
- •Тема 1. Інженерна психологія як галузь психологічної науки і сфера діяльності практичного психолога
- •Тема 2. Етапи виникнення інженерної психології, методи та перспективи її розвитку
- •Тема 3. Напрямки прикладних психологічних досліджень в системі “людина—техніка”
- •Тема 4. Міждисциплінарні знання в забезпеченні
- •Тема 5. Психологічна характеристика і види систем
- •Тема 6. Психологічна структура і розподіл функцій в
- •Розподіл функцій у системі
- •Тема 7. Класифікація автоматизованих систем управління (асу) та їх інженерно-психологічний аналіз
- •Тема 8. Інформаційна та концептуальна моделі взаємодії
- •Тема 9. Психологічні особливості діяльності людини-
- •Тема 10. Психологічна система діяльності людини-оператора
- •Тема 11. Прийняття рішень і пізнавальні процеси
- •Особенности оперативного мышления
- •Тема 12. Психомоторні процеси та робочі рухи
- •Тема 13. Професійно важливі якості Психологічна характеристика операторів
- •Тема 14. Психологія надійності людини в системах “людина—техніка”
- •Тема 15. Психологічні особливості помилок людини
- •2. Классификация ошибок
- •Тема 16. Психічні стани
- •Тема 17. Працездатність людини-оператора та її динаміка
- •Тема 18. Енергетичні витрати організму людини-оператора і
- •Тема 19. Сенсорні механізми діяльності людини-оператора і
- •Тема 20. Умови праці в системах “людина—техніка”,їх
- •Тема 21. Психофізіологічні та гігієнічні передумови
- •Тема 22. Характеристика умов праці людини-оператора
- •Тема 23. Принципи організації комфортних робочих місць
- •Організація робочого місця оператора
- •Тема 24. Робочий простір людини-оператора та фактори
- •Тема 26. Оснащення робочого місця людини-оператора
- •Помещение и освещение
- •Помещение и освещение
- •Тема 27. Роль уніфікації та стандартизації вимог до систем “людина—техніка” Унификация и стандартизация психологических требований к системам “человек-техника”
- •Тема 28. Урахування психологічних та міждисциплінарних
- •Тема 29. Етико-професійні принципи, напрямки та види
- •7.1. Этико-профессиональные принципы, направления и виды профессионально-психологических задач в системах “человек – техника”
- •Правило сотрудничества психолога и заказчика.
- •Правило профессионального общения психолога и испытуемого.
- •Правило обоснованности результатов исследования психолога.
- •Правило адекватности методик, применяемых психологом.
- •Правило взвешенности сведений психологического характера, передаваемых заказчику психологом.
- •Тема 30. Психологічна служба в системах
- •Тема 31. Психологічна підтримка людини-оператора та
Тема 3. Напрямки прикладних психологічних досліджень в системі “людина—техніка”
Система «людина – машина» - система, до якої входять оператор (або група операторів) та машина, за допомогою якої він (вони) здійснюють трудову діяльність
В інженерній психології розглядаються складні системи «людина — машина», котрі мають такі особливості
(таблиця 2):
Таблиця 2
Особливості складної системи «людина – машина» в інженерній психології |
|
1. |
Управління об'єктом здійснюється дистанційно, тобтоінформація про об'єкт обмежена і в просторі, і н часі,та відображається за допомогою інформаційних моделей |
2. |
Людина не має жорсткої програми своїх дій, оскільки неможливо передбачити всі професійні задачі та способиїхнього вирішення |
3. |
Оператор при виконанні функцій управління переважнопрацює у режимі дефіциту часу |
4. |
Велика відповідальність за прийняття рішень створюєзначне психічне Напруження, яке негативно впливає паефективність професійної діяльності оператора |
5. |
Професійна діяльність оператора СЛМ пов'язана із вирішенням задач, ідо потребують прогностичних, антиципуючих оцінок |
Досягнення головної мети — високої ефективності СЛМ — передбачає виконання двох основних умов (схема 2): покрашення технологічних характеристик трудового процесу; поліпшення умов праці та характеристик трудового процесу, які стимулюють трудову активність людини і, як результат, визначають її ставлення до праці.
Схема 2
Основні умови для досягнення високої ефективності СЛМ |
Покрашення технологічних характеристик трудового процесу |
Поліпшення умов праці та характеристик трудового процесу |
|
Проблеми інженерної психології |
||
Методологічні проблеми – це питання виокремлення предмета та об’єкта наукового напряму, визначення методів та принципів дослідження, встановлення місця інженерної психології в системі наук |
||
Психофізіологічні проблеми – це питання вивчення психологічних та психофізіологічних характеристик людини-оператора, психологічного аналізу діяльності оператора в СЛМ, оцінювання характеристик виконання оператором окремих дій та функціональних станів оператора під час його роботи. |
||
Системотехнічні проблеми – це питання розробки принципів побудови технічних елементів СЛМ та СЛМ в цілому, інженерно-психологічного проектування та оцінки СЛМ, розробки принципів, методів та критеріїв надійності та ефективності СЛМ. |
||
Експлуатаційні проблеми – це питання професійної підготовки операторів, інженерно-психологічного забезпечення наукової організації праці оператора, організації групової діяльності операторів та методів підвищення ефективності діяльності операторів. |
Усі ці завдання вирішуються на різних етапах функціонування СЛМ - від проектування до утилізації об'єкта. Загалом же проблематика інженерної психології об'єднує низку напрямків, основними з яких є: методологічний, психофізіологічний, системотехнічний, експлуатаційний (схема 1).
Методологічний напрямок характеризується інтеграцією та систематизацією окремих досліджень, що дає
Схема 1
змогу окреслити предмет і об'єкт досліджень, визначити або розробити методи їх вивчення та принципи виведення закономірностей досліджуваних психологічних явищ, встановити зв'язок інженерної психології з іншими науками та усвідомити її значення для суспільної практики.
Психофізіологічний напрямок пов'язаний з вивченням таких властивостей людини, котрі мають найбільше значення в процесі управління та обслуговування техніки.
Основні дослідження спрямовані на:
o вивчення психологічних та психофізіологічних характеристик приймання та переробки інформації людиною, властивостей її пам'яті й мислення, здійснення нею керуючих дій;
o психологічний аналіз діяльності оператора СЛМ, обґрунтування ролі різних психічних процесів у цій діяльності, вивчення та опис конкретних видів операторської діяльності;
o розробку методів дослідження та прогнозування ефективності взаємодії оператора з технікою, зокрема - швидкості, точності, надійності й напруженості діяльності оператора та СЛ М;
o дослідження впливу емоційних станів оператора на динаміку його працездатності, особливо стресочинних факторів; розробку методів і критеріїв оцінки впливу емоційної сфери на діяльність операторів.
Системотехнічний напрямок зорієнтований на розробку питань інженерно-психологічного забезпечення побудови СЛМ. При цьому вирішуються такі завдання:
o розробка принципів і методів урахування інженерно-психологічних вимог та рекомендацій на різних етапах проектування, побудови, експлуатації СЛМ;
o формування принципів, методів і критеріїв розподілу функцій у системі та визначення оптимального рівня її автоматизації;
o дослідження структури й організації потоків інформації, вибір або розробка необхідних технічних засобів відображення інформації (З В І);
o визначення структури керуючих дій оператора та підбір необхідних органів управління;
o розробка принципів, методів і критеріїв оцінки ефективності функціонування СЛМ.
Експлуатаційний напрямок пов'язаний з:
o проблемами наукової організації праці людини (оптимізація режимів праці та відпочинку, графік роботи, нормування праці, наявність необхідної технічної документації на робочому місці);
o проблемами професійного відбору, навчання і тренування операторів;
o організацією групової діяльності операторів, їхньої взаємодії, комплектуванням виробничих груп, екіпажів, змін;
o медико-біологічними та психологічними проблемами підвищення ефективності діяльності оператора, розробкою методів стимуляції діяльності і контролю за станом оператора.
Слід зауважити, що ступінь розробки цих напрямків різний. Спеціальний аналіз публікацій з інженерної психології, здійснений у 80-х роках XX століття, показав, що найбільш вивченим можна вважати психофізіологічний напрямок (30-35 % усіх надрукованих праць), а найменш - експлуатаційний (2,5 %).