Тема 14. Консультування при сексуальних проблемах Клієнти із сексуальними проблемами Причини сексуальних проблем

Основна причина сексуальних проблем прихована в психічній напрузі, тривожності, внутрішніх конфліктах, оскільки сексуальна сфера людини особливо чутлива до емоційних стресів.

Терміни "секс" і "сексуальність" часто використовують як синоніми, але їх значення різне. Це важливо знати, якщо використовувати дане поняття у своїй професійній роботі. Секс означає механічне здійснення статевого акту. Сексуальність охоплює всю гаму відчуттів - від чуттєвого збудження до переживання інтимності.

Мета сексуальної поведінки, згідно з нашими культурними нормами, є осмислення любовних стосунків, що доставляють насолоду і глибоке розуміння іншої людини. Нормальна сексуальність охоплює широкий спектр статевої поведінки. Інколи навіть важко виявити точну межу між нормальною й ненормальною сексуальністю.

Найбільш поширений розлад у чоловіків - імпотенція чи статеве безсилля, яке проявляється в неможливості досягнути повної ерекції під час статевого акту.

Як тимчасовий розлад, імпотенція зустрічається дещо часто. Виникає захворювання в силу органічних чи психологічних факторів. У першому випадку патогенний вплив може виявити використання гормональних препаратів, деякі соматичні захворювання, неврологічні порушення. У другому випадку почасти виявляється дисгармонія стосунків із партнеркою, підвищена тривожність, хронічне почуття провини й сорому.

Інший розлад, який часто зустрічається у чоловіків - дуже рання еяколяція. Причини передчасної еяколяції, як правило, психогенні, частіше всього невирішені сексуальні конфлікти, хоча інколи суттєву роль відіграє надмірна втома.

Найбільш поширений розлад жіночої сексуальності - фригідність, або статева холодність, важлива особливість якої - часткова чи повна відсутність сексуального задоволення. Цей розлад не заперечує можливості власне статевих стосунків. Етіологія фригідності частіше всього психогенна, зв'язана з негативними почуттями стосовно сексуального акту. Фригідності можуть бути супутні соматичні розлади, наприклад, вагінізм.

В обох статей сексуальний розлад може проявлятися у формі гіперсексуальності. При цьому розладі людину постійно мучать думки й фантазії сексуального характеру. Жіночу гіперсексуальність інколи називають німфоманією, а чоловічу сатириазисом.

Під сексуальними відхиленнями розуміють соціально неприйнятні форми сексуальної поведінки. Поки що не має єдиної думки про причини сексуальних відхилень. їх походження пояснюють органічними захворюваннями і генетичними факторами, порушеннями гормонального обміну, а також психологічними травмами, особливо на ранньому періоді розвитку.

Розрізняють два типи сексуальних відхилень: за вибором і за метою сексуального потягу.

Фетишизм - піднесення до культу сексуального об'єкта предметів одягу чи частин тіла, характерно для чоловіків.

Педофілія - патологічний сексуальний потяг до дітей. Як правило педофіл має мазохістські нахили і являється імпотентом. Дитина трактується як незагрожуючий сексуальний об'єкт.

Трансвестизм - сексуальне задоволення від переодягання в одяг протилежної статті або прийняття роді особи іншої статі. Частіше зустрічається серед чоловіків.

Ексгібіціонізм - сексуальне задоволення від демонстрації своїх статевих органів перед особами протилежної статі. Він означає компенсаторне бажання підтвердити свою сексуальність і частіше зустрічається у чоловіків. Перелік жертви - обов'язкова умова сексуального задоволення.

Вуайєризм - статеве відхилення, протилежне ексгібіціонізму, коли задоволення наступає від спостереження за оголеною особою протилежної статі. Це і є кінцевою метою сексуальних намагань.

Оскільки ставлення до гомосексуалізму в багатьох країнах швидко змінюється, його відрізняють серед сексуальних порушень і відхилень. Гомосексуалізмом називають статеві контакти з особами однієї статі. До гомосексуалістів належать і бісексуали, які підтримують статеві контакти з особами обох статей.