Імовірнісне винесення біогенних речовин у водоймища з заселених територій агроландшафту (в.А. Черніков, 2000)

Джерело винесення	Азот амонійний	Фосфати
Господарчо-побутові стоки, г на 1 людину	2,62 0,76
Забудовані сільські території, г/(га • доба)	16,44 8,22

Особливістю міграції біогенів в межах площі водозбору водного об'єкту є збіжність потоків від розглянутих вище основних антропогенних джерел біогенного навантаження. У зниженні процесів евтрофування разом з окремими галузевими заходами (у землеробстві, тваринництві) ефективні загальні, приурочені до конкретного водного об'єкту, такі, як створення захисних смуг, водозахисних зон річок, водосховищ і озер, санітарних зон водозаборів і т.д.

Комплексне вивчення динаміки біогенних речовин в природно-аграрних системах показує, що разом з антропогенними джерелами біогенного навантаження істотну роль грають такі чинники, як атмосферні опади і природний рослинний покрив.

Вплив природної рослинності на біогенне забруднення вод залежить від вмісту азоту і фосфору в лісовому опаді, який визначається типом рослинного покриву. Основна частина біогенних речовин після розкладання опаду поступає в грунт і засвоюється рослинністю, а та, що залишилася переноситься поверхневим стоком по водозбору і поступає у водоймище.

Кількість азоту і фосфору, що поступає в водні об’єкти з лісового рослинного опаду (в.А. Черніков, 2000)

Місце спостереження	Питомий винос біогенів, кг/га
	Азот	Фосфор
Карелія	1,8	0,06
Костромська обл..	0,5	0,03
Ленінградська обл..	1,0	0,04
Московська обл..	1,3	0,05
Новгородська обл..	1,5	0,05
Псковська обл..	2,5	0,04

Для атмосферних опадів як джерела надходження біогенних речовин в природно-аграрні системи характерні наступні особливості. Випадання рідких і твердих опадів приводить до виникнення поверхневого стоку, якісний склад якого визначається як самими опадами, так і інтенсивністю господарської діяльності в межах площі водозборів. Частина атмосферних опадів, минувши водозбір, випадає безпосередньо на поверхню водоймищ, забруднюючи їх.

Надходження азоту і фосфору у водні об'єкти з атмосферних опадів визначається в першу чергу ступенем їх насичення цими речовинами, який залежить від таких чинників, як іонізація атмосфери, випаровування вод, дефляція грунтового покриву, вулканічна діяльність, лісові пожежі, а також антропогенне забруднення. Більшість дослідників відзначають значну просторову мінливість концентрацій азоту і фосфору в атмосферних опадах.

Формування біогенного навантаження зазнає певну корегуючу дію за рахунок природних і антропогенних чинників, які активізують або гальмують міграційні процеси. Найбільш сильний вплив робить стан грунтів. Відомо, що під природною рослинністю винесення біогенних речовин здійснюється як поверхневим, так і ґрунтовим стоком. Проте після окультурення грунтів поверхневий стік стає переважаючим. Встановлено, що при переході від важких грунтів до більш легких відносний вплив характеру угідь на стік зростає. Найменший стік з сільгоспугідь спостерігається на зябу (табл.). Із збільшенням стоку зростає і винесення у водотоки біогенних речовин, причому на малих водозборах це виявляється виразніше, ніж на водозборах площею більше 2 км².