
- •Тема 1. Психодіагностика як теоретична та практична
- •Тема 2. Методи психодіагностики
- •2. Типи емпіричних даних "l"-,"q"-, "т" - дані
- •7. Характеристика тестів діагностування інтелекту
- •8. Тести особистості
- •9. Тестування здібностей особистості
- •10. Тест досягнень
- •Тема 3. Загальні проблеми психодіагностичної практики
- •2. Сутність основних ознак і категорій психодіагностики. Психологічний діагноз
- •Тема 4. Психодіагностика інтелекту
- •1. Психодіагностика інтелекту
- •2. Сутність інтелекту, підходи до його вивчення і моделі структури
- •3. Основні підходи до вивчення інтелекту
- •Соціокультурний підхід
- •Генетичний підхід
- •Процесуально - діяльнісний підхід
- •Інформаційний підхід
- •Феноменологічний підхід
- •Функціонально-рівневий підхід
- •Регуляційний підхід
- •4. Теорії інтелекту
- •6. Психометрические методы исследования интеллекта
- •1. Тесты Стэнфорд – Бинэ
- •2. Тест Векслера.
- •3. Тест Айзенка
- •4. Прогрессивные матрицы Равена*
- •5. Тест Кеттела
- •6. Тест структуры интеллекта р. Амтхауэра (тус)
- •7.Методика исследования социального интеллекта
- •8. Методика "Интеллектуальная лабильность"
- •9. Корректурная таблица Бентона
- •10. Краткий отборочный тест (кот) на интеллект ( под редакцией Бузина н.В.)
- •1. Основные показатели кот
- •7. Інтелект: передумови і детермінанти
- •Тема 5. Психодіагностика пізнавальних процесів
- •Особливості застосування психодіагностичних методів
- •Тема 6. Психодіагностика психологічних властивостей та станів особистості
- •4. Види
- •46 И более баллов — высокая тревожность.
- •Бланк для ответов
- •К. Томасом был создан тест на конфликтность, в котором выделяют следующие способы поведения:
- •Выберите наиболее подходящую Вам позицию в вопросах теста Томаса на конфликтность, и Вы узнаете свой способ поведения: соперничество, сотрудничество, компромисс, избегание, приспособление.
- •Тема 7. Психодіагностика мотивації
- •Прямые методы психодиагностики мотивационной сферы личности.
- •Диагностика мотивации через искажение объекта перцепции.
- •Диагностика мотивов через личностный смысл.
- •Диагностика мотивов посредством когнитивных оценок.
- •Метод диагностики мотивов через характеристику преград.
- •Тема 8. Психодіагностика міжособистісних стосунків
- •1. Поняття про міжособистісні стосунки
- •Тема 9. Психодіагностика індивідуальної свідомості
- •Свідомість та її характеристики
- •Психодіагностика свідомості. Теорія особистісних конструктів
- •Техніка репертуарних решіток
- •Методики технік репертуарних решіток
- •Елементи можуть викликатися декількома способами:
- •Репертуарні матриці
- •Психодіагностика самосвідомості
- •Основні утворення самосвідомості:
- •Стандартизовані самозвіти
- •Нестандартизовані самозвіти
- •Опитувальник самовідношення – це багатомірний психодіагностичний інструмент, заснований на принципі стандартизованого самозвіту (Столін в. В., 1985).
- •Методи вимірювання локусу контролю
- •Тема 10. Психодіагностика здібностей
- •4. Области применения тестов способностей
- •Тема 11. Малюнкові проби як засіб психодіагностики
- •1. Тест «нарисуй человека» гудинаф (Goodenough Draw-a-Man Test, dat)
- •2. Маховер
- •3. Методика малюнок сімї
- •5. Вульф
- •6. “Будинок — дерево — людина
- •7. Не існуюча тварина
- •Показники та інтерпретація
- •Тема 12. Візуальна психодіагностика та її застосування у
- •Конституційні типології людини
- •Типології розподілу енергії
- •Слабкі сигнали
- •Приховати Візуальна психодіагностика особистості
- •Висновок
Опитувальник самовідношення – це багатомірний психодіагностичний інструмент, заснований на принципі стандартизованого самозвіту (Столін в. В., 1985).
Опитувальник містить 62 пункти у вигляді тверджень типу: «Навряд чи мене можна любити по-справжньому», «Мої достоїнства цілком переважують мої недоліки», «Іноді я сам себе погано розумію», «Коли в мене виникає яке-небудь бажання, я насамперед запитую себе, чи розумно це» тощо.
Більшість формулювань оригінальні, хоча деякі мають подібність із твердженнями з інших опитувальників самовідношення; два твердження були узяті з опитувальника локусу контролю Роттера. Твердження формулювалися від першої особи; використовувалися два варіанти відповіді «згодний» і «не згодний».
На підставі результатів були складені словесні портрети по одному на кожен полюс з усіх восьми факторів; ці словесні портрети пред'являлися для інтерпретації експертам - психологам-консультантам. За допомогою цієї процедури і додаткового змістовного аналізу були інтерпретовані і відібрані в якості шкал наступні сім факторів:
1. Самовпевненість («У мене досить здібностей і енергії втілити в життя задумане»).
2. Очікуване відношення інших людей («Навряд чи я викликаю симпатію в більшості моїх знайомих»).
3. Самоприйняття («Моє відношення до самого себе можна назвати дружнім», «У цілому мене влаштовує те, який я є»).
4. Самокерівництво («Нажаль, якщо я і сказав щось, це зовсім не виходить, що саме так я і буду діяти»).
5. Самозвинувачення («Якщо я і відношуся до кого-небудь з докором» то насамперед до самого себе»).
6. Самоінтерес («Якби моє друге "Я" існувало, те для мене це був би найбілш нудний партнер по спілкуванню»).
7. Саморозуміння («Іноді я сам себе погано розумію»).
Усі ці фактори були інтерпретовані як найбільш конкретний рівень самовідношення - рівень внутрішніх дій на адресу самого себе чи готовності до таких дій. Відповідні шкали містять по 6-7 пунктів.
Самоповага - шкала з 14 пунктів, об'єднала твердження, що стосуються «внутрішньої послідовності», «саморозуміння», «самовпевненості». Мова йде про той аспект самовідношення, що емоційно і змістовно поєднує віру у свої сили, здібності, енергію, самостійність, оцінку своїх можливостей контролювати власне життя і бути самопослідовним, розуміння самого себе.
Аутосимпатія - шкала з 16 пунктів, що поєднує пункти, у яких відбивається дружність-ворожість до власного «Я». У шкалу ввійшли пункти, що стосуються «самоприйняття», «самозвинувачення». У змістовному плані шкала на позитивному полюсі поєднує схвалення себе в цілому й в істотних подробицях, довіра до себе і позитивну самооцінку, на негативному полюсі - бачення в собі по перевазі недоліків, низьку самооцінку, готовність до самозвинувачення. Пункти свідчать про такі емоційні реакції на себе, як роздратування, презирство, глузування, винесення самовироків;
Самоінтерес - шкала з 8 пунктів, відбиває міру близькості к. самому собі, зокрема- інтерес до власних думок і почуттів, готовність спілкуватися із собою «на рівних», впевненість у своєї интересности для інших;
Очікуване відношення інших людей - шкала складається з 13 пунктів, що відображають очікування позитивного чи негативного ставлення до себе з боку навколишніх.
Таким чином, дана версія опитувальника дозволяє виявити три рівні самовідношення, що відрізняються за мірою узагальненості: 1) глобальне самовідношення; 2) самовідношення, диференційоване по самоповазі, аутосимпатії, самоінтересу й очікуваному відношенню до себе; 3) рівень конкретних дій стосовно свого «Я».