
- •2. Дії над матрицями. Властивості дії над матрицями.
- •3. Визначники квадратних матриць Способи обчислення.
- •6. Мінори та алгебраїчні доповнення.
- •4. Визначник n-го порядку Теорема Лапласа
- •5. Визначники. Властивості визначників.
- •7. Обернена матриця. Алгоритм оберненої матриці.
- •8. Ранг матриці Властивості рангу матриці. Елементарні перетворення матриці.
- •Властивості:
- •Елементарні перетворення:
- •9. Основні поняття системи n лінійних алгебраїчних рівнянь з n змінними. Правило Крамера.
- •Правило Крамера
- •10. Матричний метод розв’язання слар
- •11.Теорема Кронекера-Капеллі. Алгоритм розвязування слар
- •12. Метод Гаусса.
- •13. Метод Жорданна-Гаусса.
- •15. Скалярний і векторний добуток. Властивості векторного добутку.
- •16. Мішаний добуток. Властивості мішаного добутку.
- •17. Векторний простір, його розмірність і базис. Розклад вектора за базисом. Лінійно залежні і лінійно незалежні системи векторів.
- •18. Рівняння лінії на площині. Вивести канонічне та параметричне рівняння прямої
- •19. Вивести рівняння прямої, що проходить через дві точки і рівняння прямої у відрізках на осях.
- •20. Векторне рівняння прямої та загальне рівняння прямої і його частинні випадки.
- •21. Нормальне рівняння прямої та рівняння пучка прямих.
- •22. Канонічне рівняння прямої. Умови паралельності та перпендикулярності.
- •23. Рівняння з кутовим коефіцієнтом. Відстань від точки до прямої.
- •24. Кут між прямими, що задані рівнянням з кутом коефіцієнтом. Умови паралельності та перпендикулярності.
- •25. Матриці, основні поняття. Різновиди матриць
- •26.Дії над матрицями. Властивості дій над матрицями
- •27.Визначники квадратних матриць. Способи обчислення визначників
- •28. Визначник n-го порядку. Теорема Лапласа
- •29. Визначники. Властивості визначників
- •30. Мінори та алгебраїчні доповнення
- •31. Різновиди рівняння площини у просторі за 3 точками, у відрізках на осях, нормальне.
- •32. Рівняння площини, що проходить через задану точку перпендикулярно до заданого вектора. Загальне рівняння площини.
- •33. Кут між площинами. Умови паралельності і перпендикулярності двох площин. Відстань від точки до площини.
- •34. Різновиди рівняння прямої в просторі: канонічне, параметричне, за 2 точками. Пряма як перетин двох площин.
- •35. Кут між прямими у просторі. Кут між прямою і площиною. Умови паралельності та перпендикулярності прямої і площини. Знаходження точки перетину прямої і площини.
- •36. Поняття кривих ліній другого порядку. Дослідження рівняння другого порядку. Коло.
- •37. Еліпс: означення, рівняння, графік, вершина, півосі, фокуси, ексцентриситет, директриси.
- •38. Гіпербола.
- •39. Парабола.
- •40. Поняття числової послідовності: формула п-го члена; зростаюча, спадна, обмежена послідовність. Поняття границі числової послідовності.
- •41. Геометрична інтерпретація границі послідовності. Основні властивості границі послідовності.
- •42. Границя функції в точці і на нескінченності: означення, геометрична інтерпретація означення, приклади. Односторонні границі функції в точці.
- •43. Нескінченно малі функції в точні і на нескінченності, означення, властивості, геометрична інтерпретація.
- •45. Теорема про зв’язок між нескінченно малими та великими функціями. Теорема про зв'язок міх нескінченно малою функцією та границею функції.
- •47. Властивості функції, які мають границі в точці: єдність границі, граничний перехід у нерівності, границя проміжної функція, обмеженість функції в точці.
- •48. Властивості границь функції:границя сталої, суми, добутку, частки функцій, границя степеневої функції.
- •49. Розкриття невизначеного вигляду , ,(∞-∞)
- •50. Перша та друга границі та наслідки з них.
- •51. Неперервність функції в точці: означення Коші та означення в термінах приростів функції та аргументу. Застосування поняття неперервності при обчисленні границь функції.
- •52. Властивості функцій у точці. Теорема про неперервність елементарних функцій.
- •53. Властивості функцій неперервних на відрізку. Геометрична інтерпретація цих властивостей.
- •54. Точки розриву функції.
- •55. Задачі, що приводять до поняття похідної.
- •56. Означення похідної. Диференційованість та неперервність функцій в точці і на проміжку.
- •57. Правила диференціювання функцій.
- •59. Геометричний зміст похідної. Рівняння дотичної. Поняття нормалі до графіка функції та її рівняння. Економічний зміст похідної.
- •60. Похідна складної і оберненої функції
- •61 Диференціювання параметрично заданих функцій
- •62 Диференціювання неявно заданих функцій
- •63 Похідна степенево-показннкових функцій
- •64. Похідні внщнх порядків
- •65 Диференціал та його властивості
- •66 Застосування диференціала до наближених обчислень
- •67 Правило Лапіталя
- •68 Застосування правила Лапіталя у невизначеностях виду
- •69 Необхідна й достатня ознака зростання (спадання) функції
- •70 Екстремум функції необхідна та достатня умова існування екстремуму
- •71 Опуклість, вгнутість, точкн перегину
- •72. Опуклість, вгнутість, точкн перегину
- •73.Асимптоти графіка функції
- •74 Функції кілької змінних. Основні поняття
- •75 Функції двох змінних. Область визначення. Лінії рівня
- •76. Лінії рівня функції двох змінних.
- •77.Частиний приріст і частині похідні першого порядку
- •81. Градієнт
- •82. Похідні вищих порядків
- •83. Алгоритм дослідження функції на екстремум за допомогою першої похідної
- •84. Алгоритм дослідження на опуклість і вгнутість
- •85. Загальна схема побудови графыка ф-ї за допомогою похідної
- •86. Правило Лопіталя
- •87. Екстремум ф-ї, необхідна та достатня умови існування екстремуму
- •88. Частинний приріс і частинні похідні першого порядку
- •94. Знаходження екстремуму функції від багатьох змінних
- •95. Знаходження умовного екстремуму.
- •96. Знаходження найбільшого і найменшого значення ф-ї в оласті d
- •97. Поняття первісної
- •98. Невизначений інтеграл.
- •99. Метод безпосереднього інтегрування
- •100. Інтегрування підстановкою ( метод заміни змінної)
- •101.Інтегрування частинами
- •102.Інтегрування виразів, що містять у знаменнику квадратний тричлен
- •103.Інтегрування виразів, що містять у знаменнику квадратний тричлен
- •104 .Метод невизначених коефіцієнтів
- •105.Інтегрування функцій, що містять ірраціональності.
- •106.Інтегрування тригонометричних функцій
- •107.Інтегрування найпростіших раціональних дробів.
- •108.Інтегрування найпростіших раціональних дробів
- •109.Визначений інтеграл та його властивості.
- •110.Задача, що призводить до поняття визначеного інтеграла
- •111.Формула Ньютона –Лейбніца, для обчислення визначених інтегралів.
- •112. Метод безпосереднього інтегрування визначених інтегралів
- •113.Метод інтегрування заміни змінної у визначеному інтегралі.
- •114.Метод інтегрування частинами у визначеному інтегралі.
- •115.Застосування визначеного інтеграла для обчислення площ фігур обмежених лініями.
- •120. Метод найменших квадратів.
- •121. Поняття ряду. Збіжність ряду та його сума.
- •122.Властивості збіжних рядів.
- •123. Необхідна ознака збіжності ряду.
- •124.Еталонні ряди
- •131.Абсолютна та умовна збіжність рядів.
- •132. Функціональні ряди. Основні поняття.
- •133.Степеневі ряди. Основні поняття. Теорема Абеля.
- •134. Радіус, інтервал, область збіжності ряду.
- •135. Ряд Тейлора.
- •136. Ряд Маклорена
- •137. Використання рядів до наближених обчислень функції
- •138. . Використання рядів до наближених обчислень функцій.
- •139. Диференціальні рівняння. Основні поняття та означення
- •140.Диференціальні рівняння першого порядку.Основні поняття.
- •141.Диференціальні рівняння з відокремлюваними змінними.
- •142.Задачі Коші.
- •143.Однорідні диференціальні рівняння першого порядку.
- •144.Лінійні диференціальні рівняння першого порядку.
- •145.Диференціальні рівняння другого порядку. Основні поняття.
- •146. Диференціальні рівняння другого порядку,що допускають пониження порядку.
- •147.Рівняння Бернулі.
- •150.Метод невизначених коефіцієнтів при розв’язуванні лінійних неоднорідних диференціальних рівнянь другого порядку.
145.Диференціальні рівняння другого порядку. Основні поняття.
Означення. Якщо диференціальне рівняння містить похідну або диференціал другого порядку, то його називають диференціальним рівнянням другого порядку.
Загальний вигляд такого рівняння F(x,y,y’,y’’)=0, де y=f(x) – шукана невідома функція y’=f’(x) і y”=f”(x) – її похідні по змінній х першого та другого порядків, F – задана залежність між x,y,y’,y’’.
Означення. Загальним розв’язком диференціального рівняння другого порядку називають функцію y=φ(x,С1,С2) від х та двох довільних сталих С1,С2 ,яка перетворює це рівняння в тотожність. Загальний розв’язок,який одержимо в неявному вигляді Ф(x,С1,С2)=0, називають загальним інтегралом.
Означення. Частинним розв’язком для диференціального рівняння другого порядку називають розв’язок, який отримано із загального розв’язку при фіксованому значенні сталих С1,С2 : y=φ(x,С10,С20),де С10,С20 – фіксовані числа (аналогічно частинний інтеграл Ф(x, С10,С20)=0).
146. Диференціальні рівняння другого порядку,що допускають пониження порядку.
У деяких випадках диференціальне рівняння другого порядку може бути зведено до послідовного розв’язання двох рівнянь першого порядку.
Розглянемо деякі типи таких диференціальних рівнянь другого порядку.
1)Рівняння виду y”=f(x). Загальний розв’язок таких рівнянь знаходять послідовним інтегруванням:
y’=∫f(x)dx+C1, y=∫(∫f(x)dx+C1)dx+C2.
2)Якщо до диференціального рівняння не входить явно невідома функція у, то рівняння має вид F(x,y’,y”)=0 або F(y’,y”)=0. У цьому випадку заміною y’=p(x), y’’=p’(x), де p(x) – нова невідома функція, рівняння зводиться до диференціального рівняння першого порядку відносно цієї функції p(x), тобто F(x,р,р’)=0 або F(р,р’)=0.
3)Якщо до рівняння не входить незалежна змінна х, то воно має вид F(y,y’,y’’)=0 або F(y’,y’’)=0. Тоді заміною y’=p(у), y’’=(dp/dy)*p=p’*p, де p=p(y) – нова шукана функція, у – незалежна змінна, задане рівняння пертворюється на рівняння першого порядку відносно нової шуканої функції p=p(y), а саме F(у,р,р’)=0.
147.Рівняння Бернулі.
Означення. Рівнянням Бернуллі називається нелійне рівняння першого порядку виду:
y’+p(x)*y=g(x)*уn,де n≠0,n≠1.
При n=0 – рівняння лінійне.
При n=1 – з відокремлюваними змінними.
Нехай у≠0, n≠0, n≠1,поділимо рівняння Бернуллі на уn,тоді матимемо рівняння y’/уn+(p(x)/уn)*y=g(x) остаточно у-ny’+p(x)y1-n=g(x).Таким чином заміною z=y1-n, a z’= (y1-n)’=(1-n)*y-ny’ рівняння Бернуллі зводиться до лінійного рівняння.
148.Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами.
Означення.Лінійним однорідним диференціальним рівнянням другого порядку зі сталими коефіцієнтами називають рівняння виду y”+p*y’+q*y=0, де p,q – сталі величини.
О
значення.Визначник
W(x)=
y1
y2 називають
визначником Вронського або
y’1 y’2
вронсіаном розв’язків y1= y1(х) і y2= y2(х).
Означення.Два частинних розв’язки y1(х) та y2(х) рівняння y”+p*y’+q*y=0 утворюють фундаментальну систему розв’язків,якщо для довільного х визначник цих функцій не дорівнює нулю W(x)≠0.
Означення.Рівняння k2+pk+q=0 називається характеристичним рівнянням лінійного однорідного диференціального рівняння зі сталими коефіцієнтами y”+p*y’+q*y=0.
Три випадки:
1)Корені характеристичного рівняння дійсні і різні k1≠k2 : y1=еk1х; y2=еk2х – частинні розв’язки, у=C1еk1х + C2 еk2х – загальний розв’язок.
2) Корені характеристичного рівняння дійсні і рівні k1=k2 : y1=еk1х; y2=х*еk1х – частинні розв’язки, у=еk1х (C1+х*C2) – загальний розв’язок.
3) Корені характеристичного рівняння комплексно-спряжені a±bi : y1=еaхcos(bx); y2=еaхsin(bx) – частинні розв’язки, у=еaх (C1cos(bx)+C2sin(bx)) – загальний розв’язок.
149. Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами.
Означення.Лінійним неоднорідним диференціальним рівнянням зі сталими коефіцієнтами називають рівняння виду y”+p*y’+q*y=f(x), де p,q – сталі величини,а f(x) – задана функція, неперервна на проміжку (a;b).
Т еорема.Загальним розв’язком рівняння y”+p*y’+q*y=f(x) є сума його довільного частинного розв’язку і загального розв’язку його однорідного рівняння y”+p*y’+q*y=0, тобто у=у(х)+у*(х),де у(х) – загальний розв’язок однорідного рівняння, у*(х) – частинний розв’язок неоднорідного рівняння.