інтеграції України у світовий інформаційний ринок та імплементації законодавства України в європейський правовий простір.

Були висловлені зауваження до проекту Інформаційного кодексу України, який спрямований на удосконалення законодавства України в сфері інформаційної діяльності, свободи слова та інформаційної безпеки. Проект Кодексу розроблено з метою кодифікації законодавства України у сфері інформаційних відносин.

Проектом передбачається врегулювати відносини у сфері інформаційної діяльності, зокрема, статус та діяльність інформаційних агентств, друкованих засобів масової інформації, правові засади функціонування телебачення і радіомовлення, діяльність Інтернет в Україні, видавничої справи, правове регулювання рекламної діяльності, як носія інформації, інформаційної безпеки, регулювання організації соціального захисту журналістів, міжнародні відносини в інформаційній сфері [26, с. 215].

В проекті пропонується вдосконалити законодавче регулювання питань діяльності Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, зокрема, пропонується змінити її статус та порядок формування її складу.

Як позитивне зрушення слід відзначити, що статтею 171 Кримінального кодексу України встановлена відповідальність за умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, а також відповідальність за переслідування журналіста при виконанні ним професійних обов'язків, за його критику службовою особою або групою осіб.

Крім того, було проведено правову експертизу ряду проектів Законів України:

• проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України за результатами парламентських слухань «Проблеми інформаційної діяльності, свободи слова, дотримання законності та стан інформаційної безпеки України», що підготовлений на вдосконалення діяльності засобів масової інформації та в якому передбачена норма про обмеження вимог органів державної влади на отримання компенсації за нанесення моральної шкоди;

• проекту Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про інформацію», в якому статтю 25 «Соціологічна інформація» цього Закону пропонувалось викласти в новій редакції з метою врегулювання діяльності організацій, які здійснюють соціологічні дослідження;

• проекту Закону України «Про внесення змін до ст. 13 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», яким, зокрема, передбачалось збільшити розмір відсотків іноземних інвестицій у статутному фонді телерадіоорганізацій;

• проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», внесений народними депутатами України Б.Безпалим, В.Шевченком, С.Потімковим та ін., проект був спрямований на врегулювання одного з аспектів діяльності преси в Україні, зокрема, пропонувалось щоб органи державної влади виступали засновниками виключно одного офіційного друкованого засобу масової інформації;

• проекту Закону України «Про інформацію персонального характеру», внесений народним депутатом України О. Задорожним, яким пропонувалось визначити правові і організаційні засади поводження з інформацією персонального характеру з метою забезпечення ефективної реалізації конституційного права на приватність інформації персонального характеру і задоволення суспільства щодо обробки персональних даних;

• проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», метою якого є удосконалення державної політики стосовно державних ЗМІ, створення умов для безперешкодної діяльності вітчизняних журналістів та сприяння їх правової захищеності [14, с. 83].

Підготовлений правовий висновок до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 15 березня 1999 р. № 377 «Про реалізацію статей 14 та 16 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», яким передбачається встановлення журналістам державних і комунальних засобів масової інформації надбавки за почесне звання «заслужений» у розмірі 15 відсотків посадового окладу відповідно до діючих умов оплати праці державних службовців, а також врахування цієї надбавки при обчисленні розміру пенсій журналістам [26, с. 218].

Проектом також передбачається затвердити нову редакцію Переліку посад журналістів, які прирівнюються відповідно до Закону в оплаті праці, пенсійному забезпеченні до посад керівних працівників, спеціалістів апарату органу державної влади або органу місцевого самоврядування, які є засновниками (співзасновниками) засобу масової інформації у відповідності з назвами професій (посад), передбачених Класифікатором професій.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України «Про стан виконання Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», указів Президента України, інших нормативно-правових актів, спрямованих на створення умов для безперешкодної діяльності вітчизняних журналістів, підвищення їх соціального та правового захисту» підготовлені пропозиції та зауваження до проекту Указу Президента України «Про порядок призначення стипендій Президента України дітям журналістів, які постраждали внаслідок виконання ними службових обов'язків» та зазначеного Порядку.

Побудова інформаційного суспільства і забезпечення інформаційної безпеки України, формування та регламентація державою обов'язків та відпо-відальності всіх суб’єктів інформаційних відносин потребують подальшого закріплення в нормативних актах.

Враховуючи наведене, важливо усвідомлювати, що законодавство України у цій сфері сьогодні ще не є ідеальним і потрібні зусилля законодавців для його подальшого вдосконалення заради оптимізації процесу формування, функціонування та захисту інформаційного простору України.