22.Конституційна держава

Конституційна держава — насамперед держава яка обмежена нормами Конституції, з метою запровадження поділу влади, народного суверенітету і верховенства права.

За статею Кампо « Чи є Україна конституційною д-вою?»

Не всяка держава, що прийняла конституцію, може називатись конституційною державою. В історії було і є багато держав, що мали чи мають конституції, але так і не стали конституційними. Мова йде, наприклад, про фашистські, соціалістичні та деякі інші тоталітарні держави.

В класичній науці конституційного права, що веде свій початок від середини XIX ст., під конституційною державою розуміється держава, в якій не тільки проголошується конституція, але й забезпечується її провідна роль як знаряддя державного управління. Ця система управління дістала назву «конституціоналізму», який на Заході панував після ліберально-демократичних революцій ХVIII- ХIХст.ст. Характерними ознаками класичного конституціоналізму були:

— визнання конституції основним законом держави, а її гарантом —парламент;

— народний суверенітет, який здійснювався на основі цензового виборчого права;

— верховенство парламенту, згідно з яким представницький орган посідав провідне місце в системі поділу державної влади, а його депутати наділялися привілейованим становищем (депутатська недоторканність тощо);

— верховенство права, яке полягало в обмеженні законом і судом урядового та адміністративного свавілля;

— місцеве самоврядування, як децентралізований елемент системи виконавчої влади.

Конституція України 1996 р. проголошує нашу державу демократичною, соціальною та правовою, необхідних передумов для такої держави в Україні ще немає.

В інституціональному плані — через відсутність певних адміністративних і судових інститутів, зокрема префектів , адміністративних судів, місцевих рахункових палат, мирових суддів

В суспільно-політичному плані — через масовий правовий нігілізм, відсутність політичної структуризації суспільства, економічних і соціальних реформ.

Разом з тим в Україні є більшість передумов для формування конституційної держави: Конституція 1996 р. закріплює принципи конституційної держави: поділу влади,народного суверенітету та верховенства права; під її впливом формуються традиції парламентаризму, політичної багатоманітності тощо. Тому поки визріють політичні, культурні та інші передумови для розвитку демократичної, соціальної, правової д-ви , Україна є на перехідному етапі конституційної держави. Завдання конституційної держави полягає в тому, щоб навчитись слухати та враховувати думку й опозиції з урахуванням конституційних форм і методів здійснення її пропозицій. Неоюхідний теж контроль з боку громадянського сусп.

23.

Кожна з ознак конституційного ладу України знаходить свій розвиток у положеннях Конституції та законів України. Але можна зробити припущення, що основні принципи та ознаки конституційного ладу мають не лише свій нормативний аналог у вигляді відповідного конституційного припису , а й утілюються в певних теоретичних положеннях. На це, зокрема, вказує така ознака конституційного ладу України, як його наукова обґрунтованість.У зв’язку з цим важливим вбачаються концептуальні положення сучасної консти-туційно-правової науки щодо гарантій конституційного ладу України. Відповідні положення вже стали традиційними для віт чизняної конституційно-правової науки й освіти.

Як відомо, під гарантіями в юридичній науці прийнято розуміти систему загальних і спеціальних, або ж власне юридичних, спо-собів і засобів забезпечення існування того чи іншого конституційно-правового явища чи дієвості відповідного конституційно-го режиму. Дієвість конституційного ладу України також визначається станом його гарантованості та захищеності. Отже, під гарантіями конституційного ладу України слід розуміти систему загально-соціальних і спеціальних юридичних (нормативно-правових і організаційно-пра-во вих) умов і засобів матеріального та процесуального характеру, які забезпечують діє вість основних принципів та інститутів сус пільного і державного ладу України. Гарантами конституційного ладу в Україні є:

• Народ України(За Конституцією народ України є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади та має виключне право визначати і змінювати конституційний лад в Україні (ст. 5).

• Конституція і Закони України(Гарантування конституційного ладу безпосередньо Консти­туцією полягає насамперед у встановленні власного статусу і від­повідно статусу тих інститутів, які вона закріплює; у забезпеченні самою Конституцією власної стабільності, обмеженні можливостей внесення до неї змін і доповнень, а також у регулюванні нею порядку визначення, функціонування, охорони і зміни конституційного ладу.)

• Українська держава в цілому та в особі її спеціалізованих інститутів(організацій,служб)( захист суверенітету і територіальної цілісності України, гарантування її економічної та інформаційної безпеки покладається насамперед на державу. Ці напрями діяльності держави є найважливішими її функціями (ст. 17).

• ВРУ

• Президент України

• Кабінет Міністрів України та ін органи державної влади

• КСУ

• Суди загальної юрисдикції

• Політичн партії та громадські організації

• ЗМІ

• Територіальні громади та органи місцевого самоврядування

• Міжнародні організації

Тобто гарантами конституційного ладу є практично всі основні субєкти конституційно-правових відносин. Гарантіями конституційного ладу України є такі положення Конституції України:

а)  неможливість зміни Конституції, якщо ці зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України (ч. 1 ст. 157);

б)  неможливість зміни Конституції в умовах воєнного або надзвичайного стану (ч. 2 ст. 157);

в)   ускладнений порядок внесення змін до першого розділу Конституції, присвяченого засадам конституційного ладу України;

г)  конституційне визначення статусу Президента України як гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина (ч. 2 ст. 102) та встановлення відповідальності Президента України у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину (ст. 111);

д)  заборону утворювати політичні партії та громадські організації, програмні цілі або дії яких спрямовані на зміну конституційного ладу насильницьким шляхом (ч. 1 ст. 37);

є) присягу народних депутатів України щодо додержання Конституції України та законів України (ч. 2 ст. 79);

ж) конституційний обов'язок Кабінету Міністрів України забезпечувати державний суверенітет України, виконання Конституції і законів України (п. 1 ст. 116);

з) діяльність спеціального органу захисту конституційного ладу - Конституційного Су

ду України,- який вирішує питання про конституційність чинного законодавства, актів Президента України та актів Кабінету Міністрів України (ст. 150).