- •Тема 1. Психодіагностика як теоретична та практична
 - •Тема 2. Методи психодіагностики
 - •2. Типи емпіричних даних "l"-,"q"-, "т" - дані
 - •7. Характеристика тестів діагностування інтелекту
 - •8. Тести особистості
 - •9. Тестування здібностей особистості
 - •10. Тест досягнень
 - •Тема 3. Загальні проблеми психодіагностичної практики
 - •2. Сутність основних ознак і категорій психодіагностики. Психологічний діагноз
 - •Тема 4. Психодіагностика інтелекту
 - •1. Психодіагностика інтелекту
 - •2. Сутність інтелекту, підходи до його вивчення і моделі структури
 - •3. Основні підходи до вивчення інтелекту
 - •Соціокультурний підхід
 - •Генетичний підхід
 - •Процесуально - діяльнісний підхід
 - •Інформаційний підхід
 - •Феноменологічний підхід
 - •Функціонально-рівневий підхід
 - •Регуляційний підхід
 - •4. Теорії інтелекту
 - •6. Психометрические методы исследования интеллекта
 - •1. Тесты Стэнфорд – Бинэ
 - •2. Тест Векслера.
 - •3. Тест Айзенка
 - •4. Прогрессивные матрицы Равена*
 - •5. Тест Кеттела
 - •6. Тест структуры интеллекта р. Амтхауэра (тус)
 - •7.Методика исследования социального интеллекта
 - •8. Методика "Интеллектуальная лабильность"
 - •9. Корректурная таблица Бентона
 - •10. Краткий отборочный тест (кот) на интеллект ( под редакцией Бузина н.В.)
 - •1. Основные показатели кот
 - •7. Інтелект: передумови і детермінанти
 - •Тема 5. Психодіагностика пізнавальних процесів
 - •Особливості застосування психодіагностичних методів
 - •Тема 6. Психодіагностика психологічних властивостей та станів особистості
 - •4. Види
 - •46 И более баллов — высокая тревожность.
 - •Бланк для ответов
 - •К. Томасом был создан тест на конфликтность, в котором выделяют следующие способы поведения:
 - •Выберите наиболее подходящую Вам позицию в вопросах теста Томаса на конфликтность, и Вы узнаете свой способ поведения: соперничество, сотрудничество, компромисс, избегание, приспособление.
 - •Тема 7. Психодіагностика мотивації
 - •Прямые методы психодиагностики мотивационной сферы личности.
 - •Диагностика мотивации через искажение объекта перцепции.
 - •Диагностика мотивов через личностный смысл.
 - •Диагностика мотивов посредством когнитивных оценок.
 - •Метод диагностики мотивов через характеристику преград.
 - •Тема 8. Психодіагностика міжособистісних стосунків
 - •1. Поняття про міжособистісні стосунки
 - •Тема 9. Психодіагностика індивідуальної свідомості
 - •Свідомість та її характеристики
 - •Психодіагностика свідомості. Теорія особистісних конструктів
 - •Техніка репертуарних решіток
 - •Методики технік репертуарних решіток
 - •Елементи можуть викликатися декількома способами:
 - •Репертуарні матриці
 - •Психодіагностика самосвідомості
 - •Основні утворення самосвідомості:
 - •Стандартизовані самозвіти
 - •Нестандартизовані самозвіти
 - •Опитувальник самовідношення – це багатомірний психодіагностичний інструмент, заснований на принципі стандартизованого самозвіту (Столін в. В., 1985).
 - •Методи вимірювання локусу контролю
 - •Тема 10. Психодіагностика здібностей
 - •4. Области применения тестов способностей
 - •Тема 11. Малюнкові проби як засіб психодіагностики
 - •1. Тест «нарисуй человека» гудинаф (Goodenough Draw-a-Man Test, dat)
 - •2. Маховер
 - •3. Методика малюнок сімї
 - •5. Вульф
 - •6. “Будинок — дерево — людина
 - •7. Не існуюча тварина
 - •Показники та інтерпретація
 - •Тема 12. Візуальна психодіагностика та її застосування у
 - •Конституційні типології людини
 - •Типології розподілу енергії
 - •Слабкі сигнали
 - •Приховати Візуальна психодіагностика особистості
 - •Висновок
 
Опитувальник самовідношення – це багатомірний психодіагностичний інструмент, заснований на принципі стандартизованого самозвіту (Столін в. В., 1985).
Опитувальник містить 62 пункти у вигляді тверджень типу: «Навряд чи мене можна любити по-справжньому», «Мої достоїнства цілком переважують мої недоліки», «Іноді я сам себе погано розумію», «Коли в мене виникає яке-небудь бажання, я насамперед запитую себе, чи розумно це» тощо.
Більшість формулювань оригінальні, хоча деякі мають подібність із твердженнями з інших опитувальників самовідношення; два твердження були узяті з опитувальника локусу контролю Роттера. Твердження формулювалися від першої особи; використовувалися два варіанти відповіді «згодний» і «не згодний».
На підставі результатів були складені словесні портрети по одному на кожен полюс з усіх восьми факторів; ці словесні портрети пред'являлися для інтерпретації експертам - психологам-консультантам. За допомогою цієї процедури і додаткового змістовного аналізу були інтерпретовані і відібрані в якості шкал наступні сім факторів:
1. Самовпевненість («У мене досить здібностей і енергії втілити в життя задумане»).
2. Очікуване відношення інших людей («Навряд чи я викликаю симпатію в більшості моїх знайомих»).
3. Самоприйняття («Моє відношення до самого себе можна назвати дружнім», «У цілому мене влаштовує те, який я є»).
4. Самокерівництво («Нажаль, якщо я і сказав щось, це зовсім не виходить, що саме так я і буду діяти»).
5. Самозвинувачення («Якщо я і відношуся до кого-небудь з докором» то насамперед до самого себе»).
6. Самоінтерес («Якби моє друге "Я" існувало, те для мене це був би найбілш нудний партнер по спілкуванню»).
7. Саморозуміння («Іноді я сам себе погано розумію»).
Усі ці фактори були інтерпретовані як найбільш конкретний рівень самовідношення - рівень внутрішніх дій на адресу самого себе чи готовності до таких дій. Відповідні шкали містять по 6-7 пунктів.
Самоповага - шкала з 14 пунктів, об'єднала твердження, що стосуються «внутрішньої послідовності», «саморозуміння», «самовпевненості». Мова йде про той аспект самовідношення, що емоційно і змістовно поєднує віру у свої сили, здібності, енергію, самостійність, оцінку своїх можливостей контролювати власне життя і бути самопослідовним, розуміння самого себе.
Аутосимпатія - шкала з 16 пунктів, що поєднує пункти, у яких відбивається дружність-ворожість до власного «Я». У шкалу ввійшли пункти, що стосуються «самоприйняття», «самозвинувачення». У змістовному плані шкала на позитивному полюсі поєднує схвалення себе в цілому й в істотних подробицях, довіра до себе і позитивну самооцінку, на негативному полюсі - бачення в собі по перевазі недоліків, низьку самооцінку, готовність до самозвинувачення. Пункти свідчать про такі емоційні реакції на себе, як роздратування, презирство, глузування, винесення самовироків;
Самоінтерес - шкала з 8 пунктів, відбиває міру близькості к. самому собі, зокрема- інтерес до власних думок і почуттів, готовність спілкуватися із собою «на рівних», впевненість у своєї интересности для інших;
Очікуване відношення інших людей - шкала складається з 13 пунктів, що відображають очікування позитивного чи негативного ставлення до себе з боку навколишніх.
Таким чином, дана версія опитувальника дозволяє виявити три рівні самовідношення, що відрізняються за мірою узагальненості: 1) глобальне самовідношення; 2) самовідношення, диференційоване по самоповазі, аутосимпатії, самоінтересу й очікуваному відношенню до себе; 3) рівень конкретних дій стосовно свого «Я».
