- •Поняття конституційного права як галузі права
- •Конституційне право як наука та навчальна дисципліна
- •Конституційно-правова відповідальність
- •Система галузі конституційного права
- •Джерела конституційного права України: загальна характеристика
- •Закони як джерела конституційного права України. Поняття та зміст конституційних законів.
- •8. Поняття та сутність конституції, її правова природа
- •9.Загальна характеристика юридичних властивостей конституції.
- •10.Функції конституції.
- •11.Об`єкти конституційного регулювання.Структура Конституції України
- •12. Конституціоналізм: поняття та засади
- •13.Становлення конституціоналізму в Україні
- •14. Поняття та сутність інституту правової охорони Конституції
- •16. Суб’єкти правової охорони конституції
- •19.Акти Конституційного Суду України
- •21.Поняття та особливості засад конституційного ладу України
- •22.Конституційна держава
- •24. Захист конституційного ладу України.
- •25. Загальна характеристика системи засад конституційного ладу України.
- •26. Засади взаємовідносин людини, суспільства (народу) та держави
- •27. Конституційні засади організації держави
- •28. Державна мова та державні символи як ознаки державного суверенітету України
- •29. Поняття громадянського суспільства
- •30. Конституційно-правова характеристика структури громадянського суспільства. Конституційні засади економічної, політичної діяльності, духовної сфери
- •33. Конституційно-правовий статус людини і громадянина
- •34. Структура та принципи конституційно-правового статусу людини та громадянина
- •35. Поняття і зміст громадянства України. Принципи громадянства України
- •36. Набуття громадянства України: підстави та умови
- •39.Поняття та система основних прав, свобод та обов'язків людини і громадянина
- •40. Міжнародно-правові стандарти прав та свобод людини і громадянина
- •44. Конституційні обов'язки людини і громадянина.
- •47. Конституційно-правовий статус іноземних громадян та осіб без громадянства в Україні
- •48. Конституційно-правовий статус біженців в України
- •49. Конституційно-правовий статус іммігрантів в Україні
- •50. Конституційно-правовий статус закордонних українців.
- •54. Конституційні засади державно-територіального устрою України
- •55. Загальна характеристика системи адміністративно-територіального устрою України.
- •62. Поняття виборчої системи. Види виборчих систем
- •63. Виборча система Укрваїни
- •64. Поняття та види референдумів в Україні
- •67. Реалізація рішень референдумів в Україні.
- •69. Конституційні засади організації державної влади.
- •71. Система органів державної влади в Україні
- •72. Способи формування органів державної влади.
- •73. Функції органів державної влади в Україні.
- •74.Конституційно-правова природа інституту глави держави – Президента України
- •75. Місце Президента України в системі органів державної влади України. Гарантії діяльності Президента України.
- •76.Представницький мандат глави держави – Президента України. Порядок
- •78. Конституційні підстави припинення повноважень Президента України
- •79. Зміст і класифікація функцій і повноважень Президента України.
- •85. Поняття парламенту, його правова природа
- •87.Місце парламенту в системі органів публічної влади.
- •88. Поняття парламентаризму. Парламентаризм в Україні.
- •89.Уповноважений верховної ради з прав людини
- •90. Структура вру.
- •91. Парламентська фракція. Парламентська більшість, парламентська меншість.
- •92. Погоджувальна рада депутатських фракцій (груп)
- •93. Голова і заступники Голови Верховної Ради України. Апарат Верховної Ради України.
- •94. Парламентські комітети і комісії.
- •96. Депутатський мандат.
- •109. Конституційно-правовий статус прокуратури України
- •111. Конституційно-правові принципи місцевого самоврядування
- •112. Міжнародні стандарти місцевого самоврядування
- •113. Конституційно-правові гарантії місцевого самоврядування
- •114. Загальна характеристика системи місцевого самоврядування
- •115. Тариторіальна громада – первинний суб’єкт місцевого самоврядування
- •116. Правова природа та компетенція сільських, селищних, міських, районних у містах рад та їх виконавчих органах
- •117. Правова природа та компетенція сільського, селищного, міського голови
- •118. Повноваження органів місцевого самоврядування регіонального рівня
- •119. Загальна характеристика конституційн-правового статусу арк. Передумови відновлення арк в складі України.
- •120. Правова природа Конституції арк
- •121. Система органів публічної влади в арк
- •122. Контоль за конституційністю та законністю діяльності органів влади арк
87.Місце парламенту в системі органів публічної влади.
Державні функції в кожній країні здійснюються розгалуженою системою органів. Вищі органи держави — парламент, глава держави і уряд, верховний суд — реалізують основні владні повноваження, а їхня діяльність набуває політичної значущості.
Значну увагу в характеристиці вищих органів держави приділяють парламентам, які розглядають як органи законодавчої влади, а іноді і як такі, що своєю діяльністю формально забезпечують функціонування і саме існування інших вищих органів держави.
Підвищений інтерес до парламентів зумовлений і тим, що вони є представницькими органами. В основі формування і роботи парламентів лежать ідеї народного представництва. Парламенти є загальнонаціональними колегіальними представницькими органами державної влади, які повністю або частково обираються народом (виборчим корпусом) і, на відміну від інших загальнонаціональних колегіальних представницьких органів — так званих установчих зборів (конституційних конвентів, асамблей), — діють на постійній основі.
Представницька природа парламентів не пов'язується лише з їх виборністю. У багатьох країнах шляхом загальних виборів заміщується пост глави держави — президента. Однак лише парламент звичайно претендує на роль своєрідного «дзеркала суспільства». З цим пов'язана така притаманна всім без винятку парламентам риса, як колегіальність. Колегіальність парламентів визначає особливості порядку прийняття ними різного роду офіційних рішень.
Парламенти - це виборні і колегіальні органи держави, які функціонують в умовах демократичного правління і мають свої головні повноваження у сфері законотворчості. В унітарних державах парламенти формуються на загальнонаціональному рівні, у федераціях — також і на рівні їхніх суб'єктів. В останньому випадку повноваження законодавчих органів двох рівнів розмежовуються на засадах, визначених федеральною конституцією.
Відповідно до Конституції України (ст.75), єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України.
Парламент – невід’ємний атрибут кожної демократичної держави. Він є загальнонаціональним представницьким органом державної влади, який обирається корпусом виборців або населенням.
Верховна Рада займає провідне місце серед вищих органів державної влади, у першу чергу завдяки своїм законодавчим повноваженням, а також виступає в якості центральної ланки політичної системи України, визначаючи основні засади внутрішньої та зовнішньої політики нашої держави. Парламент є ареною боротьби різноманітних політичних сил країни, інструментом досягнення злагоди у суспільстві і соціально-політичного компромісу.
Місце і роль парламенту в державному механізмі значною мірою зумовлені формою правління в державі. На підставі цього критерію виділяють чотири моделі (види) парламентів:
1) парламенти країн з парламентською формою правління (так звана вестмінстерська модель: Велика Британія, Австрія, Італія, Німеччина, Болгарія, Угорщина тощо). За цієї форми правління парламент відіграє вирішальну роль у формуванні уряду. Уряд відповідає перед парламентом. Але і діяльність парламенту може бути достроково припинено через розпуск;
2) парламенти країн з президентською формою правління (США, Бразилія, Венесуела, Мексика тощо). Для таких країн характерний жорсткий поділ влади. Відсутні: вотум недовіри уряду, відповідальність уряду перед парламентом, інститут розпуску парламенту. За цієї форми правління законодавча влада часто послаблена та підпорядкована президенту;
3) парламенти країн зі змішаною формою правління (Франція, Україна, Росія тощо). За цієї форми правління поєднуються елементи президентської і парламентської систем. Існує інститут парламентської відповідальності уряду, а президенту належить право розпуску та інші права щодо парламенту;
4) парламенти держав, де представницькі установи побудовані за так званим радянським зразком (КНР, КНДР, В'єтнам, Куба). Роль вищого законодавчого органу зводиться до схвалення прийнятих за його стінами політичних рішень.
У деяких державах роль парламентів применшується через відведення їм консультативної ролі (як правило, в мусульманських країнах, в яких існує абсолютна монархія: Бахрейн, Бруней, ОАЕ тощо)1.
Парламент як юридична категорія тісно пов'язаний з терміном парламентаризм. Під ним розуміють систему організації державної влади, для якої характерним є визнання провідної або істотної ролі парламенту. Явище парламентаризму притаманне кожній демократичній країні, незалежно від існуючої в ній форми правління
