25. Загальна характеристика системи засад конституційного ладу України.

Засади конституційного ладу - це система вихідних принципів організації державної влади в конституційній державі, взаємовідносин конституційної держави з людиною та інститутами громадянського суспільства.

Систе́ма (від дав.-гр.  — «сполучення») — множина взаємопов'язаних елементів, відокремлена від середовища і яка взаємодіє з ним, як ціле.

До засад конституційного ладу Конституція України відносить:

- народовладдя (народний суверенітет);

- державний суверенітет і незалежність України;

- республіканську форму правління, яка відповідає вимогам демократії та поділу влад;

- унітарний устрій України;

- визнання людини як найвищої соціальної цінності, утвердження і забезпечення її прав і свобод;

- верховенство права.

- соціальний захист людини;

- статус української мови як державної;

- поділ влади;

- гарантованість місцевого самоврядування;

- політичну, економічну та ідеологічну багатоманітність;

- вищу юридична силу Конституції України і пряму дію її норм;

- рівність усіх суб'єктів права власності перед законом.

- принцип, згідно з яким норми міжнародного права, за умови згоди на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, становлять частину національного законодавства (ст.9 Конституції);

- принцип, згідно з яким правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. У свою чергу органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.13 Конституції);

Терміном «засади конституційного ладу України» позначають також загальний конституційно-правовий інститут, що закріплює основні принципи організації Української держави, які характеризують її як конституційну державу, а також визначає засади і найважливіші принципи взаємовідносин держави з людиною та інститутами громадянського суспільства.

Норми цього інституту містяться в розділі І Конституції України «Загальні засади» і характеризуються такими специфічними рисами:

-особливим предметом регулювання - регулюють суспільні відносини, що визначають найважливіші питання організації державного і суспільного життя;

- загальним характером - закріплюють засади і принципи організації держави в найбільш загальній формі, а їх конкретизація здійснюється в інших розділах Конституції України та в актах чинного законодавства;

- адресовані всім суб’єктам права

- найвищою юридичною силою - всі інші норми Конституції України, всі нормативно-правові акти держави базуються на конституційних нормах, що закріплюють засади конституційного ладу і, отже, не можуть їм суперечити;

- підвищеною стабільністю - відповідно до ч. З ст. 5 Конституції України право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить лише народові, а законопроекти про внесення змін до розділу І Конституції України затверджуються всеукраїнським референдумом (ч. І ст. 156).

Приклад взаємозв’язку між кількома засадами конституційного ладу України:

Принцип демократичної держави, політичного, ідеологічного плюралізму, народовладдя, забезпечення прав і свлобод л і гр.., розподіл влади, гарантування місцевого самоврядування.

Принцип народовладдя передбачає, що влада в Україні належить народові, який є носієм суверенітету, єдиним джерелом влади. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Демократизм держави передбачає створення в ній найсприятливіших умов для широкої і реальної участі громадян в управлінні справами держави і суспільства, забезпечення багатоманітності політичного і культурного життя. Демократична держава забезпечує послідовне здійснення принципу народовладдя через демократичну виборчу систему, демократична держава визнає і забезпечує розвинену систему прав і свобод л. і гр.., діє за принципом розподілу влади із залученням демокр. механізму усунення суперечностей між окремими гілками влади.

Група, присвячена обмеженню «свавілля» держави:

народний суверенітет, республіканська форма правління,поділ влади, гарантованість місцевого самоврядування, політичну, економічну та ідеологічну багатоманітність(КУ забезпечує утвердження реальної багатопартійності та легалізацію опозиційної діяльності. Громадянам і громадським об’єднанням гарантується рівне право на участь у державних справах і політичному житті. Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов’язкова, цензура заборонена.)

Засади конституціоналізму: державний суверенітет, народовладдя, поділ влади, принцип місцевого самоврядування, гуманізм демократизм, принцип правової держави, взаємовідповідальність громадянина і держави.