3.3. Легальний тип
Легальне панування існує за допомогою чітко встановлених правил. Найчистішим типом управління тут є бюрократія[див. 2]. Отже, розглянемо безпосередньо основні засади, на яких ґрунтується даний тип управління: 1) будь-які закони приймаються або можуть бути скасовані за допомогою дотримання певних формальних правил і процедур; 2) члени об’єднання, до якого вони належать можуть обиратися з «низів» або ж призначатися з «верхів»; 3) окремі гетерономні й гетерокефальні підприємства такого роду (або їхні частини) називають органами влади, або владними установами; 4)управлінський штаб складається з чиновників, що призначаються керівництвом, а підлеглі вважаються членами владного об’єднання («громадянами», «товаришами») [див. 2].
Владні і управлінські відносини тут регулюються не традицією, не відданістю до господаря чи віру в його харизматичну силу, а саме чітко встановленими правилами, які ще й до того визначають права і обов’язки учасників в межах даного типу панування. Той, хто віддає розпорядження, за своїм типом є «керівником», чиє право на панування леґітимується встановленими правилами у межах його ділової компетенції; такі межі визначаються спеціалізацією чиновництва на виконанні певних функцій, виходячи з міркувань ділової доцільності та відомчих інтересів. Типом чиновника тут є освічений фахівець, який отримує заробітню плату і пенсійне забезпечення не від обсягу виконаної роботи, а за попередньо встановленим контрактом[див. 2]. Чиновник має керуватися раціональними помислами, відкидаючи при цьому будь-які оціночні судження, упередження чи особистісне ставлення. Він повинен повністю віддаватися роботі, керуватися так званим «службовим обов’язком» [див. 2]. Його власні емоції не повинні заважати виконанню ним роботи. Обов’язки підпорядкування розділяються відповідно до службової ієрархії, з підпорядкуванням нижчих вищим і встановленими процедурами оскарження рішень. Основою технічного фукціонування управління тут є виробнича дисципліна.
До типу «леґального» панування належать, звичайно, не лише сучасні структури державного управління та місцевого самоврядування, але й управлінські відносини на приватному капіталістичному підприємстві, в будь-якого роду цільових об’єднаннях і спілках — скрізь, де є численний ієрархізований штаб управління. Сучасні політичні об’єднання , громадські організації є яскравим прикладом цього типу. У нормальних умовах функції примусу виконуються тут державними судовими та поліційними інстанціями.
Бюрократія є найчистішим типом легального панування. Проте неможливе існування лише суто бюрократичного панування. Вищі ешелони влади тут становлять спадкоємні монархи або обрані народом президенти або ж певна парламентська більшість, члени якої, і насамперед більш харизматичні або найшанованіші лідери правлячих партій, є фактичними володарями. Саме управління також ніколи не буває суто бюрократичним, до влади може прагнути якась певна знать або представники певних інтересів[див. 2]. Найважливішим є те, що будь-яка систематична робота мусить спиратися на бюрократичні сили. Можна констатувати той факт, що частка бюрократичних форм зростає у всіх сферах життя суспільства.
Бюрократія, безумовно, не єдино можливий тип легального панування. Сюди, безсумнівно, можна віднести і чиновництво в тому випадку, коли їхня компетенція ґрунтується на встановлених правилах, а користування владними правами відповідає типові легальної влади. У добу виникнення сучасних держав колеґіальні органи зробили дуже вагомий внесок у розвиток леґальних форм панування, зокрема, саме їм завдячує своїм походженням поняття «органи влади». З іншого боку, чиновництво, яке обирається, також відіграло значну роль у постанні сучасного адміністративного управління (а сьогодні також і демократії) [див. 2].
Висновок. На погляди Макса Вебера вплинули ідеї історичної школи, що зумовило те, що в подальшому німецький соціолог використовував у своїх дослідженнях історичний метод у поєднанні з порівняльним аналізом.
Важливою складовою соціології Макса Вебера було наявність у ній методу розуміючої соціології, який за основу брав те, що досліджував внутрішній причини і мотиви індивідів, які штовхають і їх до виконання тих чи інших дій. Це говорить про те, що Макс Вебер був соціальним номіналістом.
Висновок 2. Теорія раціоналізації посідає значне місце в політичній складові соціології Макса Вебера. Дана теорія напряму пов’язана з трактування Максом Вебером соціальної дії, що у свою чергу виходить на концепцію панування, що є основою політичної соціології німецького мислителя. Макс Вебер розуміє поняття раціоналізації як сам історичний поступ людства, тобто ускладнення і вдосконалення усіх сфер життя людей, з відкиданням будь-яких ціннісних мотивів.
Висновок 3. Як вже згадувалося концепція панування є основою політичної соціології Макса Вебера. Дослідження даного питання є дуже важливим, бо дає змогу простежити, вивчити і дослідити процес трансформації типів управління від найпростіших і примітивних до найдосконаліших і більш складних, що у свою чергу дає можливість віднайти найбільш прийнятні способи управління.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Макс Вебер. Соціологія, загальноісторичні аналізи, політика / Макс Вебер; [пер. з німецької О. Погорілий ]. – К. : Фонд «OSI-Zug», 1998. — С. 104-157.
Макс Вебер. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика / Макс Вебер; [пер. з німецької О. Погорілий ]. – К. : Фонд «OSI-Zug», К., 1998. — С. 157-172.
Осипов Г.В. История социологии в Западной Европе и США/ Осипов Г.В., Ионин Л.Г., Култыгин В.П. ; – М.: Издательство норма, М., 2001. — С. 205-208.
Осипов Г.В. История социологии в Западной Европе и США/ Осипов Г.В., Ионин Л.Г., Култыгин В.П. ; – М.: Издательство норма, М., 2001. — С. 183-185.
Сало І.В. Проблеми соціально-політичного лідерства в творчій спадщині Макса Вебера / Ірина Сало. ; – Л.: Львівський держ. ун-т ім. І. Франка, Л., 1996. — 167с.
Зражевська К.В. Узагальнене інтегральне перетворення Вебера / Зражевська К.В.; – К.: НАН України, Інститут математики, К., 1995. — 13с.
Избранное. Образ общества. — М.: Юрист, 1994. — 702с. — (Лики культуры).
Причепій Є. М. Класики політичної думки від Платона до Макса Вебера / Причепій Є.М.; – К.: ВК ТОВ «Тандем», К., 2002. — С. 514-559.
П.П. Гайденко История и рациональность. Социология Макса Вебера и веберовский ренессанс / П.П. Гайденко, Ю.Н. Давыдов.; – М.: Библиогр., М., 2006. — С. 356-364.
М.К.Е. Вебер Протестанська етика і дух капіталізму / М.К.Е. Вебер; [пер. з німецької О. Погорілий ]. – К.: Основи, 1994. — 261с.
Вебер Макс. Протестантська етика і дух капіталізму; [пер. З німецької Олександр Погорілий]. — К.: Основи, 1994. — 261 с.
... Барматова С.П. Політична соціологія : Курс лекцій:Навч. посіб. для ... математики / Інститут відкритої політики / А.С. Матвієнко (авт.передмови). - ...
Социология политики. Материалы круглого стола и научной конференции социологов и политологов Украины и России (19–21 июня 2003 года)/ Под ред. Е.Головахи и М.Погребинского. – К. ИС НАНУ, 2003. – 184 с.
Бжезінський, Збіґнєв Вибір: світове панування чи світове лідерство / Пер. з англ. А. Іщенка.- К.: Вид. дім "Києво-Могилянська академія", 2006.-203 с.
Денисенко В.М. Проблеми раціоналізму та ірраціоналізму в політичних теоріях Нового часу європейської історії. - Львів. 1997. - 274с.
Держава, влада та громадянське суспільство у документах політичних партій України (кінець 1980-х - перша половина 2011 рр.) / Керівник проекту - М. С. Кармазіна; довідковий матеріал - М.С. Кармазіна, Т. А. Бевз; упорядники - Т. А. Бевз (координатор проекту), Д. В. Вєдєнєєв, П. П. Гай-Нижник, О. М. Любовеїр,, С. В. Полтавець, О. М. Собачко, В.Д.Яремчук. - К: ШіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2011. -808 с.
Єврейська громадсько-політична думка XX - початку XXI сторіччя в Україні: Монографія, -К.: ІПіЕНД ім.І.Ф.Кураса НАН України. - 362с.
Малкіна, Г.М. Політична відповідальність у демократичному суспільстві (інституціональний аспект) : монографія. - К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2010. - 326 с.
Політична абетка: матеріали для практичного використання. [Текст] / За наук, ред. док.наук держ. упр. О. В. Радченка; Редактор-упорядник А. В. Карташов, [авт.-упоряд. А. Ю. Геращенко, М. Д. Городок, А. В. Карташов, К. В. Плоский, О. В. Радченко, В. С. Радчук, О. Г. Солонтай, О. М. Спутай, В. М. Стах, О.Л. Храбан]; Вид. 8-е, доп. і перероб. - Житомир, 2010.-350 с.
Головатий М.Ф. Професія - політик. - К. : Парламентське вид-во, 2000. - 87с.
Бебик Валерій Михайлович. Політологія для політика і громадянина / Міжрегіональна академія управління персоналом. - К. : МАУП, 2004. - 424с.
Гонюкова, Лілія Василівна. Політичні партії як інститут державної політики та управління: теоретико-методологічний аналіз [Текст] : монографія / Лілія Гонюкова ; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. - К. : НАДУ, 2009. - 392 с.
Капустин Борис Гурьевич. Моральный выбор в политике: Учеб. пособие по дисциплине "Политология" для студ. вузов, обуч. по гуманит. спец. и направлениям подгот. / Национальный фонд подготовки кадров; Московская школа социальных и экономических наук - М. : Издательство МГУ, 2004. - 496с.
Климанська Лариса Дмитрівна. Соціально-комунікативні технології в політиці: таємниці політичної "кухні"/ Національний ун-т "Львівська політехніка". - Л. : Видавництво Національного ун-ту "Львівська політехніка", 2007. - 332с.
Кокошин Андрей Афанасьевич. О стратегическом планировании в политике / Институт проблем международной безопасности РАН; Факультет мировой политики Московского гос. ун-та им. М.В.Ломоносова. - М. : КомКнига, 2007. - 220с.
Кресіна І.О., Волан С.В. Політична відповідальність: суть, ознаки, особливості. - К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2009. - 68 с.
Малкин Евгений Борисович, Сучков Евгений Борисович. Политические технологии: избират. технологии, парт. строительство, полит. проекты:[руководство] / Институт избирательных технологий - 2-е (7-е) изд., стер. - М. : Русская панорама, 2008. - 679с.
Мейтус Владимир Юлиевич, Мейтус Виктор Владимирович. Политическая партия: менеджмент избирательной кампании. - К. : Ника-Центр, 2005. - 120с.
Почепцов Георгий Георгиевич. Информационно-политические технологии. - М. : Центр, 2003. - 381с.
Соловьев Александр Иванович. Политология: Политическая теория, политические технологии: Учеб. пособие для студ. вузов. - М. : Аспект Пресс, 2003. - 559с
Соловьев Александр Иванович. Политология. Политическая теория. Политические технологии: учебник для студ. вузов. - 2-е изд., перераб. и доп. - М. : Аспект Пресс, 2008. - 575с.