
- •План заняття
- •1.Протирічність поняття «місто» в урбаністиці
- •2.Проблеми, пов’язані з урбанізацією.
- •3.Аналіз наукових підходів до виділення урбоекосистем
- •4. Можливість існування «Міста-екосистеми».
- •5. Урбоекосистема, як різновид ноосферної екосистеми
- •6.Трансформація просторово-часових відносин
- •Тема: «ноосферологія. Інфраекосистеми – сучасні екосистеми людини» План заняття
- •1.Інфраструктура, як галузь господарства
- •2.Просторові функції інфраструктури та формування інфраекосистем
- •3.Просторові інверсії
- •4.Інформатизація як новий стан екосистеми Людини
- •5.Інфраекосистема – сучасний етап розвитку екосистеми Людини
4.Інформатизація як новий стан екосистеми Людини
Результати досліджень системи центральних місць засвідчують багатогранний вплив світових міст на спотворення географічного простору в напрямку формування інфраекосистем у найближчому і далекому оточенні. Розвиток засобів транспорту безпосередньо впливає на розмірність окремих систем центральних місць. Велику роль у деформаціях простору відіграють можливості, що створюються глобальними електронними кіберпросторами, типу «Internet». Відбувається поступова трансформація реального простору в віртуальний. Інтернет, сотові телефони та інші, як тут їх іменують стосовно до місцевої природи, «комп'ютери в снігу» привели до виникнення «кібернетичного простору», що як би протистоїть простору географічному. Він знімає, принаймні послабляє поняття відстані, регіональної специфіки, географії взагалі, перетворюючи сам простір у щось віртуальне. З інформаційним віртуальним простором дуже тісно сполучається феномен масової культури, який є головним діючим механізмом інфраекосистем. Сьогоднішня масова культура орієнтована на споживання і оперує символами і іміджами, що будять почуття і культурні уявлення людей.
Насправді, в основі формування систем центральних місць лежать потреби людини. Кожен осередок простору має певний потенціал задоволення потреб живих організмів. Цей потенціал залежить від різних факторів (для людини - як природних, так і соціальних) і здатний мінятися з часом. Розходження в потребах живих організмів виражаються в розмірах і розміщенні ареалів їх помешкання, моделі поводження популяції. Не об'єднання особин веде до виникнення нових потреб, але нереалізовані потреби ведуть до об'єднання особин.
Таким чином, феномени перерозподілу географічного простору світовими містами з подальшим наданням йому інфраекосистемних властивостей, поступово призводять до утискання або ущільнення простору. Логічно постає запитання, а де ж межа такого утискання? Власне, скільки простору необхідно одній людині? Найчастіше називають 1—2 га на душу населення. За іншими оцінками, на одну людину потрібно 100 м2 житлових приміщень, 100 м2 на транспортні шляхи й іншу інфраструктуру, 12 тис. м2 пасовищ і сіножатей для худоби, 4,6 тис. м2 сільськогосподарських угідь, 700 м2 під лісом, що поглинає вуглекислоту і виробляє кисень, — всього 17,5 тис. м2.
І утворення червоних ліній, і осередків ділової активності і інших інфраекосистем, що мають ядро, наближає їх до природної популяційної динаміки. Будь-який біоценоз не може зустрічатись повсюдно і як будь-який вид вимагає відповідної екологічної ніші. При цьому «ядром» біотопу є відповідний перелік умов зовнішнього середовища, які власне і закріплюють даний вид за цим ядром.
Окремими елементами інфраекосистем є ретранслятори інформації (що складаються з осередків, сфер і продуцентів). До осередків інформації слід віднести телевежі з відповідними телестудіями (в добу переважання паперової інформації такими осередками були газетні кіоски), студії кабельного телебачення; інформаційні сфери – це різноманітні засоби масової інформації, в яких зараз спостерігається тенденція до постійного збільшення тих її сегментів, які «підключають» найбільш комерційно вигідні гасла масової культури, спрямовані на переконання глядачів у швидкому і відносно легкому збагаченні – лотереї, вікторини, «інтелект-шоу», букмекерські контори та ін.
Найбільшим продуцентом інформації сьогодні є реклама, яка певним чином організовує як реальний так і віртуальний географічний простір. Проте, найважливіший елемент міської інфраструктури – це «інформаційні канали», до яких відносяться шляхи сполучення (як наземні так і підземні), лінії електрозв’язку, мережі ретрансляторів сотового зв’язку, провайдерські канали Інтернету та інше.