Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Київський технікум готельного господарства.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
188.37 Кб
Скачать

Тема 10. Основні види господарських ризиків – 4 год.

Лекція 19,20. Господарські ризики торгового підприємства. Оцінка рівня господарських ризиків і їх профілактика.

План

  1. Аналіз інформаційних потоків.

  2. Оцінювання ризиків.

  3. Види ризиків.

  4. Подвійна роль ризиків економічній системі.

  5. Етапи обчислення рівня господарських ризиків.

Ключові слова та поняття: Систематичний ризик, аналіз бізнес-процесів,бізнес-процес,ризик, дисперсія.

Студент повинен знати господарські ризики торгового підприємства . Виховна мета: засвоїти необхідні знання про господарські ризики торгового підприємства та їх види. Розвивальна мета: створити умови для виховання уважності, прискіпливості, зосередженості та самостійного пошуку інформації. Міждисциплінарні зв’язки: для успішного вивчення даної теми необхідна наявність основ знань з дисциплін: економічна теорія, комерційна діяльність, маркетінг, продовольчі та непродовольчі товари.

10.1. Аналіз інформаційних потоків.

Важливий аспект діагностики підприємств – аналіз інформаційних потоків, він допомагає контролеру зрозуміти механізм роботи підприємства. У процесі вивчення інформаційних зв’язків та інформаційних потоків служби вивчають процеси виникнення, рух та обробку інформації, а також спрямованість та інтенсивність документообігу на підприємстві.

Ціль аналізу інформаційних потоків на підприємстві – виявити місця дублювання надлишку й недоліку інформації, причини її збоїв і затримок. Найпоширеніший і, очевидно, найбільш практичний метод аналізу інформаційних потоків – складання графіків інформаційних потоків. Але для побудови графіків інформаційних потоків варто знати (або виробити самим) певні правила їхнього складання й умовні позначення окремих елементів. Кожна організація може сама встановити правила складання графіків інформаційних потоків, але все-таки рекомендується не зневажати досвідом інших і ознайомитися з існуючими методиками. Кожен інформаційний потік – одиничне переміщення інформації – має такі ознаки: документ (на чому фізично утримується інформація); проблематику (до якої сфери діяльності підприємства відноситься інформація: закупівель, збуту продукції, закриття місяця й одержання зведених витрат, планування й т. ін.); виконавця (людини, що цю інформацію передає); періодичність (частота передачі: щомісяця, щокварталу, щодня й т. д.). Крім цього, на підприємстві існують два основні рівні деталізації інформаційних потоків:

• на рівні всього підприємства, де деталізація розроблюється до рівня цеху (підрозділу), тобто інформація передається між цехами й службами підприємства;

• на рівні цеху (підрозділу) підприємства, де деталізація доводиться до рівня робочого місця, тобто інформація передається між працівниками цеху й пов’язаними з цехом службами.

Дотримання єдиних правил дає можливість аналітичній службі розмовляти однією мовою з іншими учасниками процесу аналізу інформаційних потоків (фінансово-економічними службами, відділом автоматизації й ін.), оперувати в одному форматі даних. На рівні підприємства доцільно будувати графіки інформаційних потоків по окремих проблемах, тому що кількість інформаційних потоків (зв’язків) дуже велика і важко виявити алгоритм. На рівні ж окремих цехів допускається побудова загального графіка інформаційних потоків по всіх проблемах, тому що тут кількість потоків (зв’язків) не занадто велика. Якщо ж і на цьому рівні інформаційних потоків багато, то необхідно побудувати окремий графік з кожної проблеми.

До графіка інформаційних потоків додають опис, розшифровку інформаційних зв’язків на підприємстві або в підрозділі.

Такі графіки інформаційних потоків схожі на сітьові графіки, які активно використовуються вже більше двох десятиліть для планування складних науково-технічних проектів. Складання таких графіків тісно пов’язано з теорією реінжинірингу бізнес-процесів – найпопулярнішою теорією керування компаніями в останні роки.

Бізнес-процес – це послідовність робіт, спрямованих на рішення одного із завдань підприємства, наприклад, матеріально-технічне постачання, планування. Реінжиніринг бізнес-процесів займається аналізом та оптимізацією бізнес-процесів для досягнення цілей підприємства (він є окремою дисципліною і його опис виходить за рамки цієї книги). Для моделювання різних бізнес-процесів в організаціях використається спеціалізоване програмне забезпечення (СASE-засоби).

Аналіз бізнес-процесів дає можливість виявити й усунути “вузькі місця” в інформаційних потоках підприємства: усунення ризику неповної, неточної інформації, дублювання інформації. Але, крім цих ризиків, існують і інші фактори, що загрожують нормальному функціонуванню підприємства. Тому тільки оптимізації інформаційних потоків недостатньо: необхідний комплексний й універсальний підхід до керування ризиками підприємства.