
- •Тема 1. Інженерна психологія як галузь психологічної науки і сфера діяльності практичного психолога
- •Тема 2. Етапи виникнення інженерної психології, методи та перспективи її розвитку
- •Тема 3. Напрямки прикладних психологічних досліджень в системі “людина—техніка”
- •Тема 4. Міждисциплінарні знання в забезпеченні
- •Тема 5. Психологічна характеристика і види систем
- •Тема 6. Психологічна структура і розподіл функцій в
- •Розподіл функцій у системі
- •Тема 7. Класифікація автоматизованих систем управління (асу) та їх інженерно-психологічний аналіз
- •Тема 8. Інформаційна та концептуальна моделі взаємодії
- •Тема 9. Психологічні особливості діяльності людини-
- •Тема 10. Психологічна система діяльності людини-оператора
- •Тема 11. Прийняття рішень і пізнавальні процеси
- •Особенности оперативного мышления
- •Тема 12. Психомоторні процеси та робочі рухи
- •Тема 13. Професійно важливі якості Психологічна характеристика операторів
- •Тема 14. Психологія надійності людини в системах “людина—техніка”
- •Тема 15. Психологічні особливості помилок людини
- •2. Классификация ошибок
- •Тема 16. Психічні стани
- •Тема 17. Працездатність людини-оператора та її динаміка
- •Тема 18. Енергетичні витрати організму людини-оператора і
- •Тема 19. Сенсорні механізми діяльності людини-оператора і
- •Тема 20. Умови праці в системах “людина—техніка”,їх
- •Тема 21. Психофізіологічні та гігієнічні передумови
- •Тема 22. Характеристика умов праці людини-оператора
- •Тема 23. Принципи організації комфортних робочих місць
- •Організація робочого місця оператора
- •Тема 24. Робочий простір людини-оператора та фактори
- •Тема 26. Оснащення робочого місця людини-оператора
- •Помещение и освещение
- •Помещение и освещение
- •Тема 27. Роль уніфікації та стандартизації вимог до систем “людина—техніка” Унификация и стандартизация психологических требований к системам “человек-техника”
- •Тема 28. Урахування психологічних та міждисциплінарних
- •Тема 29. Етико-професійні принципи, напрямки та види
- •7.1. Этико-профессиональные принципы, направления и виды профессионально-психологических задач в системах “человек – техника”
- •Правило сотрудничества психолога и заказчика.
- •Правило профессионального общения психолога и испытуемого.
- •Правило обоснованности результатов исследования психолога.
- •Правило адекватности методик, применяемых психологом.
- •Правило взвешенности сведений психологического характера, передаваемых заказчику психологом.
- •Тема 30. Психологічна служба в системах
- •Тема 31. Психологічна підтримка людини-оператора та
Тема 24. Робочий простір людини-оператора та фактори
забезпечення оптимальної робочої пози
Робочий простір людини - оператора 3.1. Обладнання робочих місць
Обладнання, яким оснащуються комп’ютеризовані робочі мі-сця, може бути досить різноманітним і визначається, в основному, змістом завдань, що виконуються з їх допомогою. Проте базовими елементами комп’ютеризованого робочого місця вважається відеотермінал, клавіатура (основне обладнання) та пюпітр (тримач) для документів (допоміжне обладнання). Саме від їх правильного розміщення на робочому місці вагомо залежить працездатність, затрачені зусилля при виконанні роботи, динаміка розвитку втоми, загальний функціональний стан організму користувача. Розташування екрана ВДТ має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом ±30° від лінії зору користувача (ГОСТ 12.1.032-78):
І – зона зорового спостереження за засобами відображення інформації (ЗВI), що використовуються дуже часто і вимагають швидкого і точного зчитування показників;
II – зона зорового спостереження за ЗВІ, що часто використовуються;
III – зона зорового спостереження за ЗВІ, що використовуються рідко Найкращі зорові умови і можливість розпізнавання знаків досягається такою геометрією розміщення, коли верхній край відеотермінала знаходиться на висоті очей, а погляд спрямований вниз на центр екрана. Оскільки при роботі за ВДТ найбільш сприятливим вважається нахил голови вперед, приблизно на 20° від вертикалі (при такому положенні голови м’язи шиї розслабляються), то екран відеотермінала також повинен бути нахиле-ним назад на 20° від вертикалі. Гігієнічна класифікація праці необхідна для оцінки конкретних умов та характеру праці на робочих місцях. На основі такої оцінки приймаються рішення, спрямовані на запобігання або максимальне обмеження впливу несприятливих виробничих факторів. Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці розподіляються на 4 класи: I клас – оптимальні умови праці – такі умови, при яких збері-гається не лише здоров’я працюючих, а створюються передумови для підтримування високого рівня працездатності; II клас – допустимі умови праці – характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища й трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров’я працюючих і їх потомство в найближчому та віддаленому періоді; III клас – шкідливі умови праці – характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи й здатні справляти несприятливий вплив на організм працюючого або його потомство; IV клас – небезпечні (екстремальні) – умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя. Для проведення атестації робочих місць (до затвердження окремим наказом Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства праці і соціальної політики) поки що застосовують Гігієнічну класифікацію праці (за показниками шкідливості й небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу), затверджену МОЗ СРСР від 12.08.86 № 4137-86. Відповідно до ДНАОП 0.00-1.31-99, умови праці осіб, які працюють з ЕОМ, повинні відповідати І або II класу згідно з Гігієнічною класифікацією праці (за показниками шкідливості і небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу), затвердженої МОЗ СРСР від 12.08.86 № 4137-86. – носіння невідповідних окулярів або контактних лінз; – неправильна організація робочого місця; – підсумовування фізичних, розумових і візуальних навантажень; – низький рівень візуальної підготовки для роботи з комп’ютером. Тема 25. Оптимізація розташування засобів відображення
інформації та органів управління\