6.5.Залучення позикових коштів.

Основна мета залучення позикових коштів це є забезпечення найбільш ефективні умови і форми залучення цих коштів і раціональне їх використання.

1. Аналіз залучених і використання позикових коштів у пановому періоді необхідний для виявлення складу і форм залучення позикових коштів і їхнього ефективного використання.

Перша стадія аналізу – вивчення динаміки загального обсягу залучення позикових коштів у передплановому періоді. Темпи даної динаміки зіставляються з темпами приросту суми власних ресурсів, обсягу реалізації товарів і суми активів підприємства.

Друга стадія аналізу – визначення основних форм залучення позикових коштів, аналіз динаміки частки фінансових кредитів, товарних кредитів і стійких пасивів у загальній сумі позикових коштів торгового підприємства.

Третя стадія аналізу – визначення періоду залучення позикових коштів.

Четверта стадія аналізу – вивчення складу конкретних кредиторів і умови надання ними фінансового і товарного кредитів.

П’ята стадія аналізу – вивчення ефективності використання позикових коштів

у цілому й окремих їхніх формах на підприємстві.

2. Визначення цілей залучення в плановому періоді:

- поповнення планового обсягу постійної частини оборотних активів;

- забезпечення формування змінної частини оборотних активів;

- формування відсутнього обсягу інвестиційних ресурсів;

- забезпечення соціально-побутових потреб своїх працівників;

- інші тимчасові витрати.

3. Визначення граничного обсягу залучення позикових коштів

Умови залучення максимального обсягу позикових коштів:

- граничний ефект фінансового левериджу;

- фінансова стійкість підприємства.

6.6.Аналіз залучених засобів.

Незважаючи на значні обсяги позикового капіталу, залу­ченого в торгову діяльність, структуру його джерел не можна вважати оптимальною

Низький рівень банківського кредитування торгової діяльності (особливо довгострокової) пов’язаний з його висо­кою вартістю й ускладненнями, що виникають при викорис­танні традиційної схеми банківського кредитування. Невисо­ка частка власного капіталу, а значить, і відповідна фінансова стабільність та платоспроможність торгових підприємств, зу­мовлює, на погляд банківських установ, дуже високий рівень фінансових ризиків, що й позначається на вартості кредиту. Значна кількість малих торгових підприємств, що створені ос­танніми роками, не мають відповідної майнової застави і відповідної кредитної історії для одержання довгострокових кредитів. Цю негативну тенденцію можна змінити шляхом створення широких можливостей кредитування мікро-кредитування (надання кредитів розміром до 15 тис. євро в гривневому еквіваленті на термін до одного року без обов’язкового забезпечення заставою), що було б орієнтоване на широке коло малих підприємств торгівлі. Такий засіб фінансування мо­же бути покладений на спеціалізовані небанківські фінансово- кредитні установи, як запропоновано в проекті відповідного Закону України "Про мікрокредитування суб’єктів малого підприємництва спеціалізованими установами, який внесено на розгляд Верховної Ради України.

Розвитку товарообігу і місткості внутрішнього споживчо­го ринку України взагалі значний імпульс може дати також відновлення споживчого кредиту, що в умовах відсутності власних оборотних коштів підприємств роздрібної торгівлі, майже зник. З огляду на те, що споживчий кредит, який на­дається покупцям на придбання дорогих товарів, має довгост­роковий характер, на сучасному етані гальмом широкого впро­вадження є проблеми його фінансування. У цьому питанні ак­тивна роль може належати комерційним банкам, що надають цільові довгострокові кредити підприємствам роздрібної торгівлі або здійснюють пряме цільове кредитування населен­ня. Зупинимося на окремих пунктах цього положення.

На довгостроковий період (понад один рік) позикові засоби залучаються для розширення обсягу власних основних засобів і формування відсутнього обсягу інвестиційних ре­сурсів, на короткостроковий період - для всіх інших цілей.

Розрахунок необхідного розміру позикових коштів здійснюється як за періодами, так і за цілями. Повний термін використання позикових засобів являє собою період часу з по­чатку їхнього надходження до остаточного погашення всієї су­ми і містить у собі термін корисного використання, пільговий і термін погашення. Термін корисного використання - це період часу безпосереднього використання для господарської діяльності. Пільговий термін -з часу закінчення корисного використання до початку погашення. Термін погашення - це повна виплата боргу і відсотків по боргу.

Основне місце серед форм кредиту для торгових підприємств займає товарний кредит, тому що є найбільш маневреною формою фінансування за рахунок позикових коштів і найменш ліквідною частиною їхніх оборотних коштів - то­варних запасів. При цьому він дозволяє автоматично згладжу­вати сезонну потребу у фінансуванні оборотних активів, пов’язану із сезонним розширенням обсягу реалізації товарів.

Особливо зростає роль товарного кредиту при імпорті товарів у процесі здійснення торговим підприємством зовнішньоеко­номічних операцій, У сучасних умовах виділяють такі основні види товарного кредиту:

а) товарний кредит з відстрочкою платежу за умовами контракту. Це найбільш розповсюджений вид кредиту, що не потребує спеціальних документів для йот оформлення;

б) товарний кредит з оформленням векселя. Це один з найбільш перспективних видів товарного кредиту. Значно по­ширений в країнах з розвинутою ринковою економікою. Ак­тивно впроваджується в нашу господарську практику. Век­сельний оборот по товарному кредиту обслуговується прости­ми і перекладними векселями (третій особі). Векселі по товар? тому кредиту видаються за узгодженням сторін з наступними термінами виконання:за пред’явленням; у визначений термін після пред’явлення; на визначену дату;

в) товарний кредит по відкритому рахунку. Використо­вується в господарських відносинах з постійними постачальниками при багаторазових постачаннях заздалегідь погодже­ного асортименту товарів дрібними партіями (хлібобулочні, молочні вироби).

Постачальник відносить вартість відвантаженої продукції на дебет рахунка, відкритого торговому підприємству, що погашає свою заборгованість в обумовлений контрактом термін (зазвичай один раз на.місяць);

ґ) товарний кредит у формї консигнації. Являє собою вид зовнішньоекономічної комісійної торгової операції, ’ при якій постачальник (консигнант) відвантажує товари на оклад торго­вого підприємства (консигнатора) із дорученням реалізувати їх. Розрахунки після -реалізації: Це найбезпечніший товарний кредит у фінансовому відношенні для торгового підприємства.

Фінансовий кредит, що здійснюється у прямій грошовій формі, використовуєтеся в обмежених розмірах, тому що вартість його залучення перевищує рівень рентабельності ак­тивів підприємства. Цей кредит надається банками, податко­вими органами; державними і недержавними фондами і т. п. Основними кредиторами виступають комерційні банки, які і надають його у таких видах:

а) банковий (незабёзпечений) кредит. Надається банком, що здійснює розрахунково-касОве обслуговування. Формаль­но, кредит незабезпечений, але фактично забезпечується розміром дебіторської заборгованості і засобами на розрахун­ковому рахунку. Короткостроковий;

б) контокорентний кредит (“овердрафт”). Цей вид креди­ту надається банком під забезпечення, але це не обов’язково. Банк відкриває контокорентний рахунок, на якому врахову­ються як кредитні так ї розрахункові операції. Використо­вується в обсязі, що не перевищує в кредитному договорі мак­симальне, негативне сальдо; ^:

в) відкриття кредитної лінії, У цьому договорі обумовлю­ються терміни, умови і гранична сума надання фінансового кредиту. Найчастіше надається на термін до одного року;

г) ломбардний кредит. Оформляється під заставу високоліквідних активів (векселів, державних короткострокових облігацій і т. п.), на період кредитування передаються бан­ку. Короткостроковий ­;

д) іпотечний кредит. Цей вид кредиту надають банки при видачі довгострокових позик під зставу основних коштів або майнового комплексу в цілому. При цьому закладене в банку майно продовжує використовувати підприємство;

е) інші види кредиту.

У складі цих видів можна відзначи­ти авальний, консорціальний, кредит під поступку зобов’язань кредиторів та інші, до яких у даний час не звертаються.У складі кредиторів є постійні постачальники, що обслуговують комерційний банк.Формування ефективних умов для залучень кредиту є: термін, ставка; відсотка; умови виплати основної суми боргу, виплата відсотків та інші умови. Однією з визначальних умов є термін, на який надається кредит. Оптимальний термін - це цілком реалізована мета за­лучення кредиту.Ставка відсотка за кредит характеризується трьома основ­ними параметрами: формою, видом, розміром. По застосовува­них формах розрізняють відсоткову ставку (для нарощування суми боргу і дисконтну ставку для дисконтування боргу). Як­що розмір цих ставок однаковий, то віддається перевага відсотковій ставці, тому що в цьому випадку витрати на обслу­говування будуть меншими.

По застосовуваних видах розрізняють фіксовану ставку відсотка (на весь термін креди­ту) і облікової Ставки, що залежить від зміни, національного банку, темпів інфляції, кон’юнктури фінансового ринку. Розмір ставки відсотка за кредит - це визначальна умова при оцінюванні його вартості. За товарний кредитом він прий­мається при оцінюванні, у розмірі цінової знижки продавця за здійснення негайного розрахунку за поставлені товари. Сума відсотка виплачується за трьома варіантами:

1) виплачується вся сума в момент надання кредиту;

2) рівномірними частина­ми;

3) у момент сплати основної суми боргу.

Умови виплати основної суми боргу зводяться до трьох, варіантів: 1) частково повертається основна сума боргу протягом усього періоду функціонування кредиту; 2) повністю по­вертається уся сума боргу після закінчення терміну викорис­тання кредиту; 3) повертається основна частина або сума бор­гу з наданням пільгового періоду після закінчення терміну ко­рисного використання кредиту. Є й інші умови, пов’язані з одержанням кредиту.

• Критерієм ефективного використання кредиту є різниця між періодом використання кредиту і періодом обігу ак­тивів, на формування яких він залучався. Чим вище позитив­не значення цієї різниці, тим ефективніше використання і більша можливість прискорення його повернення.

• Забезпечення своєчасних розрахунків за отриманими найбільшими кредитами у торговому підприємстві може за­здалегідь резервуватися в спеціальному поворотному фонді.

Платежі по обслуговуванню; кредитів і поверненню основ­ної суми боргу включаються в графік грошового потоку (‘‘платіжний календар”) і контролюються в процесі поточного моніторингу фінансової діяльності торгового підприємства. Кредит в усіх його формах і видах - дуже небезпечний інстру­мент, і користуватися ним потрібно дуже вміло й обережно.

Питання для самоконтролю:

1. Назвати один з найважливіших факторів економічного розвитку.

2. Назвати головну роль фактора економічного розвитку.

3. За рахунок чого здійснюється формування активів торгового підприємства?

4. Що собою являє інвестиційний капітал?

5. Якими формами представлений власний капітал підприємства?

6. Що собою являє резервний фонд підприємства?

7. Що собою являє нерозподілений прибуток?

8. Назвати форми, якими представлений позиковий капітал.

9. Назвати переваги та недоліки власного капіталу.

10. Назвати фактори, що впливають на формування фінансової структури капіталу.

Рекомендована література:

Яковлєв Ю.П., ст.253-278; Мазаракі А.А., ст.275-300; Бойчитк І.М., ст101-120.

Інформаційні ресурси: 1,2,3,4,6.

Економічні визначення 1) довгострокові фінансові зобов'язання – це усі форми притягнутого позикового капіталу з терміном використання більше як один рік;

2) короткострокові фінансові зобов'язання - це усе форми використаного позикового капіталу з терміном його використання до одного року;

3) термін корисного використання - це період часу безпосереднього використання для господарської діяльності;

4) пільговий термін –це термін, з часу закінчення корисного використання до початку погашення;

5) термін погашення - це повна виплата боргу і відсотків по боргу;

6) оптимальний термін - це цілком реалізована мета за­лучення кредиту;

7) розмір ставки відсотка за кредит - це визначальна умова при оцінюванні його вартості.