5.4.Оптимізація структури оборотних активів.

Оптимізація структури оборотних активів охоплює два етапи.

На першому етапі оптимізації в торговому підприємстві розраховуються нормативи окремих видів оборотних активів, авансованих у товарні запаси, що відволікаються в дебіторську заборгованість, і збережених у формі залишку коштів. Обсяг нормованих засобів окремих видів оборотних активів визначається в першу чергу планованим обсягом реалізації товарів і періодом їхнього обороту на даному торговому підприємстві. На другому етапі оптимізації структура оборотних активів уточнюється з позицій їхньої ліквідності. Хоча усі види оборотних активів так чи інакше є ліквідними, загальний рівень їхньої ліквідності повинен забезпечувати необхідний рівень платоспроможності торгового підприємства по поточних фінансових зобов’язаннях протягом усього планового періоду.

Для зручності аналізу оборотні активи торгового підприємства поділяються на три групи:

1) активи в готових засобах платежу, тобто кошти в касі, на розрахункових рахунках і в інших формах, короткострокові фінансові вкладення;

2) активи у швидко ліквідній формі - це короткострокова дебіторська заборгованість по поточних господарських операціях;

3) активи в слабко ліквідній формі - це товарні запаси, запаси матеріалів, запаси малоцінних предметів і предметів, що швидко зношуються, безнадійна дебіторська заборгованість, інші види.

У процесі цього етапу оптимізації з урахуванням обсягу і графіка платіжного обороту торгового підприємства повинна бути визначена незнижувана сума оборотних активів у формі готових засобів платежу.

Прискорення оборотності оборотних активів дає можливість збільшити прибуток торговому підприємству, в якого є потреба вивільнити певну їх суму, тому що між швидкістю обороту цих активів і їхнім розміром існує про­порційна залежність. Суму оборотних активів, що вивільня­ються в процесі прискорення їхнього обороту, можна визначи­ти за формулою

Е_оа = (П0_ОАФ-П0_ОАП)*Ро

де: Е₀а ~ економія суми, що досягається, оборотних ак­тивів у процесі прискорення їхнього обороту;

П0_ОАФ - період обороту оборотних активів у перед- плановому періоді, у днях;

П0_ОАП - планований період обороту оборотних ак­тивів, у днях;

Р₀ - планований одноденний обсяг реалізації товару.

Регулюючи склад оборотних активів за періодом їхньої оборотності, можна домогтися прискорення загальної їхньої оборотності.

Як і будь-який вид активів, оборотні активи повинні при­носити торговому підприємству певний прибуток. Цей прибу­ток генерується в процесі всієї господарської діяльності торго­вого підприємства. Разом з тим окремі види оборотних активів здатні приносити торговому підприємству і прямий доход у формі відсотків та дивідендів у процесі їхнього використання.

Усі види оборотних активів піддаються ризику втрат, тому необхідно мінімізувати втрати в процесі використання обо­ротних активів. Це інфляція, несприятлива кон’юнктура, ри­зик, неповернення дебіторської заборгованості, природний збиток товарів та ін. Для керування мінімізацією втрат з урахуванням цих факторів оборотні активи прийнято поділяти на дві груп:

• оборотні активи, піддані інфляції, - грошові активи, ко­роткострокові фінансові вкладення у формі депозитних внесків і окремих фондових (інструментів, дебіторська забор­гованість;

• оборотні активи, не піддані Інфляції, ^ запаси товарів і матеріалів, малоцінних предметів та предметів, що швидко зношуються, й,деякі інші.

Товарні запаси в підприємств торгівлі складають 70-90% загальної суми оборотних активів, тому авансування засобів у товарні запаси потребує уважного розгляду. Основними за­вдання при цьому є:

а) визначення необхідного обсягу засобів;

б) забезпечення своєчасного залучення в товарообіг зай­вих запасів товарів;

в) реальне відображення в обліку вартості товарних за­пасів в умовах інфляції.