74.Конституційно-правова природа інституту глави держави – Президента України

V розділ КУ визначає конституційно-правовий статус ПУ, характерною рисою якого є те, що на нього покладено виконання функції глави держави.

Глава держави – посадова особа чи державний орган, який посідає найвище місце в ієрархії інститутів влади. Згідно із ст. 102 ПУ є главою держави і виступає від її імені, є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання КУ, прав і свобод Л і Г. На сьогодні незалежно від того, чи це держава з монархічною формою правління чи республіканською, глава держави концентрує в своїх руках лише ті повноваження, які забезпечують йому можливість виконувати функцію лідера держави, символа держави та влади. Характеризуючи конституційно-правову природу повноважень глави держави, конституційні акти наголошують на тому факті, що він є символом держави, втіленням національної єдності, політичним лідером, арбітром, гарантом правонаступності, державного суверенітету, територіальної цілісності, дотримання прав і свобод Л і Г. У науці КПУ розрізняють «інститут президента» та «інститут президентства».

«Інститут президентства» є інститутом конституційного права, оскільки його правовий зміст охоплює систему конституційно-правових норм, що регулюють суспільні відносини виборів, вступу на посаду, припинення повноважень, відповідальність, здійснення повноважень ПУ. Ці норми визначають його місце в системі органів публічної влади, статус допоміжних органів при главі держави.

«Інститут президента» розглядається як орган державної влади. Характеризуючи правовий статус президента, слід розмежовувати його статус від глави держави. Нерідко функції глави держави і президента сконцентровані в одному органі. Проте бувають випадки, коли глава держави ніколи не зможе виконувати функцію президента. Це й пояснюється тим, що правовий зміст поняття «інститут президента» є вужчий ніж поняття «інститут глави держави». (Наприклад: Ірак – з липня 1258-лютий 1963 – глава держави – Державна рада у складі 3-х членів, один з яких – Президент.) Президент – стосовно глави держави є титулом найвищої посадової особи держави, зазвичай з республіканською (тобто не монархічною чи іншою) формою правління.

75. Місце Президента України в системі органів державної влади України. Гарантії діяльності Президента України.

Складною та неоднозначною є проблема місця посади Президента у системі органів державної влади. Якщо врахувати, що він є главою держави і тільки він має представницькі повноваження в державі та за її межами, що він є гарантом Конституції, прав і свобод людини і громадянина, то є підстави для відокремлення Президента у гілку влади. ПУ виступаэ арбытром, координатором у системы органів державної влади.

Він забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави. Як глава держави, він користується правом законодавчої ініціативи. Законопроекти, визначені Президентом як невідкладні, повинні бути розглянуті Верховною Радою позачергово.

Здійснює промульгацію і оприлюднення законів України.

За Конституцією, закон підписує Голова Верховної Ради України і невідкладно направляє його Президентові України. Президент України протягом п'ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду. У разі якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений. Якщо під час повторного розгляду закон буде знову прийнятий Верховною Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу, Президент України зобов'язаний його підписати та офіційно оприлюднити протягом десяти днів.

ПУ:

7) призначає позачергові вибори до Верховної Ради України;

8) припиняє повноваження Верховної Ради України, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися;

9) призначає за згодою Верховної Ради України Прем'єр-міністра України; припиняє повноваження Прем'єр-міністра України та приймає рішення про його відставку;

10) призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні повноваження на цих посадах;

11) призначає за згодою Верховної Ради України на посаду Генерального прокурора України та звільняє його з посади;

12) призначає половину складу Ради Національного банку України;

13) призначає половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

14) призначає на посади та звільняє з посад за згодою Верховної Ради України Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України;

15) утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем'єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;

16) скасовує акти Кабінету Міністрів України та акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

17) є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави;

18) очолює Раду національної безпеки і оборони України;

22) призначає третину складу Конституційного Суду України;

23) утворює суди у визначеному законом порядку;

Гарантії:

1. Юридичні гарантії: а) вказівка у Конституції України вичерпного переліку підстав дострокового припинення повноважень глави держави; б) неможливість зміщення Президента Верховною Радою України, за винятком процедури імпічменту; в) отримання президентського мандата безпосередньо від народу; г) регламентація усіх повноважень глави держави виключно на конституційному та законодавчому рівні; д) заборона передачі президентських повноважень будь-якій іншій особі; е) право недоторканності на час виконання президентських повноважень; є) загроза відповідальності за посягання на честь і гідність Президента; ж) конституційне закріплення загальнообов’язковості його актів; з) довічне збереження звання Президента; і) право глави держави звертатися до народу з посланнями з метою отримання підтримки політичних ініціатив.

2. Організаційні гарантії – створення потужної Адміністрації Президента) і мережі консультативних та координаційних структур, що здійснюють організаційне, правове, консультативне, інформаційне й аналітичне забезпечення діяльності глави держави, детальну підготовку президентських рішень, контролюють їх виконання і забезпечують зв’язок Президента з іншими органами державної влади. Постійні Представники Президента у Верховній Раді України, Конституційному Суді та Кабінеті Міністрів України,

Президент України має свій оркестр, який обслуговує державні заходи, що проводяться за участю глави держави або під його особистим патронатом.

3. Матеріально-технічні гарантії – наявність власних бюджетних асигнувань на представницькі функції, поїздки, утримання апарату і т.ін.; наявність окремої резиденції, власних транспортних засобів, охорони. Видатки на утримання Президента України та його адміністрації передбачаються у Державному бюджеті окремим рядком.

на період перебування на посту Президентові надаються заміська резиденція та службова квартира в м. Києві, спеціально обладнані літак і вертоліт, автомобільний транспорт. Витрати на представницькі цілі всередині країни і під час вітання зарубіжних держав здійснюється за рахунок державного бюджету, а охорона Президента і його сім’ї забезпечується Управлінням державної охорони України.

Деякі матеріально-технічні гарантії зберігаються за Президентом довічно, навіть після виходу його у відставку: а) за ним зберігається розмір посадового окладу; б) йому надається державна дача з необхідним обслуговуванням, охороною і транспортним забезпеченням; в) за ним та його дружиною зберігається медичне та санаторно-курортне обслуговування.

4. Символічно-церемоніальні гарантії – «почесні права»: на користування атрибутами президентської влади, на президентське звання, на урочистий прийом. 29 листопада 1999 р., було видано спеціальний указ, яким встановлено офіційні символи Президента України – прапор (штандарт), знак, гербова печатка і булава, – та закріплено порядок їх використання. Символи Президента України повинні постійно знаходитись у службовому кабінеті глави держави в його резиденції у м. Києві.

ПУ –це і офіційна особа(особа, яка офіційно представляє державу або будь-яку ін. особу юридичну і наділена певними повноваженнями (брати участь у переговорах, укладати угоди, підписувати відповідні док-ти, бути спостерігачем тощо), посадова особа і орган державної влади.