30. Конституційно-правова характеристика структури громадянського суспільства. Конституційні засади економічної, політичної діяльності, духовної сфери

Структура суспільства — це внутрішня його будова, що відтворює багатогранність та взаємодію складових суспільства, забезпечує його цілісність та динамізм розвитку.

Структуру громадянського суспільства можна подати у вигляді п'яти систем, які відповідають певним сферам його життєдіяльності: соціальної, економічної, політичної, духовно-культурної, інформаційної.

Соціальна система — певна сукупність об'єктивно сформованих взаємозв'язків між ними, а саме:

а) інститути сім'ї та відносини, що обумовлюють її існування;

б) відносини, які відображають соціальну сутність людини (клуби, об'єднання);

в) відносини, що виникають між соціальними спільнотами (групами, націями, расами тощо).

Економічна система — це сукупність економічних інститутів і відносин, у які вступають люди у процесі виробництва, обміну, розподілу та споживання сукупного продукту, реалізації права власності.

Структурними елементами економічної системи є: приватні господарства; акціонерні товариства; кооперативні господарства; фермерські господарства; індивідуальні, приватні підприємства громадян.

Політична система — це сукупність цілісних саморегулюючих елементів:

а) держава;

б) політичні партії;

в) суспільно-політичні рухи та відносини, що між ними виникають.

Духовно-культурна система — це відносини між людьми, їх об'єднаннями, державою та суспільством у цілому стосовно духовно-культурних благ та різного роду матеріалізованих інституцій, через які реалізуються дані відносини, що пов'язані з освітою, наукою, культурою, релігією.

Інформаційна система — це система, яка складається в результаті спілкування людей та через мас-медіа (підприємства, об'єднання, що здійснюють виробництво та випуск засобів масової інформації).

Структурні елементи громадянського суспільства мають відповідати певним вимогам:

1. Економічна система діє за принципами самоорганізації, саморегулювання та самоуправління;

2. Соціальна система має чітко виражене структурне оформлення;

3. Політична система виступає, з одного боку, в формі механізму узгодження соціальних інтересів у суспільстві, а, з іншого — як найбільш повне вираження загального національного інтересу.

31. Конституційно-правовий статус громадських організацій.

Дайте визначення поняття об’єднання громадян. це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

У чому полягає головна змістова відмінність між громадськими організаціями та політичними партіями ? Політична партія – є об’єднанням лише громадян, які є прихильниками певної загальнонаціональної програми розвитку, метою якої є формування і вираження політичної волі громадян, участь у політичних заходах, виборах. Фактично, завдання політичної партії отримати владу і владне представництво. Натомість громадська організація є об’єднанням як громадян України, так і іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України основним завданням якої є не прихід до влади, а захист своїх законних інтересів через співпрацю з владою.

Хто може бути членом громадської організації ? Членами громадської організації можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, які досягли 18 років (молодіжної чи дитячої – 14 )

Назвіть правові умови створення громадської організації.

1. Утворення громадського об'єднання здійснюється на установчих зборах його засновників та оформлюється протоколом.2. Протокол установчих зборів громадського об'єднання має містити відомості про:1) дату та місце проведення установчих зборів;2) осіб, які брали участь в установчих зборах (відповідно до частини одинадцятої цієї статті);3) рішення про утворення громадського об'єднання із зазначенням мети (цілей) його діяльності;4) рішення про визначення найменування та за наявності - скороченого найменування громадського об'єднання;5) рішення про затвердження статуту громадського об'єднання;6) рішення про утворення (обрання) керівника, органів управління громадського об'єднання відповідно до затвердженого статуту;7) рішення про визначення особи (осіб), яка має право представляти громадське об'єднання у правовідносинах з державою та іншими особами і вчиняти дії від імені громадського об'єднання без додаткового уповноваження (далі - особа, уповноважена представляти громадське об'єднання), - для громадського об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність без статусу юридичної особи, якщо утворення (обрання) органів управління не передбачено рішенням про утворення такого об'єднання;8) рішення про визначення особи (осіб), яка має право представляти громадське об'єднання для здійснення реєстраційних дій, - для громадського об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи.У протоколі установчих зборів можуть зазначатися відомості і про інші прийняті на цих зборах рішення стосовно утворення та/або діяльності громадського об'єднання.Особа може бути обрана керівником, обрана до складу керівного органу громадського об'єднання, визначена особою, яка має право представляти громадське об'єднання для здійснення реєстраційних дій, або визначена особою, уповноваженою представляти громадське об'єднання, за наявності її особистої згоди Протокол установчих зборів підписується головуючим та секретарем зборів.Громадські об'єднання реєструються або повідомляють про своє утворення протягом 60 днів з дня проведення установчих зборів Дії від імені незареєстрованого громадського об'єднання або громадського об'єднання, повідомлення якого не прийнято в установленому цим Законом порядку, крім дій, пов'язаних з реєстрацією такого об'єднання або повідомленням про його утворення, забороняються.

Назвіть конституційні підстави заборони утворення та діяльності громадських організацій Забороняється утворення і діяльність громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьких шляхом, порушення суверенітету, територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання расової, міжетнічної, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення.

32. Конституційно-правовий статус політичних партій.

Політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об'єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Хто може бути членом політичної партії ? Членом політичної партії може бути лише громадянин України,який відповідно до Конституції України має право голосу на виборах.

Які особи не можуть бути членами політичних партій ? 1) судді;2) працівники прокуратури; 3) працівники органів внутрішніх справ; 4) співробітники Служби безпеки України; 5) військовослужбовці; 6) працівники органів державної податкової служби; 7) персонал Державної кримінально-виконавчої служби України. Назвіть правові умови створення політичної партії. Рішення про створення політичної партії приймається на її установчому з’їзді(конференції, зборах) Це рішення має бути підтримано підписами не менше 10 тисяч громадян України, які відповідно до КУ мають право голосу на виборах, зібраними не менш як у двох третинах районів не менш як двох третин областей України, міст Києва, Севастополя, АРК. На установчому з'їзді (конференції, зборах) політичної партії затверджуються статут і програма політичної партії, обираються її керівні і контрольно-ревізійні органи.

Яким чином відбувається легалізація політичної партії в Україні ?легалізація здійснюється шляхом реєстрації. Реєстрацію політичних партій здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань.(Державна реєстраційна служба) Для реєстрації разом з заявою подаються:1)статут і програма політичної партії; 2)протокол установчого з’їзду (конференції, зборів) політичної партії із зазначенням дати і місця його проведення, кількості учасників, які проголосували за створення політичної партії; 3)підписи громадян України, зібрані відповідно до вимог цього Закону на підтримку рішення про створення політичної партії та засвідчені особами, які збирали підписи; 4)відомості про склад керівних органів політичної партії 5)платіжний документ, що посвідчує внесення реєстраційного збору; 6)назва та адреса банківської установи, в якій політична партія відкриватиме рахунки. Протягом 30 днів з моменту надходження документів Державна реєстраційна служба здійснює перевірку документів і приймає рішення про реєстрацію чи відмову від реєстрації.

Назвіть конституційні підстави заборони утворення та діяльності політичних партій.

Забороняється утворення і діяльність громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьких шляхом, порушення суверенітету, територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання расової, міжетнічної, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення.

У якому порядку здійснюється заборона діяльності політичних партій ? Політична партія може бути за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань чи Генерального прокурора України заборонена в судовому порядку у випадку порушення вимог щодо створення і діяльності політичних партій, встановлених Конституцією України, цим та іншими законами України Заборона діяльності політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск керівних органів, обласних, міських, районних організацій політичних партій, її первинних осередків та інших структурних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії.