
- •Суспільний лад
- •Боротьба з проявами національної самосвідомості
- •Розвиток державницьких ідей у програмах опозиційних організацій
- •"Самостійники"
- •2. Державний лад
- •Вищі органи влади і управління
- •Місцеві органи влади і управління
- •3. Судова система та інші правоохоронні органи
- •Судова система
- •Нотаріат
- •Органи прокуратури
- •Органи внутрішніх справ
- •Адвокатура
- •4. Основні риси правової системи
- •Конституційне законодавство срср
- •Конституційна реформа
- •Адміністративне законодавство
- •Цивільне право
- •Сімейне право
- •Житлове законодавство
- •Трудове право
- •Природноресурсове законодавство
- •Кримінальне право
- •Процесуальне право
- •Виправно-трудове право
Цивільне право
У період, що розглядається, діяв Цивільний кодекс У PCP 1963 року. Прийняття Конституцій СРСР і УРСР розширило сферу цивільно-правового регулювання. Указом Президії Верховної Ради СРСР віл 30 жовтня 1981 року були внесені зміни і доповнення як до загальносоюзного, так і до цивільного законодавства України.
Вони були спрямовані на зміцнення державної та суспільної власності, розширення цивільно-правових гарантій, охорони особистих немайнових прав громадян, вдосконалення зобов'язальних відносин, планової та договірної дисципліни, підвищення ролі прямих договорів.
Сімейне право
Сімейні відносини в Україні регулювалися прийнятими 27 червня 1968 року Основами законодавства Союзу PCP і союзних республік про шлюб і сім'ю і Кодексом про шлюб та сім'ю УРСР, затвердженим 20 червня 1969 року. Кодекс складався з шести розділів: загальні положення; шлюб; сім'я; опіка і піклування; акти громадянського стану; застосування законодавства України про шлюб та сім'ю до іноземців і осіб без громадянства. Застосування законів про шлюб та сім'ю іноземних держав, міжнародних договорі в.
Кодекс встановлював порядок і умови одруження, регулював особисті й майнові відносини, які виникають в сім'ї між подружжям, між батьками і дітьми, між іншими членами сім'ї, відносини, які виникають в зв'язку з усиновленням, опікою та піклуванням, прийняттям дітей на виховання, порядок і умови припинення шлюбу, порядок реєстрації актів громадянського стану.
Дійсним визнавався тільки шлюб, укладений в органах ЗАГСу. Релігійний обряд одруження не мав юридичної сили. Кодекс допускав розірвання шлюбу яку судовому порядку, так і в органах ЗАГСу. Підтверджувалася спільність майна, надбаного подружжям під час шлюбу. Були визначені обов'язки батьків щодо виховання дітей.
В цілому сімейне законодавство розвивалось у напрямку зміцнення сім'ї, охорони інтересів матері та дитини, збереження здоров'я молодого покоління.
Житлове законодавство
У період, що розглядається, вперше в історії радянського права була проведена кодифікація житлового законодавства. У1981 році були прийняті Основи житлового законодавства Союзу PCP і союзних республік, а 30 червня 1983 року — Житловий кодекс УРСР. Він мав сім розділів: загальні положення; управління житловим фондом; забезпечення громадян жилими приміщеннями, використання жилих приміщень; забезпечення збереження житлового фонду, його експлуатація і ремонт; відповідальність за порушення житлового законодавства; вирішення житлових спорів; заключні положення.
Житловий кодекс закріплював право громадян на житло, деклароване Конституцією УРСР 1978 року. Були конкретизовані житлові права і обов'язки громадян. Житлові права охоронялися законом. Визначалися порядок надання громадянам жилої площі, підстави для поліпшення житлових умов. Житловий кодекс регулював також питання управління житловим фондом центральними і місцевими органами влади. Норми кодексу передбачали відповідальність службових осіб і громадян за неналежне використання житлового фонду та інші порушення житлового законодавства.
Трудове право
Загальні принципи радянського трудового права і норми, що регулюють трудові відносини, містили прийняті 15 липни 1970 року Основи законодавства Союзу PCP і союзних республік про працю. 10 грудня 1971 року був прийнятий Кодекс законів про працю УРСР.
Він складався з вісімнадцяти розділів: загальні положення; колективний договір; трудовий договір; робочий час; час відпочинку; нормування праці; заробітна плата; гарантії і компенсації; гарантії про покладання на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації; трудова дисципліна; охорона праці; праця жінок; праця молоді; пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням; індивідуальні трудові спори; професійні спілки, участь працівників в управлінні підприємствами, організаціями; державне соціальне страхування; нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю.
12 серпня 1983 року Президія Верховної Ради СРСР прийняла указ про внесення змін до трудового законодавства. Зміни були спрямовані перш за все на зміцнення трудової дисципліни, що було характерним для командно-адміністративної системи.