Екзамінаційний білет №6

1.Відділи хребта.Відмінності хребців.Вигини хребта.

Шийний відділ

Шийний відділ хребта — перший відділ хребта, який підтримує голову. Позначаються буквою C (cervix — шия). Наприклад, атлас, перший хребець, позначається «C-1»). У вимерлого плезіозавра Elasmosaurus було 46 шийних хребців. Хребці цього відділу називаються Vertebrae cervicales.

Шийні хребці людини мають невеликі розміри і круглий отвір в кожному із поперечних відростків. Ці отвори утворюють канал для хребтової артерії, яка несе кров до головного мозку. Тіла шийних хребців не високі і їх форма наближається до прямокутної. Довжина остистих відростків збільшується від 2-го до 7-го. Кінці відростків роздвоєні (крім 7-го, у якого він найдовший). У зв'язку з прямоходінням значно змінені 1-й (атлант) та 2-й (епістрофей) хребці.

З'єднується з черепом двома суглобами: атланто-потиличним та атланто-елістрофейним. В людини складається з 7 хребців. Два хребці — атлас і епістрофей мають відмінну будову від інших.;Особливості будови всіх інших шийних хребців:

•Тіло мале,

•Хребетний отвір трикутної форми,

•Остистий відросток (крім 7-го хребця) роздвоєний. У 7-го він найдовший і легко промацується на шиї, тому від нього ведуть рахунок інших хребців,

•Поперечні відростки з отворами (проходить хребетна артерія).

Грудний відділ

Грудний відділ — другий відділ хребта і його хребці позначаються Th (thorax — груди). Хребці цього відділу називаються Vertebrae thoracicae.

Особливості будови грудних хребців:

•Остисті відростки довгі і, крім перших і останніх хребців, зігнуті вниз (а в перших двох і останніх двох - горизонтальні),

•На тілі з кожного боку є по дві суглобові пів'ямки для з'єднання з головкою ребра.

Дивіться також ребра (про з'єднання з грудними хребцями).

Поперековий відділ

Поперековий відділ — 3 відділ хребта, який позначається буквою L (lumbalis — поперек). Хребці відділу називаються Vertebrae lumbales.

Особливості будови поперекових хребців:

•Тіла хребців наймасивніші, оскільки на них припадає вага всього тіла,

•Остисті відростки сплющені (як і всі інші) і направлені горизонтально.

•На поперечних відростках є суглобові ямки для з'єднання з горбиком ребра.

Крижовий відділ

Крижовий відділ — 4 відділ хребта, який позначається S (sacralis — крижовий). Хребці цього відділу називаються Vertebrae sacralis.

Крижові хребці зрослись і утворили крижову кістку пірамідальної форми, яка основою повернута до поперекових хребців.

Куприковий відділ

Куприковий відділ — 5 відділ хребта, який позначається Co (coccygeus — куприк). Хребці цього відділу називаються Vertebrae coccygeae.Куприкові хребці зрослись і утворили куприкову кістку

У нормі розрізняють два види вигинів хребта — лордоз і кіфоз . Завдяки вигинам навантаження розподіляється рівномірно по всьому хребту, якщо порушити нормальні вигини, порушується і робота хребта, він починає швидко старіти. В таких випадках. застосовується вертебрологія або мануальна терапія.

Вигини в шийній і поперековій ділянках хребта звернені опуклостями вперед, а в груд¬ній і крижовій — назад. Ці вигини полегшують збереження тілом рівноваги і пом’якшують поштовхи під час ходіння, стрибків і бігу. Ні одна тварина таких вигинів не має. Вони намічаються в людиноподібних мавп, але повного розвитку досягають тільки в людини, у зв’язку з переходом її до вертикаль¬ного положення

Хребет умовно ділять на шийний відділ, грудний, поперековий і крижовий відділи. Якщо подивитися на хребет збоку, то ми побачимо, що шийний відділ прогинається вперед, грудний відділ назад і поперековий теж вперед. Вигин в бік живота називається лордозом, вигин в бік спини кіфозом.

2.М язи шиї.Поверхнева група м язів.

Поверхневі м’язи шиї

Підшкірний м’яз виправдовує свою назву. Представляє широку, часто розпушену тонку м’язову пластинку  , що знаходиться на передньо-бічної частини шиї. Починається в підшкірній клітковині від f. pectoralis et deltoidea на рівні II-III ребра і прикріплюється до основи тіла нижньої щелепи і f. parotideomasseterica. Частина пучків вплітається в кругову м’яз рота.

Іннервація: є похідними другого зябрової дуги і иннервируется лицьовим нервом . Функція. Відтягує шкіру шиї, опускає кут рота. Грудино-ключично-соскоподібного м’яза) прикрита підшкірної м’язом і щільним листком поверхневої фасції шиї. М’яз, як правило, добре розвинена і тому при скороченні контурує під шкірою (особливо у худих людей) в бічних частинах шиї. Починається двома головками – від рукоятки грудини і грудного кінця ключиці. Обидві голівки з’єднуються один з одним, утворюючи єдине черевце, м’язи якого прикріплюються до processus mastoideus скроневої кістки і латеральної частини linea nuchae superior потиличної кістки. Іннервація: розвивається з мезенхіми зябрових дуг і иннервируется XI черепно-мозковим нервом, а також n. spinalis (CII-IV). Функція. При двосторонньому скороченні м’яза голова закидається, так як фронтальна вісь атланто-потиличного зчленування проходить попереду соскоподібного відростка, до якого прикріплюються м’язи. Скорочення одного м’яза повертає обличчя в протилежну сторону.

3.Спинний мозок.Топографія.Зовнішня та внутрішня.Оболонки спинного мозку.

Спинни́й мо́зок — нижній відділ ЦНС, розташований в хребтовому каналі. Він починається на рівні нижнього краю отвору потиличної кістки і є безпосереднім продовженням довгастого мозку (нижня частина головного мозку), а внизу закінчується конічним звуженням, від якого вниз відходить кінцева нитка, сформована із сполучної тканини. Ця нитка спускається в крижовий канал і прикріплюється до його стінки. Спинний мозок у дорослої людини являє собою тяж довжиною 41-45 см, дещо сплющений спереду назад, діаметром — 1 см, масою близько 35 г.

Спинний мозок має два потовщення: шийне і поперекове, що відповідають місцям виходу з нього нервів, які йдуть до верхніх і нижніх кінцівок.

У центрі спинного мозку проходить вузький спинномозковий канал, заповнений спинномозковою рідиною, який сполучається з системою шлуночків головного мозку. Спинний мозок вкритий трьома оболонками: твердою, павутинною, м'якою, які також сполучаються з аналогічними оболонками, що вкривають головний мозок.

Права і ліва частина спинного мозку спереду і ззаду розділені глибокими борознами. Навколо центрального каналу розташована сіра речовина, яка складається з тіл вставних нейронів (інтернейронів, 95 %) і рухових (моторних) нейронів (5 %). На поперечному розрізі сіра речовина формує фігуру, схожу на метелика.

Передній виступ сірої речовини називається вентральним рогом; в ньому розташовані тіла рухових нейронів. З них виходять аксони, які, з'єднуючись між собою, утворюють вентральні нервові корінці.

Протилежний виступ — дорсальний ріг, від нього виходять дорсальні (задні) нервові корінці, що являють собою відростки чутливих (сенсорних) нейронів; тіла цих нейронів лежать за межами спинного мозку в дорсальних гангліях.

Передні та задні корінці поблизу від спинного мозку з'єднуються між собою, вкриваються єдиною жироподібною оболонкою і утворюють спинномозковий змішаний нерв.

Від спинного мозку відходить 31 пара змішаних нервів, відповідно до яких виділяють 31 сегмент (8 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових, 1 куприковий). Кожному сегменту спинного мозку відповідає певна ділянка тіла, що пов'язана руховою та чутливою іннервацією з даним сегментом.