
- •Тема 1. Психодіагностика як теоретична та практична
- •Тема 2. Методи психодіагностики
- •2. Типи емпіричних даних "l"-,"q"-, "т" - дані
- •7. Характеристика тестів діагностування інтелекту
- •8. Тести особистості
- •9. Тестування здібностей особистості
- •10. Тест досягнень
- •Тема 3. Загальні проблеми психодіагностичної практики
- •2. Сутність основних ознак і категорій психодіагностики. Психологічний діагноз
- •Тема 4. Психодіагностика інтелекту
- •1. Психодіагностика інтелекту
- •2. Сутність інтелекту, підходи до його вивчення і моделі структури
- •3. Основні підходи до вивчення інтелекту
- •Соціокультурний підхід
- •Генетичний підхід
- •Процесуально - діяльнісний підхід
- •Інформаційний підхід
- •Феноменологічний підхід
- •Функціонально-рівневий підхід
- •Регуляційний підхід
- •4. Теорії інтелекту
- •6. Психометрические методы исследования интеллекта
- •1. Тесты Стэнфорд – Бинэ
- •2. Тест Векслера.
- •3. Тест Айзенка
- •4. Прогрессивные матрицы Равена*
- •5. Тест Кеттела
- •6. Тест структуры интеллекта р. Амтхауэра (тус)
- •7.Методика исследования социального интеллекта
- •8. Методика "Интеллектуальная лабильность"
- •9. Корректурная таблица Бентона
- •10. Краткий отборочный тест (кот) на интеллект ( под редакцией Бузина н.В.)
- •1. Основные показатели кот
- •7. Інтелект: передумови і детермінанти
- •Тема 5. Психодіагностика пізнавальних процесів
- •Особливості застосування психодіагностичних методів
- •Тема 6. Психодіагностика психологічних властивостей та станів особистості
- •4. Види
- •46 И более баллов — высокая тревожность.
- •Бланк для ответов
- •К. Томасом был создан тест на конфликтность, в котором выделяют следующие способы поведения:
- •Выберите наиболее подходящую Вам позицию в вопросах теста Томаса на конфликтность, и Вы узнаете свой способ поведения: соперничество, сотрудничество, компромисс, избегание, приспособление.
- •Тема 7. Психодіагностика мотивації
- •Прямые методы психодиагностики мотивационной сферы личности.
- •Диагностика мотивации через искажение объекта перцепции.
- •Диагностика мотивов через личностный смысл.
- •Диагностика мотивов посредством когнитивных оценок.
- •Метод диагностики мотивов через характеристику преград.
- •Тема 8. Психодіагностика міжособистісних стосунків
- •1. Поняття про міжособистісні стосунки
- •Тема 9. Психодіагностика індивідуальної свідомості
- •Свідомість та її характеристики
- •Психодіагностика свідомості. Теорія особистісних конструктів
- •Техніка репертуарних решіток
- •Методики технік репертуарних решіток
- •Елементи можуть викликатися декількома способами:
- •Репертуарні матриці
- •Психодіагностика самосвідомості
- •Основні утворення самосвідомості:
- •Стандартизовані самозвіти
- •Нестандартизовані самозвіти
- •Опитувальник самовідношення – це багатомірний психодіагностичний інструмент, заснований на принципі стандартизованого самозвіту (Столін в. В., 1985).
- •Методи вимірювання локусу контролю
- •Тема 10. Психодіагностика здібностей
- •4. Области применения тестов способностей
- •Тема 11. Малюнкові проби як засіб психодіагностики
- •1. Тест «нарисуй человека» гудинаф (Goodenough Draw-a-Man Test, dat)
- •2. Маховер
- •3. Методика малюнок сімї
- •5. Вульф
- •6. “Будинок — дерево — людина
- •7. Не існуюча тварина
- •Показники та інтерпретація
- •Тема 12. Візуальна психодіагностика та її застосування у
- •Конституційні типології людини
- •Типології розподілу енергії
- •Слабкі сигнали
- •Приховати Візуальна психодіагностика особистості
- •Висновок
Генетичний підхід
У західній психології багато прихильників має концепція генетичної обумовленості інтелекту. Значна роль у поширенні ідеї про спадковість інтелекту належить Ф. Гальтону. За теорією спадкової детермінації інтелекту, приблизно 80% варіацій І(} зумовлені генетичними відмінностями між людьми (Г.-Ю. Айзенк та ін.). Вирішальне значення при цьому відводять психометричному вивченню інтелекту монозиготних близнят, що виховувалися нарізно (близнюкові дослідження). Однак отримані дані, що свідчили про спадковість інтелекту, згодом різко критикували.
Помітний внесок у розвиток ідей Ф. Гальтона зробив Дж.-М. Кеттел, який започаткував широке використання "розумових тестів". Дослідженнями Дж.-М. Кеттела, багатьох європейських психологів і клініцистів було закладено основи сучасних тестів інтелекту, прообразом яких є шкала розумового розвитку Біне - Сімона, розроблена у 1905 р. Розвиток тестів інтелекту стимулювали статистичні праці на початку XX ст. щодо природи інтелекту, метою яких було встановлення взаємозв'язків між показниками, отриманими у різних досліджуваних за допомогою різноманітних тестів (Ч.-Е. Спірмен, Л.-Л. Терстоун).
Під впливом теорій генетичного детермінізму робили і спроби створення тестів, призначених для вимірювання інтелекту в "чистому" вигляді, що не увінчалися успіхом (культурно-вільний тест інтелекту). Концепції генетичної зумовленості інтелекту вплинули на систему освіти у країнах Заходу, іноді слугували "теоретичною" основою расової і соціальної дискримінації.
Згідно з етіологічною теорією інтелекту В. Чарлсворза дослідження інтелекту необхідно починати з вивчення поведінки людини у природному середовищі, оскільки інтелект виявляє себе як спосіб пристосування живої істоти до вимог дійсності. Дослідження інтелекту з позиції теорії еволюції довели, що глибинні механізми властивостей психіки, які називають інтелектом, закладені у вроджених властивостях нервової системи.
Операційна теорія інтелекту Ж. Піаже ґрунтується на твердженні, що інтелект є найдосконалішою формою пристосовування організму до середовища, яке становить єдність процесів асиміляції (відтворення елементів середовища у психіці суб'єкта у вигляді когнітивних психічних схем) і акомодації (зміна когнітивних схем залежно від вимог об'єктивного світу). Суть інтелекту полягає у можливості здійснювати одночасно гнучке і стійке пристосування до фізичної і соціальної дійсності, а його призначення - у структуризації (організації) взаємодії людини із середовищем.
Інтелект виникає у процесі діяльності. Дитину і навколишній світ опосередковує наочна дія, а слова, наочні образи самі по собі не розвивають інтелект. Для цього потрібні дії дитини, яка могла б активно маніпулювати і експериментувати з реальними предметами (речами, їх властивостями, формою тощо).
Зі збагаченням досвіду дитини у практичних діях із предметами наочні дії інтеріоризуються (виконуються у внутрішньому уявному плані), тобто поступово перетворюються на розумові операції.
Із формуванням операцій взаємодія дитини зі світом набуває інтелектуального характеру. На думку Піаже, інтелектуальний акт (пошук захованого предмета або прихованого значення художнього образу) передбачає певну кількість дій у реальному або ментальному просторі та часі.
Отже, представники генетичного підходу розглядають інтелект як вроджену можливість людини ефективно адаптуватися до мінливих умов зовнішнього середовища. Ці генетично зумовлені можливості можна діагностувати за допомогою тестів.