2. Позитивні особливості та недоліки власного та позикового капіталу.

Власний капітал характеризується такими позитивними особливостями:

1. Простота залучення, тому що рішення, пов'язані зі збільшенням власного капіталу, приймаються засновниками або менеджерами торгового підприємства без необхідностіодержання згоди інших господарюючих суб'єктів.

2. Висока віддача за критерієм норми прибутку на вкладений капітал, тому що не потрібно сплачувати позичковий відсоток.

3. Зниженний ризик фінансової стійкості і банкрутства підприємства.

Разом з тим йому властиві недоліки:

1. Обмежений обсяг залучення, а отже, і можливостей істотного розширення торгової діяльності при сприятливій кон'юнктурі споживчого ринку.

2. Невикористана можливість приросту рентабельності власного капіталу за рахунок експлуатації позикового капіталу.

Позиковий капітал характеризується такими позитивними особливостями:

1. Досить широкі можливості залучення (особливо при наявності чи гарантії застави).

2. Збільшення фінансового потенціалу підприємства при необхідності істотного зростання обсягів господарської діяльності.

3. Можливість збільшити приріст рентабельності власного капіталу за рахунок забезпечення розширення господарської діяльності.

У той же час використання позикового капіталу має такі недоліки:

1. Складність залучення, тому що воно залежить від рішення інших господарюючих суб'єктів (кредиторів), які при певному іміджі і фінансовому становищі торгового підприємства взагалі можуть відмовити у видачі кредиту.

2. Необхідність надання в ряді випадків відповідних сторонніх гарантій (страхових компаній, інших господарюючих суб'єктів) або застави. При цьому гарантії надаються, як правило, на платній основі і супроводжуються найчастіше вимогою проведення аудиту господарської діяльності і фінансового стану торгового підприємства.

3. Зниження рівня рентабельності активів, тому що прибуток підприємства зменшується на суму виплачуваних відсотків за кредит.

4. Зниження рівня фінансової стійкості підприємства, а відповідно зростання ризику його банкрутства.

2. Стадії аналізу динаміки капіталу.

На формування фінансової структури капіталу впливають багато факторів, зокрема:

1. Стабільність реалізації товарів, що визначається рівномірністю реалізації товарів.

2. Структура активів підприємства.

3. Темпи розвитку підприємства.

4. Рівень рентабельності товарообігу й активів.

5. Рівень оподаткування прибутку.

6. Стан кон'юнктури фінансового ринку.

7. Відношення позикодавця до торгового підприємства.

8. Фінансовий менталітет власників і керівників підприємства.

6.4.Забеспечення обсягу власних ресурсів.

Забезпечення максимального обсягу залучення власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел. Основними плановими внутрішніми джерелами формування власних фінансових ресурсів є сума чистого прибутку й амортизаційні відрахування ,то необхідно передбачити можливості їхнього росту за рахунок різних ресурсів.Основним резервом буде прискорена амортизація активної частини основних засобів, що збільшує амортизаційний фонд.

Забезпечення необхідного обсягу залучення власних фінансових ресурсів із зовнішніх джерел виробляється на ту частину засобів, яку не вдалося сформувати за рахунок внутрішніх джерел.

Забезпечення задоволення потреби у власних фінансових ресурсах за рахунок залучення зовнішніх джерел планується методом використання додаткового пайового капіталу (власників або інших інвесторів), а також додаткової емісії чи акцій за рахунок інших джерел.

Оптимізація співвідношення внутрішніх і зовнішніх джерел формування власних фінансових ресурсів ґрунтується на таких критеріях:

а) забезпечення мінімальної сукупності вартості залучення власних фінансових ресурсів;

б) забезпечення збереження керуванням підприємством первісними його засновниками.

Ефективність розробленого плугу формування власних фінансових ресурсів оцінюється за допомогою коефіцієнта самофінансування розвитку підприємства в майбутньому періоді. Його рівень повинен відповідати поставленій меті.