3.1. Чисті і додаткові витрати обігу.

Витрати обігу являють собою виражені в грошовій формі витрати живої й упредметненої праці по доведенню товару від виробника до споживача, перетворенню виробничого асортименту в торговий асортимент, організацію процесу купівлі-продажу і споживання, задоволення попиту споживачів.

Витрати обігу умовно поділяють на чисті і додаткові. Чисті витрати - це витрати на організацію процесу купівлі-продажу, утримання адміністративно-управлінського апарату, витрати на облік і звітність. Додаткові витрати зумовлені продовженням процесу виробництва в торгівлі (фасування, упакування) і перетворення виробничого асортименту в торговий асортимент.

2. Явні в неявні витрати.

Усі витрати можна розділити на дві групи: явні і неявні.

Явні витрати - це альтернативні витрати, пов'язані з використанням матеріальних, фінансових і трудових ресурсів, що цілком відбиваються в бухгалтерському обліку. Неявні витрати - це альтернативні витрати, пов'язані з використанням ресурсів, що належать самому підприємству.

До неявних витрат можна віднести ті платежі, які підприємство могло б одержати при більш вигідному використанні приналежних йому ресурсів (витрати упущених можливостей), нормальний прибуток, що утримує підприємця в обраній їм галузі.

2. Основні фактори впливу на рівень і суму витрат

Основні фактори, що визначають суму і рівень витрат, є зовнішніми і внутрішніми. До зовнішніх факторів відносять: поводження покупця; обсяг попиту та пропозиції; місцезнаходження підприємства; сегмент ринку; рівень конкуренції, сервісу, пропонованого конкурен-тами; стан економіки країни, рівень інфляції, податків,відсоткових ставок, мінімальної заробітної плати і т. п.

Внутрішні фактори поділяються на дві групи: прямого і непрямого впливу як на витрату товару, так і рівень витрат, пов’язаних з функціонуванням торгового підприємства в цілому. До групи прямого впливу відносять:

• обсяг і структуру товарообороту;

• витратоємність товару;

• продуктивність праці;

• потужність торгового підприємства і його складських приміщень;

• раціональне використання усіх видів ресурсів;

• скорочення кількості ланок товару;

• ефективне використання транспорту;

• витрати на керування замовленнями тощо.

До групи непрямого впливу відносять:

• заробітну плату адміністративно-управлінського персоналу;

• витрати на утримання загальномагазинних служб.

Сумарні витрати обігу можна розділити на три основні категорії: змінні (прямі), постійні (непрямі) і змішан.

3.4. Завдання аналізу витрат

Аналіз витрат обороту спрямований на виявлення можливостей підвищення ефективності роботи торгового підприємства за рахунок більш раціонального використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. Завданням повного аналізу витрат обігу є визначення:

• очікуваних (фактичних) рівнів і суми витрат, виконання плану витрат обігу в загальному рівні і за окремими статтями витрат;

• динаміки і ступеня виконання плану за витратами;

• розміру і темпу зміни фактичного (очікуваного) рівня витрат обігу порівняно з плановим рівнем;

• величини економії або перевитрати коштів за загальним рівнем та окремими статтями;

• змін величини впливу основних факторів на відхилення фактичних витрат від планових;

• змін у витратах обігу в підвідомчих підприємствах;

• обґрунтованості і напруженості за витратами обігу напідставі "поводження" витрат;

• витрати праці для окремих видів товарів;

• величини розходжень порівняно з витратами конкурентів.

До факторів, що знижують рівень витрат, відносяться:

• зростання обсягу товарообігу і ролі дрібнооптового обороту в його складі;

• збільшення в структурі товарообігу частки менш маловитратних товарів;

• підвищення ефективності праці торгових працівників;

• впровадження прогресивних методів продажу, повне використання виробничих потужностей, збільшення товарообігу в розрахунку на 1 м2 торгової площі, зростання технічної оснащеності;

• раціональне використання оборотних коштів, недопущення випадків утворення наднормативних запасів товарів;

• прискорення товарооборотності;

• повна ліквідація усіх видів непродуктивних витрат і втрат;

• зменшення оборотності товару;

• укрупнення торгових підприємств;

• удосконалювання керування торгівлею.