72. Способи формування органів державної влади.

А) вибори- передбачена конституцією та законами форма прямого народовладдя, за якою шляхом голосування формуються представницькі органи державної влади та місцевого управління (самоврядування)

-склад ВРУ, ПУ, сільські, селищні, міські, районні, обласні ради, міський, селищний, сільський голова.

ПУ- є главою держави і виступає від її імені.

ВРУ-представницький орган українського народу

ВР АРК- представницький орган автономії.

Мандат (лат. mandatum — доручення) — юридичне відношення представництва, а також документ, що засвідчує законність цього представництва.

Мандат депутата (депутатський мандат) — це строкове уповноваження особи (мандатарія) на здійснення представницької влади в об'ємі, делегованому сувереном влади — народом (мандатором), підтверджений фактом обрання депутата на відповідну посаду.

Депутатський мандат може бути вільним, імперативним, або змішаним вільно-імперативним в різних пропорціях.

Б) призначення- Міністерства, ін. органи виконавчої влади.(ПУ призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні повноваження на цих посадах)

В) входження до складу державного органу за посадою ( Міністр оборони за посадою- до складу Ради національної безпеки і оборони України, Голова ВСУ, Міністр юстиції і Генпрокурор- до складу Вищої Ради юстиції.)\

73. Функції органів державної влади в Україні.

Функціями органів державної влади є основні напрями їх діяльності, в яких виявляється їх сутність і призначення в державному механізмі.

Компетенція являє собою сукупність предметів відання, завдань державного органу, визначених законодавством, це сфера певних, за допомогою якої можна чітко встановити належність конкретної справи до «сфери володарювання», відання певного органу та конкретну роль останнього у вирішенні цієї справи. Елементами компетенції є юридичні явища, які дають можливість робити цілком певний висновок про правомочність владного органу у конкретних публічних правовідносинах. Функції виражають загальні явища і не дають можливість зробити такий висновок.

Повнова́ження — офіційно надане кому-небудь право певної діяльності, ведення справ. Повноваження не є ні правом, ні обов'язком. Особа, що володіє повноваженням, має певні додаткові можливості, проте не може використовувати їх на свій розсуд, а тільки у формально визначений спосіб. Тому справедливо буде сказати, що повноваження є обов'язком здійснити (реалізувати, застосувати) конкретне суб'єктивне право.

Функції(на прикладі Верховної Ради):

1) нормотворча, + для ВРУ- законодавча (полягає у прийнятті законів, внесенні до них змін, визнанні їх такими, що втратили юридичну силу, (скасуванні) або в призупиненні їх дії.)

2) представницька (полягає в представництві Українського народу - громадян України всіх національностей - у здійсненні законодавчої влади шляхом виявлення, узагальнення, узгодження, формування, реалізації та захисту його інтересів.)

3)установча (державотворча, організаційна): формування або участь у формуванні органів виконавчої і судової влади, формування власних, парламентських структур; призначення чи обрання на посади, звільнення з посад, надання згоди на призначення і звільнення з посад осіб інших органів державної влади та державних організацій, сприяння формуванню органів місцевого самоврядування; вирішення питань, що стосуються інших елементів механізму держави: територіального устрою. Збройних Сил України.

4) контрольна. Основними напрямками контрольної діяльності Верховної Ради є: 1) контроль за діяльністю Кабінету Міністрів України; 2) парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та їх захист, що здійснюється через Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 3) бюджетно-фінансовий контроль, що здійснюється насамперед через Рахункову палату; 4) прийняття рішення Верховною Радою України про направлення запиту до Президента України на вимогу народного депутата України, групи народних депутатів України чи Комітету Верховної Ради України; 5) здійснення парламентського контролю з окремих питань безпосередньо або через тимчасові спеціальні і тимчасові слідчі комісії.;

5) бюджетно-фінансова функція (затверджує законом Державний бюджет та вносить у відповідній формі до нього зміни, здійснює контроль за виконанням Державного бюджету України, приймає рішення щодо звіту про його виконання );

6) зовнішньополітична функція (надання Верховною Радою у встановлений законом строк згоди на обов'язковість міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України; схвалення рішення про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави чи про допуск підрозділів Збройних сил інших держав на територію України.

Контрольні повноваження Президента України 1) припиняє повноваження Верховної Ради України, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися; 2) скасовує акти Кабінету Міністрів України та акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим; 3) має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України; До контрольних повноважень Верховної Ради України належить:  1) контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання;  2) усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту),  3) розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України;  4) надання згоди на призначення Президентом України Прем'єр-міністра України;  5) здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України відповідно до цієї Конституції;