3. Методика малюнок сімї

Інструкція 1: "Намалюй свою сім'ю". Не рекомендується поясню­вати, що означає слово "сім'я", а якщо виникають питання "що нама­лювати?", необхідно лише ще раз повторити інструкцію. При індиві­дуальному обстеженні тривалість завдання — 30 хвилин. При групо­вому виконанні тесту час частіше обмежують у межах 15—30 хвилин.

Інструкція 2: "Намалюй свою сім'ю, де всі зайняті звичайною справою".

Інструкція 3: "Намалюй свою сім'ю, якою ти її уявляєш".

Інструкція 4: " Намалюй свою сім'ю, кожен член якої зображений у вигляді фантастичної істоти".

Інструкція 5: "Намалюй свою сім'ю у вигляді метафори, якогось образу, символу, що виражає особливості вашої сім'ї".

При індивідуальному тестуванні в протоколі варто відзначати:

а) послідовність малювання деталей;

б) паузи понад 15 секунд;

в) стирання деталей;

г) спонтанні коментарі дитини;

ґ) емоційні реакції та їх зв'язок із зображуваним змістом.

Після виконання завдання варто прагнути одержати максимум до­даткової інформації (вербальним шляхом).

Зазвичай ставляться запитання:

Скажи, хто тут намальований?

Де вони знаходяться?

Що вони роблять? Хто це придумав?

їм весело чи нудно? Чому?

Хто з намальованих людей найщасливіший? Чому?

Хто з них найнещасніший? Чому?

Останні два питання провокують дитину на відкрите обговорення почуттів, що не кожна дитина схильна робити. Тому, якщо вона не відповідає на них або відповідає формально, не слід наполягати на конкретній відповіді.

При опитуванні психолог повинен з'ясувати зміст намальованого дитиною почуття: почуття до окремих членів сім'ї, чому дитина не намалювала кого-небудь із членів сім'ї (якщо так сталося). Варто уникати прямих запитань, не наполягаючи на відповіді, бо це може викликати тривогу, захисні реакції. Часто продуктивними виявля­ються проективні питання (наприклад: "Якби замість пташки була намальована людина, то хто б це був?", "Хто виграв би у змаганнях між братом і тобою?" та ін.).

Можна запропонувати дитині для вибору рішення 6 ситуацій: 3 з них мають виявити негативні почуття до членів сім'ї, 3 — позитивні.

Уяви собі, що ти маєш два квитки в цирк. Кого б ти покликав із собою?

Уяви, що вся твоя сім'я йде в гості, але один із вас занедужав і має залишитися вдома. Хто він?

Ти будуєш з конструктора будинок (вирізуєш паперове плаття для ляльки) і тобі не таланить. Кого ти кличеш на допомогу?

Ти маєш ... квитків (на один менше, ніж членів сім'ї) на цікавий спектакль. Хто залишиться вдома?

Уяви собі, що ти потрапив на незаселений острів. З ким би ти хо­тів там жити?

Ти одержав у подарунок цікаве лото. Коли вся сім'я сіла грати, виявилось, що вас на одну людину більше, ніж треба. Хто не буде гра­ти?

Обробка тесту "Малюнок сім'ї" проводиться за такою схемою:

При виконанні завдання за даними інструкціями оцінюється:

- наявність або відсутність спільних зусиль у тих чи інших ситуа­ціях, які зображені;

- яке місце надає їм дитина, що виконує тест, тощо.

Інтерпретація тесту "Малюнок сім'ї"

На підставі особливостей зображення можна визначити:

1. ступінь розвитку образотворчої культури, стадію образотворчої діяльності, на якій перебуває дитина. Примітивність зображення або чіткість і виразність образів, добірність ліній, емоційна виразність — ті характерні риси, на основі яких можна розрізняти малюнки;

2. особливості стану дитини під час малювання. Наявність силь­ного штрихування, маленькі розміри часто свідчать про несприятли­вий фізичний стан дитини, ступінь напруженості, скутості та ін., тим часом як великі розміри, використання яскравих колірних відтінків часто свідчить про зворотне: гарний настрій, розкутість, відсутність напруги та втоми;

Особливості внутрішньосімейних взаємостосунків та емоційне самопочуття дитини можна визначити:

- за ступенем виразності позитивних емоцій у членів сім'ї;

- ступенем їхньої близькості (розташовані поруч, взявшись за руки, роблять щось разом або хаотично зображені на площині аркуша, дале­ко стоять один від одного, сильно виражені негативні емоції та ін.).

У малюнках (за Л. Корманом) аналізують:

- графічну якість (характер ліній, пропорції фігур, використання простору, акуратність);

- формальну структуру (динамічність малюнка, розташування членів сім'ї);

- зміст.

Поруч із традиційним проведенням дослідження (читання і вико­нання завдання) пропонують спеціальні питання, що підштовхують досліджуваного до обговорення теми взаємостосунків у сім'ї (нап­риклад: "Хто в сім'ї найгірший?"), передбачають прямий позитив­ний або негативний вибір (наприклад: "Батько задумав поїздку на ав­томобілі, але в ньому не вистачає місця для всіх. Хто залишиться вдо­ма?"), а також питання, які уточнюють у процесі бесіди зміст нама­льованої ситуації для дитини. "Малюнок сім'ї" доступний дітям зі зниженим інтелектуальним розвитком.

Методика "Малюнок сім'ї" доступна і зручна у застосуванні в умо­вах психологічного консультування, має велике значення з погляду вибору тактики діяльності психолога-консультанта з психологічної корекції порушень міжособистісних взаємостосунків, оскільки дає уявлення про суб'єктивну оцінку дитиною своєї сім'ї, свого місця в ній, про її взаємостосунки з іншими членами родини. У малюнках ді­ти можуть виразити те, що їм важко буває висловити словами, тобто мова малюнка більш відкрито і відверто передає зміст зображеного, ніж вербальна мова.

Внаслідок привабливості і природності завдання ця методика сприяє встановленню гарного емоційного контакту психолога з ди­тиною, знімає напругу, яка виникає в ситуації дослідження. Особли­во продуктивним застосуванням малюнка сім'ї є у старшому та мо­лодшому дошкільному віці, бо отримані за допомогою малюнка ре­зультати мало залежать від здібностей дитини вербалізувати свої пе­реживання, від її здібностей до інтроспекції, від здібності "вжитися" в уявлювану ситуацію, тобто від тих особливостей психічної діяль­ності, які є суттєвими при виконанні завдань.

Під час якісного аналізу окремо розглядається висловлення дити­ни з кожної ситуації (другий стовпчик протоколу). Тут робиться вис­новок про емоційний досвід спілкування дитини з оточуючими її до­рослими й однолітками. Особливе проективне значення мають ма­люнки із ситуаціями "Вдягання", "Укладання в ліжко на самоті", "їжа на самоті", "Дитина і мати з дитиною", "Вмивання" та ін. Вибір у цих ситуаціях негативних емоцій вказує на високий ступінь у дити­ни рівня тривожності.