
- •1. Обгрунтування вибору типу і основних
- •До експлуатаційних якостей двигуна слід віднести:
- •2 Тепловий розрахунок робочого циклу
- •3 Тепловий баланс двигуна
- •3.3.5 Теплота, що втрачена внаслідок хімічної неповноти згорання палива - [3,ст. 93]
- •4 Індикаторна діаграма
- •Результати розрахунків ординат характерних точок наведені в таблиці 6.2
- •Індикаторну діаграму зображено на рисунку 6.1 Індикаторну діаграму зображено на рисунку 4.1
- •5 Компонування двигуна
- •6 Динамічний розрахунок двигуна
- •7 Зрівноважування двигуна
- •8 Розрахунок деталей грм
- •8.2 Основі розміри прохідних січень в горловині і в клапані:
- •9.2 Побудова профілю кулачка
- •9 Розрахунок системи мащення
- •9.1 Масляний насос
- •Зовнішня швидкісна характеристика
3 Тепловий баланс двигуна
3.1 Загальна кількість тепла, що введена в двигун з паливом:
.
3.2 Теплота, яка еквівалентна ефективній роботі за 1 секунду
,
[3,ст. 92].
3.3 Теплота, яка передається через систему
охолодження, навколишньому охолоджуючому
середовищу
:
,
[3, ст. 92]
де
- коефіцієнт пропорційності для
чотирьохтактних двигунів,
- [3, ст. 92]; приймаємо
;
- показник степені; для чотирьохтактних
двигунів
;
приймаємо
3.4 Теплота, що відбирається відпрацьованими
газами
:
,
3.3.5 Теплота, що втрачена внаслідок хімічної неповноти згорання палива - [3,ст. 93]
3.6 Невраховані втрати тепла
- [3, ст. 94]
.
Складові теплового балансу наведені в таблиці 3.1
Таблиця 3.1 - Складові теплового балансу
Складові балансу |
Абсол. значення,
|
Відн. значення, % |
Загальна кількість
теплоти, що введена в двигун паливом,
|
175870 |
100 |
Теплота, що
еквівалентна ефективній роботі, |
49880 |
28,36 |
Теплота, що
передається охолоджуючому середовищу,
|
27662,5 |
15,73 |
Теплота, що відбирається відпрацьованими газами, |
47739,23 |
27,14 |
Теплота, що
втрачена внаслідок хімічної неповноти
згорання палива,
|
9850 |
5,6 |
Невраховані
втрати палива,
|
40738,27 |
23,16 |
4 Індикаторна діаграма
4.1 Індикаторна
діаграма двигуна внутрішнього згорання
будується з використанням розрахунку
робочого процесу для номінального
режиму роботи двигуна:
;
Приймаємо масштабні коефіцієнти:
ходу поршня S = 0,66 мм/мм;
тиску в циліндрі Р = 0,05 МПа/мм.
Приведений робочий об’єм циліндра і камери згорання:
АВ = S/S = 66/0,66 =100 мм;
де S – хід поршня, мм.
4.2 Приведені величини, що відповідають робочому
об’єму циліндра (АВ) і об’єму камери згорання (ОА):
4.3 Максимальна висота діаграми (точка z)
4.4 По даних теплового розрахунку на діаграмі відкладаємо, у вибраному масштабі, ординати характерних точок: а, с, о, b, r.
;
;
;
;
.
Побудова політроп стиску і розширення проводиться аналітичним методом. При аналітичному методі побудови політроп, визначається ряд точок для проміжних об’ємів, розташованих між Vc i Va , та між Vz і Vb
4.5 Побудова політропи стиску аналітичним методом:
звідки
Результати розрахунку політропи стиску наведені в таблиці 4.1.
4.6 Побудова політропи розширення
,
звідки
Розрахунок проводимо за допомогою програми MS Excel.
Результати розрахунку політропи розширення наведені в таблиці 6.1
Таблиця 4.1 – Результати розрахунку точок політропи стиску і політропи розширення
N точ |
ОХ, мм |
Політропа стиску |
Політропа розширення |
||
|
|
|
|
||
1 |
13,33 |
34,22038 |
1,711019 |
134,7176 |
6,735881 |
2 |
16,35 |
25,83751 |
1,291875 |
104,3248 |
5,21624 |
3 |
19,37 |
20,4626 |
1,02313 |
84,37727 |
4,218864 |
4 |
22,39 |
16,76396 |
0,838198 |
70,37915 |
3,518958 |
5 |
25,41 |
14,08525 |
0,704263 |
60,06838 |
3,003419 |
6 |
28,43 |
12,06852 |
0,603426 |
52,1895 |
2,609475 |
7 |
31,45 |
10,50328 |
0,525164 |
45,99289 |
2,299645 |
8 |
34,47 |
9,258313 |
0,462916 |
41,00486 |
2,050243 |
9 |
37,49 |
8,247901 |
0,412395 |
36,91218 |
1,845609 |
10 |
40,51 |
7,413878 |
0,370694 |
33,49993 |
1,674996 |
11 |
43,53 |
6,715492 |
0,335775 |
30,61599 |
1,5308 |
12 |
46,55 |
6,123413 |
0,306171 |
28,14987 |
1,407493 |
13 |
49,57 |
5,616035 |
0,280802 |
26,01942 |
1,300971 |
14 |
52,59 |
5,177121 |
0,258856 |
24,16245 |
1,208123 |
15 |
55,61 |
4,79425 |
0,239713 |
22,53099 |
1,12655 |
16 |
58,63 |
4,457775 |
0,222889 |
21,08753 |
1,054376 |
17 |
61,65 |
4,160094 |
0,208005 |
19,8023 |
0,990115 |
18 |
64,67 |
3,895148 |
0,194757 |
18,65142 |
0,932571 |
19 |
67,69 |
3,658048 |
0,182902 |
17,6155 |
0,880775 |
20 |
70,71 |
3,444811 |
0,172241 |
16,67868 |
0,833934 |
21 |
73,73 |
3,252165 |
0,162608 |
15,82782 |
0,791391 |
22 |
76,75 |
3,077395 |
0,15387 |
15,05198 |
0,752599 |
23 |
79,77 |
2,918232 |
0,145912 |
14,34196 |
0,717098 |
24 |
82,79 |
2,772768 |
0,138638 |
13,69 |
0,6845 |
25 |
85,81 |
2,639386 |
0,131969 |
13,08948 |
0,654474 |
26 |
88,83 |
2,516709 |
0,125835 |
12,53473 |
0,626737 |
27 |
91,85 |
2,403555 |
0,120178 |
12,02089 |
0,601045 |
28 |
94,87 |
2,298909 |
0,114945 |
11,54374 |
0,577187 |
29 |
97,89 |
2,201888 |
0,110094 |
11,0996 |
0,55498 |
30 |
100,91 |
2,111726 |
0,105586 |
10,68529 |
0,534264 |
31 |
103,93 |
2,027755 |
0,101388 |
10,29798 |
0,514899 |
32 |
106,95 |
1,949388 |
0,097469 |
9,935219 |
0,496761 |
33 |
109,97 |
1,876108 |
0,093805 |
9,594811 |
0,479741 |
На основі отриманих розрахункових точок будуємо політропи стиску і розширення
4.7 Округлення діаграми
Округлення індикаторної діаграми здійснюємо на підставі наступних розрахунків. Фази газорозподілу встановлюємо з урахуванням одержання високої степені очищення циліндра від вихідних газів і забезпечення дозарядки в межах, що прийняті в розрахунках.
В зв’язку з цим початок відкриття
впускного клапану встановлюємо за
до приходу поршня у ВМТ, а закриття через
після проходу поршнем НМТ. Початок
відкриття випускного клапану приймаємо
за
до приходу поршня в НМТ, а закриття -
через
після проходу поршнем ВМТ. Врахувавши
тип двигуна, кут випередження запалення
приймаємо
,
а тривалість періоду затримки запалення
.
У відповідності з прийнятими фазами
газорозподілу і кутом випередження
запалення визначаємо положення точок
по формулі для переміщення поршня:
- [3, ст. 117] (6.3)
де
- відношення радіуса кривошипа до довжини
шатуна, згідно п.1.12