
- •Поняття конституційного права як галузі права
- •Конституційне право як наука та навчальна дисципліна
- •Конституційно-правова відповідальність
- •Система галузі конституційного права
- •Джерела конституційного права України: загальна характеристика
- •Закони як джерела конституційного права України. Поняття та зміст конституційних законів.
- •8. Поняття та сутність конституції, її правова природа
- •9.Загальна характеристика юридичних властивостей конституції.
- •10.Функції конституції.
- •11.Об`єкти конституційного регулювання.Структура Конституції України
- •12. Конституціоналізм: поняття та засади
- •13.Становлення конституціоналізму в Україні
- •14. Поняття та сутність інституту правової охорони Конституції
- •16. Суб’єкти правової охорони конституції
- •19.Акти Конституційного Суду України
- •21.Поняття та особливості засад конституційного ладу України
- •22.Конституційна держава
- •24. Захист конституційного ладу України.
- •25. Загальна характеристика системи засад конституційного ладу України.
- •26. Засади взаємовідносин людини, суспільства (народу) та держави
- •27. Конституційні засади організації держави
- •28. Державна мова та державні символи як ознаки державного суверенітету України
- •29. Поняття громадянського суспільства
- •30. Конституційно-правова характеристика структури громадянського суспільства. Конституційні засади економічної, політичної діяльності, духовної сфери
- •33. Конституційно-правовий статус людини і громадянина
- •34. Структура та принципи конституційно-правового статусу людини та громадянина
- •35. Поняття і зміст громадянства України. Принципи громадянства України
- •36. Набуття громадянства України: підстави та умови
- •39.Поняття та система основних прав, свобод та обов'язків людини і громадянина
- •40. Міжнародно-правові стандарти прав та свобод людини і громадянина
- •44. Конституційні обов'язки людини і громадянина.
- •47. Конституційно-правовий статус іноземних громадян та осіб без громадянства в Україні
- •48. Конституційно-правовий статус біженців в України
- •49. Конституційно-правовий статус іммігрантів в Україні
- •50. Конституційно-правовий статус закордонних українців.
- •54. Конституційні засади державно-територіального устрою України
- •55. Загальна характеристика системи адміністративно-територіального устрою України.
- •62. Поняття виборчої системи. Види виборчих систем
- •63. Виборча система Укрваїни
- •64. Поняття та види референдумів в Україні
- •67. Реалізація рішень референдумів в Україні.
- •69. Конституційні засади організації державної влади.
- •71. Система органів державної влади в Україні
- •72. Способи формування органів державної влади.
- •73. Функції органів державної влади в Україні.
- •74.Конституційно-правова природа інституту глави держави – Президента України
- •75. Місце Президента України в системі органів державної влади України. Гарантії діяльності Президента України.
- •76.Представницький мандат глави держави – Президента України. Порядок
- •78. Конституційні підстави припинення повноважень Президента України
- •79. Зміст і класифікація функцій і повноважень Президента України.
- •85. Поняття парламенту, його правова природа
- •87.Місце парламенту в системі органів публічної влади.
- •88. Поняття парламентаризму. Парламентаризм в Україні.
- •89.Уповноважений верховної ради з прав людини
- •90. Структура вру.
- •91. Парламентська фракція. Парламентська більшість, парламентська меншість.
- •92. Погоджувальна рада депутатських фракцій (груп)
- •93. Голова і заступники Голови Верховної Ради України. Апарат Верховної Ради України.
- •94. Парламентські комітети і комісії.
- •96. Депутатський мандат.
- •109. Конституційно-правовий статус прокуратури України
- •111. Конституційно-правові принципи місцевого самоврядування
- •112. Міжнародні стандарти місцевого самоврядування
- •113. Конституційно-правові гарантії місцевого самоврядування
- •114. Загальна характеристика системи місцевого самоврядування
- •115. Тариторіальна громада – первинний суб’єкт місцевого самоврядування
- •116. Правова природа та компетенція сільських, селищних, міських, районних у містах рад та їх виконавчих органах
- •117. Правова природа та компетенція сільського, селищного, міського голови
- •118. Повноваження органів місцевого самоврядування регіонального рівня
- •119. Загальна характеристика конституційн-правового статусу арк. Передумови відновлення арк в складі України.
- •120. Правова природа Конституції арк
- •121. Система органів публічної влади в арк
- •122. Контоль за конституційністю та законністю діяльності органів влади арк
94. Парламентські комітети і комісії.
Основними галузевими органами Верховної Ради України є її комітети. Верховна Рада України затверджує перелік комітетів Верховної Ради України, обирає голів цих комітетів. Комітети Верховної Ради України здійснюють законопроектну роботу, готують і попередньо розглядають питання, віднесені до повноважень Верховної Ради України
комітет Верховної Ради України - це орган Верховної Ради України, який утворюється з числа народних депутатів України для здійснення за окремими напрямами законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до повноважень Верховної Ради України, виконання контрольних функцій.
Комітет відповідальний перед Верховною Радою України і підзвітний їй. Діяльність комітетів координує Голова Верховної Ради.
Перелік комітетів затверджується у разі необхідності на першій сесії Верховної Ради нового скликання більшістю голосів народних депутатів від її конституційного складу. Верховна Рада України затверджує кількість комітетів, їх назви та предмети відання. Кількість комітетів, їх назви та предмети відання можуть бути змінені за рішенням Верховної Ради України нового скликання до вирішення питання про формування персонального складу комітетів.
Мінімальна та максимальна кількість осіб, які можуть входити до складу одного комітету, визначається постановою Верховної Ради України.
Верховна Рада створює комітети у складі голів, перших заступників, заступників голів, секретарів та членів комітетів. Голови комітетів, перші заступники, заступники голів комітетів, секретарі, персональний склад членів комітетів обираються Верховною Радою більшістю голосів народних депутатів від її конституційного складу. Народний депутат може бути членом лише одного комітету.
Квоти розподілу посад голів комітетів, перших заступників, заступників голів, секретарів та членів комітетів визначаються пропорційно від кількісного складу депутатських фракцій до фактичної чисельності народних депутатів.
Голови комітетів, перші заступники, заступники голів та секретарі комітетів обираються за списком у цілому без обговорення на пленарному засіданні відкритим поіменним голосуванням.
Голова комітету, перший заступник голови та секретар комітету не можуть бути членами однієї депутатської фракції.
Голова комітету, перший заступник, заступник голови та секретар комітету не можуть бути одночасно головами депутатських фракцій.
До складу комітетів не можуть бути обрані Голова Верховної Ради України, Перший заступник та заступник Голови Верховної Ради України.
Дострокове припинення повноважень народного депутата України має наслідком його виключення зі складу відповідного комітету без прийняття про це окремого рішення Верховної Ради України.
Члени комітетів обираються за списками кандидатів у члени всіх комітетів відкритим поіменним голосуванням без обговорення шляхом прийняття постанови Верховної Ради. Персональний склад усіх комітетів нового скликання визначається одночасно шляхом прийняття відповідної постанови Верховної Ради.
Комітети інформують громадськість про свою діяльність. На засідання комітетів можуть бути запрошені представники засобів масової інформації.
Комітети мають право за допомогою відповідних структурних підрозділів Апарату Верховної Ради України проводити прес-конференції з питань, віднесених до предметів їх відання
комітети Верховної Ради України здійснюють такі функції: 1) законопроекту; 2) організаційну; 3) контрольну.
Законопроектна функція комітетів полягає в:
1) розробці проектів законів, інших актів Верховної Ради України;
2) попередньому розгляді та підготовці висновків і пропозицій щодо законопроектів, внесених суб'єктами законодавчої ініціативи на розгляд Верховної Ради України;
3) доопрацюванні за дорученням Верховної Ради України окремих законопроектів за наслідками розгляду їх у першому та наступних читаннях (за винятком прийнятих Верховною Радою України актів у цілому);
4) попередньому розгляді та підготовці висновків і пропозицій щодо проектів загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони і довкілля, а також наданні згоди на обов'язковість чи денонсацію міжнародних договорів України;
5) узагальненні зауважень і пропозицій, що надійшли до законопроектів;
6) внесенні пропозицій щодо перспективного планування законопроектної роботи (ст. 12 Закону).
Організаційна функція комітетів полягає в:
1) плануванні своєї роботи;
2) проведенні збору та аналізу інформації з питань, що належать до повноважень комітетів, організації слухань із цих питань, у тому числі на засіданнях Верховної Ради України;
3) попередньому обговоренні відповідно до предметів їх відання кандидатур посадових осіб, яких згідно з Конституцією України обирає, призначає, затверджує Верховна Рада України або надає згоду на їхнє призначення, підготовці до розгляду Верховною Радою України відповідних висновків щодо цих кандидатур;
4) підготовці питань на розгляд Верховної Ради України відповідно до предметів їх відання;
5) участі у формуванні порядку денного пленарних засідань Верховної Ради України;
6) прийнятті рішень, наданні висновків, рекомендацій, роз'яснень;
7) розгляді звернень, що надійшли до комітету в установленому порядку8) участі відповідно до предметів їх відання в міжпарламентській діяльності, взаємодії з міжнародними організаціями;
9) підготовці письмових звітів про підсумки своєї діяльності;
10) забезпеченні висвітлення своєї діяльності в засобах масової інформації (ст. 13 Закону).
Контрольна функція комітетів полягає в:
1) аналізі практики застосування законодавчих актів у діяльності державних органів, їх посадових осіб з питань, віднесених до предметів відання комітетів, підготовці та поданні відповідних висновків та рекомендацій на розгляд Верховної Ради України;
2) участі за дорученням Верховної Ради України у проведенні "Години запитань до Уряду";
3) контролі за виконанням Державного бюджету України в частині, що віднесена до предметів їх відання, для забезпечення доцільності, економності та ефективності використання державних коштів у порядку, встановленому законом;
4) організації та підготовці за дорученням Верховної Ради України парламентських слухань;
5) організації та підготовці слухань у комітетах;
6) підготовці та поданні на розгляд Верховної Ради України запитів до Президента України від комітету відповідно до положень п. 34 ч. 1 ст. 85 Конституції України;
7) взаємодії з Рахунковою палатою;
8) взаємодії з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини;
9) направленні матеріалів для відповідного реагування в межах, установлених законом, органам Верховної Ради України, державним органам, їх посадовим особам.
комітети не є самостійними суб'єктами парламентського контролю. Вони беруть участь у його здійсненні лише на стадії підготовки та попереднього розгляду питань, віднесених до сфери парламентського контролю Верховної Ради України.
Організовує роботу комітету голова комітету. У разі відсутності голови комітету з поважних причин, а так само в період, коли посада голови комітету є вакантною, обов'язки голови комітету виконує відповідно його перший заступник, заступник.
Для забезпечення основних напрямів своєї діяльності комітет створює із свого складу підкомітети. Підкомітет створюється у складі не менш як трьох членів комітету. Члени комітету можуть входити до складу кількох підкомітетів. Голова підкомітету обирається на засіданні комітету відкритим голосуванням більшістю голосів від затвердженого Верховною Радою України кількісного складу комітету.
Усі члени комітету незалежно від того, чи є вони членами підкомітетів, можуть відвідувати засідання будь-якого підкомітету з правом дорадчого голосу та висловлювати свою позицію з питань, що обговорюються.
Формами роботи комітетів є засідання та слухання в комітетах.
Голова комітету зобов'язаний скликати засідання комітету, якщо на цьому наполягає не менше третини членів комітету. У разі якщо голова комітету на вимогу його членів не скликає засідання, вони можуть зібратися самостійно і за наявності кворуму обрати головуючого для ведення цього засідання.
Засідання комітету є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини від затвердженого Верховною Радою України складу його членів, крім випадків, зазначених у Регламенті Верховної Ради України.
Засідання комітетів проводяться відкрито і гласно, крім випадків, коли за рішенням комітету проводиться закрите засідання.
Голосування на засіданні комітету здійснюється членами комітету особисто і відкрито. В установлених законом випадках проводиться таємне голосування шляхом подачі бюлетенів.
Члени комітету зобов'язані особисто брати участь у засіданні комітету та завчасно повідомити про неможливість бути присутніми на засіданні комітету керівництво комітету. Про відсутність членів комітетів на засіданнях комітетів без поважних причин щомісячно подається інформація відповідним фракціям у Верховній Раді України.
За результатами розгляду питань на засіданнях комітетів приймаються:
1) рішення - з організаційних питань;
2) висновки
3) рекомендації- щодо контрольної діяльності комітетів; щодо осіб, які пропонуються для обрання, призначення, надання згоди на призначення чи звільнення Верховною Радою України; щодо результатів слухань у комітетах.
На кожному засіданні комітету ведеться протокол і стенограма засідання.
Верховна Рада України для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес, утворює тимчасові слідчі комісії, якщо за це проголосувала не менш як одна третина від конституційного складу Верховної Ради України.
Верховна Рада може прийняти рішення про утворення тимчасової спеціальної комісії для підготовки і попереднього розгляду питань, а також для підготовки і доопрацювання проектів законів та інших актів Верховної Ради на правах головного комітету, якщо предмет правового регулювання таких проектів не належить до відання комітетів, утворених Верховною Радою, крім випадку, коли Верховна Рада прийняла рішення про створення тимчасової спеціальної комісії як головної для продовження роботи над законопроектом про внесення змін до Конституції України, у разі включення такого законопроекту до порядку денного сесії.
Тимчасова спеціальна комісія утворюється з числа народних депутатів, які дали на це згоду. Пропозиції щодо кількісного та персонального складу тимчасової спеціальної комісії подаються у письмовій формі депутатськими фракціями у п'ятиденний строк з дня направлення до них письмового звернення ініціатора (ініціаторів) утворення тимчасової спеціальної комісії. У складі тимчасової спеціальної комісії може бути
На посаду голови тимчасової спеціальної комісії не може бути обраний голова комітету. Народний депутат за погодженням з відповідною депутатською фракцією може бути одночасно членом одного комітету і тимчасової спеціальної комісії.
Секретар тимчасової спеціальної комісії обирається на першому засіданні тимчасової спеціальної комісії з числа її членів.
Голова тимчасової спеціальної комісії, заступник голови та секретар комісії не можуть бути членами однієї депутатської фракції.
Строк повноважень тимчасової спеціальної комісії не може перевищувати одного року з дня її утворення.
Тимчасова спеціальна комісія утворюється на визначений Верховною Радою термін, але не пізніш як через шість місяців з дня її утворення, тимчасова спеціальна комісія подає до Верховної Ради письмовий звіт про виконану роботу.
Після обговорення результатів роботи тимчасової спеціальної комісії у відповідних комітетах та на пленарному засіданні Верховна Рада приймає рішення щодо завершення роботи такої комісії або доручає їй продовжити роботу і визначає для цього термін її діяльності.
Повноваження тимчасової спеціальної комісії вважаються припиненими в разі:
1) прийняття Верховною Радою закону, постанови або іншого акта, для підготовки якого створювалася ця тимчасова спеціальна комісія;
2) припинення повноважень Верховної Ради, якою утворено цю тимчасову спеціальну комісію.
Народний депутат, кандидатура якого запропонована депутатською фракцією до складу тимчасової слідчої комісії, зобов'язаний повідомити Верховну Раду про неможливість брати участь у роботі тимчасової слідчої комісії за наявності наведених підстав.
Секретар тимчасової слідчої комісії обирається на першому засіданні тимчасової слідчої комісії із числа її членів шляхом таємного або відкритого голосування більшістю народних депутатів від складу тимчасової слідчої комісії, затвердженого Верховною Радою
Секретар тимчасової слідчої комісії більшістю народних депутатів від її складу може бути переобраний на засіданні тимчасової слідчої комісії, а голова та заступник голови тимчасової слідчої комісії - на пленарному засіданні Верховної Ради більшістю голосів народних депутатів від її конституційного складу.
Народний депутат за погодженням із відповідною депутатською фракцією може бути обраний членом лише однієї тимчасової слідчої комісії.
За результатами розгляду висновків і пропозицій тимчасової слідчої комісії Верховна Рада може прийняти такі рішення:
1) взяти до відома висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії;
2) припинити повноваження тимчасової слідчої комісії;
3) продовжити роботу тимчасової слідчої комісії на визначений Верховною Радою строк, але не більше одного року з дня її утворення.
Висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії не є вирішальними для слідства і суду.
Повноваження тимчасової слідчої комісії припиняються:
1) одночасно з прийняттям Верховною Радою остаточного рішення щодо результатів роботи цієї комісії;
2) у разі ненадання тимчасовою слідчою комісією звіту Верховній Раді у визначений Верховною Радою термін;
3) у разі припинення повноважень Верховної Ради відповідного скликання, якою утворено тимчасову слідчу комісію.
Верховна Рада заслуховує звіт про діяльність тимчасової слідчої комісії в будь-який час не пізніше встановленого терміну для її діяльності або на вимогу тимчасової слідчої комісії раніше цього терміну, але не більше двох разів за весь термін її діяльності.
Від тимчасових спеціальних та тимчасових слідчих комісій слід відрізняти спеціальну тимчасову слідчу комісію, створюється Верховною Радою України для проведення розслідування питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.