7.4. Дисконтування.

Сукупний прибуток для інвестування в довгостроковому періоді не можна розраховувати як просте підсумовування очікуваного прибутку по роках, оскільки реальний прибуток у різні роки являє собою різні величини навіть у тому випадку, якщо вартість грошової одиниці стабільна: сума прибутку отримана сьогодні, більша від такої ж суми, отриманої пізніше. При неотриманні прибутку негайно губляться як мінімум відсотки, які можна було б одержати, якби ці грошіі були вкладені в справу.Таки чином, сума отриманих згодом коштів менша від нинішньої на величину банківської дисконтної ставки. Прибуток по різних роках можна підсумовувати тільки у випадку, якщо він визначений в одних одиницях початку першого періоду, тобто початку інвестування.

Операція приведення до розрахункового періоду (року) називається дискотуванням. При проведенні фінансових розрахунків, пов’язаних з інвестуванням коштів, процеси нарощування і дисконтування можуть здійснюватися як за простими, так і за складними відсотками. Прості відсотки застосовуються при короткостроковому інвестуванні, а складні - при довгостроковому.

Дисконтування – валовий прибуток , який підприємець планує одержати на певні капіталовкладення. Обчислюється як сума валових прибутків за проміжок часу, що розраховується з коригуванням на фактор часу.

Чистий прибуток дисконтування обчислюється як різниця між валовим прибутком дисконтування і необхідними для інвестиційного проекту капіталовкладеннями. Якщо валовий прибуток дисконтування вищий капіталовкладень, то це означає, що інвестиції приносять доход.Необхідність дисконтування капіталу і доходів зумовлена тимчасовою цінністю грошей.

7.5.Стадії аналізу обсягів інвестування

У процесі аналізу розглядаються три його стадії. Загальні обсяги інвестування в приріст реальних і фінансових активів, ступінь реалізації окремих інвестиційних проектів,склад конкретних фінансових інструментів і ступінь закінчення початкових раніше реальних інвестиційних проектів, а також рівень прибутковості фінансових інвестицій в цілому й окремих фінансових інструментів.

На підприємствах торгівлі інвестиції здійснюються в таких основних формах:

а) придбання цілісних майнових комплексів;

б) нове будівництво при кардинальному збільшенні обсягів своєї діяльності;

в) реконструкція у вигляді перетворення торгово-технологічних процесій на основі сучасних науково-технічних досягнень;

г) модернізація, зв’язана з приведенням активної частини основних виробничих фондів у стан, що відповідає сучасному рівню здійснення торгово-технологічних процесів, шляхом конструктивних змін усього парку контрольно-касових апаратів, холодильного і вагового устаткування, інших машин і механізмів;

д) придбання окремих видів матеріальних і нематеріальних активів – це інвестиційна операція, пов’язана з відновленням або збільшенням окремих видів матеріальних активів, придбанням програмної продукції, «ноу-хау».