
- •Поняття конституційного права як галузі права
- •Конституційне право як наука та навчальна дисципліна
- •Конституційно-правова відповідальність
- •Система галузі конституційного права
- •Джерела конституційного права України: загальна характеристика
- •Закони як джерела конституційного права України. Поняття та зміст конституційних законів.
- •8. Поняття та сутність конституції, її правова природа
- •9.Загальна характеристика юридичних властивостей конституції.
- •10.Функції конституції.
- •11.Об`єкти конституційного регулювання.Структура Конституції України
- •12. Конституціоналізм: поняття та засади
- •13.Становлення конституціоналізму в Україні
- •14. Поняття та сутність інституту правової охорони Конституції
- •16. Суб’єкти правової охорони конституції
- •19.Акти Конституційного Суду України
- •21.Поняття та особливості засад конституційного ладу України
- •22.Конституційна держава
- •24. Захист конституційного ладу України.
- •25. Загальна характеристика системи засад конституційного ладу України.
- •26. Засади взаємовідносин людини, суспільства (народу) та держави
- •27. Конституційні засади організації держави
- •28. Державна мова та державні символи як ознаки державного суверенітету України
- •29. Поняття громадянського суспільства
- •30. Конституційно-правова характеристика структури громадянського суспільства. Конституційні засади економічної, політичної діяльності, духовної сфери
- •33. Конституційно-правовий статус людини і громадянина
- •34. Структура та принципи конституційно-правового статусу людини та громадянина
- •35. Поняття і зміст громадянства України. Принципи громадянства України
- •36. Набуття громадянства України: підстави та умови
- •39.Поняття та система основних прав, свобод та обов'язків людини і громадянина
- •40. Міжнародно-правові стандарти прав та свобод людини і громадянина
- •44. Конституційні обов'язки людини і громадянина.
- •47. Конституційно-правовий статус іноземних громадян та осіб без громадянства в Україні
- •48. Конституційно-правовий статус біженців в України
- •49. Конституційно-правовий статус іммігрантів в Україні
- •50. Конституційно-правовий статус закордонних українців.
- •54. Конституційні засади державно-територіального устрою України
- •55. Загальна характеристика системи адміністративно-територіального устрою України.
- •62. Поняття виборчої системи. Види виборчих систем
- •63. Виборча система Укрваїни
- •64. Поняття та види референдумів в Україні
- •67. Реалізація рішень референдумів в Україні.
- •69. Конституційні засади організації державної влади.
- •71. Система органів державної влади в Україні
- •72. Способи формування органів державної влади.
- •73. Функції органів державної влади в Україні.
- •74.Конституційно-правова природа інституту глави держави – Президента України
- •75. Місце Президента України в системі органів державної влади України. Гарантії діяльності Президента України.
- •76.Представницький мандат глави держави – Президента України. Порядок
- •78. Конституційні підстави припинення повноважень Президента України
- •79. Зміст і класифікація функцій і повноважень Президента України.
- •85. Поняття парламенту, його правова природа
- •87.Місце парламенту в системі органів публічної влади.
- •88. Поняття парламентаризму. Парламентаризм в Україні.
- •89.Уповноважений верховної ради з прав людини
- •90. Структура вру.
- •91. Парламентська фракція. Парламентська більшість, парламентська меншість.
- •92. Погоджувальна рада депутатських фракцій (груп)
- •93. Голова і заступники Голови Верховної Ради України. Апарат Верховної Ради України.
- •94. Парламентські комітети і комісії.
- •96. Депутатський мандат.
- •109. Конституційно-правовий статус прокуратури України
- •111. Конституційно-правові принципи місцевого самоврядування
- •112. Міжнародні стандарти місцевого самоврядування
- •113. Конституційно-правові гарантії місцевого самоврядування
- •114. Загальна характеристика системи місцевого самоврядування
- •115. Тариторіальна громада – первинний суб’єкт місцевого самоврядування
- •116. Правова природа та компетенція сільських, селищних, міських, районних у містах рад та їх виконавчих органах
- •117. Правова природа та компетенція сільського, селищного, міського голови
- •118. Повноваження органів місцевого самоврядування регіонального рівня
- •119. Загальна характеристика конституційн-правового статусу арк. Передумови відновлення арк в складі України.
- •120. Правова природа Конституції арк
- •121. Система органів публічної влади в арк
- •122. Контоль за конституційністю та законністю діяльності органів влади арк
14. Поняття та сутність інституту правової охорони Конституції
Широке розуміння змісту поняття «правова охорона Конституції» (система політичних, економічних, юридичних, соціальних, освітньо-виховних заходів у справі забезпечення дії конституції та запобіганню її порушень).
Вузьке розуміння змісту поняття «правова охорона Конституції» (система виключно конституційно-правових засобів, гарантій щодо забезпечення юридичної дії конституції).
правова охорона конституції – це система загальносоціальних заходів та спеціальноюридичних гарантій, які діють у сфері правотворчості і у сфері дотримання правових норм, за допомогою яких забезпечується відносна стабільність Основного закону та припиняються і усуваються його порушення.
Принципи охорони конституції:
особливий порядок прийняття конституції;
особливий порядок внесення змін до конституції;
конституційна відповідальність вищих посадових осіб;
конституційний контроль;
тлумачення конституції.
Конституційна юстиція - це особливого роду судові органи (конституційний або квазісудові органи), які здійснюють конституційний контроль шляхом конституційного судочинства. Конституційна юстиція є найважливішою формою здійснення конституційного контролю, цільовим призначенням якої є насамперед перевірка нормативно-правових актів стосовно їх конституційності.
Юридичній науці відомо дві основні моделі спеціалізованого конституційного контролю - американська і європейська. За європейської моделі конституційний контроль здійснюється спеціалізованими судовими органами або квасісудовими (не судовими) органами. За американської моделі конституційний контроль здійснюється судами загальної юрисдикції. Україна обрала Європейську модель.
Конституційна юрисдикція - діяльність суд. і т. з. квазісудових органів, спрямована насамперед на визначення відповідності певного кола правових актів конституції, а також на реалізацію деяких ін. повноважень. К. ю. здійснюється у порядку конституційного провадження.
Конституційний Суд України є згідно з Конституцією України (ст. 147) єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, тобто це - незалежний від законодавчої та виконавчої гілок влади спеціальний судовий орган, який здійснює перевірку нормативних актів на їхню відповідність Конституції України способом конституційного судочинства.
16. Суб’єкти правової охорони конституції
В літературі перелік цих суб’єктів визначається по-різному. Так, О. Ф. Фрицький суб’єктами правового захисту Конституції України вважає главу держави - Президента України, який згідно з ч. 2 ст. 102 Конституції є гарантом додержання Конституції; Верховну Раду України, яка є єдиним органом законодавчої влади і до повноважень якої належить внесення змін до Конституції; Кабінет Міністрів України, який згідно з п. 1 ст. 116 Конституції забезпечує виконання Конституції і законів України; центральні і місцеві органи виконавчої влади; правоохоронні органи (суди, прокуратура) та адвокатура; Конституційний Суд України як єдиний орган конституційної юрисдикції.
М. В. Тесленко основними суб’єктами правової охорони Конституції України називає державу, суспільство (як важливий інститут громадського контролю) і конкретну особу, особистість (як інститут основоположних прав і свобод). Водночас їх вона вважає і об’єктами правової охорони Конституції.
Виходячи з цього, ми вважаємо, що правова охорона Конституції України реалізується через організаційну діяльність таких суб‘єктів як:
- Український народ;
- Президент України;
- Верховна Рада України;
- Конституційний Суд України.
Аналіз чинного законодавства України дозволяє зробити висновок, що важливими повноваженнями у сфері правової охорони Конституції України наділений саме Український народ. Це випливає з наступного:
■ саме Український народ є субєктом прийняття Конституції
■ згідно з ст. 5 Конституції України, народ є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні, виключно народові належить право визначати і змінювати конституційний лад в Україні. Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії (ст. 69 Конституції);
■ згідно з ст 73 Конституції, виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України;
■ відповідно до ч. 1 ст. 156 Конституції України, всеукраїнським референдумом, який призначається
Президентом України, затверджується законопроект про внесення змін до розділу І “Загальні засади”, розділу III “Вибори. Референдум” і розділу XIII “Внесення змін до Конституції України”, що прийнятий не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.
Верховна Рада України як орган законодавчої влади, будучи суб’єктом (органом) правової охорони Конституції України, здійснює відповідну функцію у наступних формах:
■ усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту);
■ здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України відповідно до Конституції та закону (в тому числі, у формі прийняття резолюції недовіри Кабінету Міністрів України);
■ вирішення питання про відставку Прем'єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України;
■ призначення на посади та звільнення з посад третини складу Конституційного Суду України;
■ дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду України про порушення нею Конституції України або законів України;
■ затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях;
■ надання законом згоди на обов'язковість міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України;
■ здійснення парламентського контролю у межах, визначених Конституцією та законом;
■ прийняття рішення про направлення запиту до Президента України на вимогу народного депутата України, групи народних депутатів України чи комітету Верховної Ради України, попередньо підтриману не менш як однією третиною від конституційного складу Верховної Ради України;
■ затвердження законом Конституції Автономної Республіки Крим, змін до неї (вище перелічені повноваження парламенту передбачені ст. 85 Конституції України)
Повноваження у сфері забезпечення верховенства конституції в Україні здійснюють і інші органи: Рада національної безпеки і оборони України, центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, суди, органи прокуратури, інші правоохоронні органи, наприклад:
- сама Конституція, в якій передбачено жорстку процедуру внесення змін до неї.
КУ не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина, або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи порушення територіальної цілісності України. КУ не може змінюватися в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
- Глава держави – Президент України, котрий згідно п.2. ст. 102 КУ є гарантом її додержання.
- ВРУ – єдиний законодавчий орган державної влади, до повноважень якого належить внесення змін до Конституції (ч.1. ст 85 КУ).
- Центральні і місцеві органи виконавчої влади: наприклад, згідно ст.119 КУ місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують виконання КУ і ЗУ, актів ПУ, КМУ, інших органів виконавчої влади.
- Правоохоронні органи (суди, прокуратура) та адвокатура.
Згідно ст. 2 ЗУ “Про судоустрій України” суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист прав і свобод людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, що гарантовані КУ і законами.
Прокуратура в особі своїх представників – прокурорів здійснює прокурорський нагляд за додержанням законів. Тобто діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, КУ, зміцнення правопорядку.
- прокуратура захищає від неправомірних посягань закріплені КУ – незалежність республіки, суспільного та державного ладу, прав національних груп і територіальних утворень;
- захищає гарантовані Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина.
Досить важливу роль серед суб’єктів правого захисту КУ відіграє адвокатура – добровільне професійне громадське об’єднання, яке покликане згідно з КУ сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу.
-КСУ, який згідно своїх повноважень вирішує питання про відповідність Конституції, законів і інших правових актів ВРУ, актів ПУ, КМУ, ВР АРК та офіційне тлумачення Конституції і законів України (п. 1, п.4. ст. 13 Закону України “Про Конституційний Суд України”) і (ст. 150 КУ).[11]
17. Конституційно-правові засади формування Конституційного Суду України
Назвіть суб’єктів, уповноважених формувати КСУ.
Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України
Чому, на вашу думку, саме вони мають повноваження із призначення суддів КСУ ?
В такому випадку КСУ формується трьома гілками влади , кожна з яких призначає рівну кількість суддів.
Які вимоги пред’являються до кандидата на посаду судді КСУ ?
1)громадянин України, 2) 40 років, 3) має вищу юридичну освіту, 4) стаж практичної, наукової або педагогічної роботи за фахом не менше 10 років, 5) володіє державною мовою і проживає в Україні протягом останніх 20років. + вимога щодо несумісності (не можуть належати до політичних партій та профспілок, мати представницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.)
На який строк призначається суддя КСУ ? на 9 років без права бути призначеним повторно.
18. Компетенція Конституційного Суду України
Якими нормативно-правовими актами визначається конституційно-правовий статус КСУ ? КУ, ЗУ «Про КСУ»
Назвіть повноваження КСУ відповідно до Конституції України ?
Вирішення питань про відповідність КУ законів та інших нпа ВРУ, актів ПУ, актів КМУ, актів ВР АРК
Офіційне тлумачення КУ та законів.
Чиї акти можуть бути предметом перевірки КСУ щодо їх конституційності ? ВРУ, ПУ, КМУ, ВР АРК
Які повноваження має Конституційний Суд України щодо участі у процедурі внесення змін до конституції України ? дає висновки щодо відповідності законопроекту про внесення змін до КУ вимогам статей 157,158 КУ
Які є форми звернення до КСУ ?
конституційне звернення і конституційне подання
Дайте визначення поняття « конституційного звернення». Хто має право на звернення до КСУ ?
це письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи.
Субєкти - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи
Дайте визначення поняття «конституційне подання». Хто має право звернутися до КСУ із конституційним поданням ?
письмове клопотання до КСУ про визначення правового акта (його окремих положень) неконституційними, про визначення відповідності проекту закону про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України, конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України. Конституційним поданням є також звернення Верховної Ради України про дачу висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту, порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України.
Субєкти - ПУ, не менш, ніж 45 народних депутатів ВРУ, ВСУ, Уповноважений ВРУ з прав людини, ВР АРК.