
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Академія муніципального управління
- •Курсова робота
- •Пояснювальна записка
- •Нормативне регулювання обліку фінансових інвестицій……6
- •Розділ 1 особливості обліку фінансових інвестицій
- •1.1 Нормативне регулювання обліку фінансових інвестицій
- •1.2 Фінансові інвестиції, їх класифікація та економічний зміст
- •Класифікація фінансових інвестицій
- •1.3 Оцінка фінансових інвестицій
- •1.4 Синтетичний та аналітичний облік фінансових інвестицій
- •Розділ 2 практична частина роботи
- •Висновки
- •Список використаної літератури
Класифікація фінансових інвестицій
|
Види інвестицій |
Призначення інвестицій |
Довгострокові |
Інвестиції пов’язаним сторонам ( інвестиції у спільні, дочірні, асоційовані,підприємства та підприємства,що є пов’язаними сторонами) |
Внески коштів до статутних капіталів. |
Інші інвестиції |
Придбання різноманітних видів цінних паперів, строком погашення більше одного року. |
|
Поточні |
Еквіваленти грошових коштів |
Внесення капіталу в короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються в грошові кошти. |
Інші поточні фінансові інвестиції |
Внесення капіталу в доходні види грошових інструментів ( короткострокове інвестування капіталу). |
Джерело узагальнено автором на основі: [2]
Під довгостроковими фінансовими інвестиціями розуміються фінансові інвестиції на період понад один рік, а також усі інші інвестиції, котрі не можуть бути вільно реалізовані у будь-який момент.
Поточні фінансові інвестиції (фонди та акції інших підприємств) мають наступні ознаки: встановлений строк їх погашення не перевищує одного року або вкладення здійснені без наміру отримувати доходи по них більше одного року.
До поточних фінансових інвестицій відносяться еквіваленти грошових коштів - короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості [15].
Критеріями визнання фінансових інвестицій (тобто їх відображення у фінансовій звітності) є загальні принципи визнання активів, оскільки фінансова інвестиція є таким же активом, як і запаси, основні засоби та ін.
Фінансові інвестиції визнаються активом[14] відображаються на рахунках бухгалтерського обліку та відповідних статтях балансу за умови того, що:
очікується одержання в майбутньому економічних вигод, пов'язаних з їх використанням;
їх оцінка може бути достовірно визначена.
Придбані (отримані в будь-який інший спосіб) фінансові інвестиції, які не відповідають зазначеним умовам, не можуть бути відображені в балансі.
Фінансове інвестування здійснюється підприємством в наступних основних формах:
1. Внесення капіталу до статутних фондів спільних підприємств. Ця форма фінансового інвестування має найбільш тісний зв'язок з операційною діяльністю підприємства. Вона забезпечує зміцнення стратегічних господарських зв'язків з постачальниками сировини і матеріалів (при участі в їх статутному капіталі); розвиток своєї виробничої інфраструктури; розширення можливостей збуту продукції або проникнення на інші регіональні ринки; різноманітні форми галузевої і товарної диверсифікації операційної діяльності та інші стратегічні напрямки розвитку підприємства.
2. Внесення капіталу в доходні види грошових інструментів. Ця форма фінансового інвестування спрямована, перш за все, на ефективне використання тимчасово вільних грошових активів підприємства. Основним видом інвестування грошових інструментів є депозитний внесок в комерційних банках. Як правило, ця форма використовується для короткострокового інвестування капіталу та її головною метою є генерування інвестиційного прибутку.
3. Внесення капіталу в доходні види фондових інструментів. Ця форма фінансових інвестицій є найбільш масовою і перспективною. Вона характеризується внесенням капіталу в різноманітні види цінних паперів, що вільно обертаються на фондовому ринку. Використання цієї форми фінансового інвестування - пов'язано з широким вибором альтернативних інвестиційних рішень як по інструментах інвестування, так і по його термінах; найбільш високим рівнем державного регулювання і захисту інвестицій; розвинутою інфраструктурою фондового ринку; наявністю оперативної інформації про стан і кон'юнктуру ринку в розрізі окремих його сегментів тощо. Основною метою цієї форми фінансового інвестування також є генерування інвестиційного прибутку, хоча в окремих випадках він може бути використаний для встановлення форм фінансового впливу на окремі підприємства при вирішенні стратегічних завдань (шляхом придбання контрольного або достатньо вагомого пакету акцій).