4. Аналітичний етап.

Результатами нашої роботи на переддипломної практиці стали, не тільки творчі роботи і змінилося ставлення підлітків один до одного, але і велика кількість тестів, методик і діагностик, які ми проводили спочатку і в кінці практики. За результатами даних робіт ми можемо простежити наскільки змінилися відносини між учнями в 9 «А» класі, і чи були досягнуті успіхи у досягненні поставленої мети: розвиток комунікативних здібностей через гру.

Для початку, ми наведемо, графік порівняльної характеристики методики «Психологічна атмосфера в колективі» на початку і в кінці роботи з класом. Хотілося б відзначити, що по деяких пунктах були досягнуті досить високі результати.

Як можна бачити за графіком по багатьом пунктам методики помітно значне поліпшення. За результатами першої методики, можна бачити, усереднений показник, майже за всіма пунктами. Так звана, «рівна» атмосфера в колективі. Збільшено показник по пунктах «захопленість» - (6,1) і «успішність» - (6,4), що говорить про зацікавленість учнів у навчальному процесі. І низькі показники по пунктах «згода» - (4,2), і «задоволеність» - (4,9), що показують, що клас має проблему вирішення загальних питань, і в тому, що вони погано слухають один одного.

У результаті нашої роботи ми відзначили, збільшення цих показників за загальними пунктам. Так само, значне збільшення показників по пунктах «захопленість» - (7,2), «теплота взаємовідносин» - (6,2) і «цікавість» - (7,0), що говорить про те, що клас став цікавитися не тільки навчанням, але й відносинами всередині колективу.

Про підвищення інтересу одне до одного говорить пункт «теплота взаємин» (від 5,5 до 6,2) - це дуже цінно для нашої роботи.

Ця методика показала нам загальний настрій класу, його спрямованість, і атмосферу всередині колективу. Решта ж методики, проведені нами, тісно пов'язані з темою випускної кваліфікаційної роботи, і спрямовані на виявлення рівня розвитку комунікативних здібностей підлітків.

Наступний тест «К.О.С» - методика вивчення комунікативних і організаторський здібностей.

Перш ніж говорити про результати цього тесту хотілося б відзначити, що в 9 «А» класі вчаться дуже комунікабельні і товариські підлітки, але як і в будь-якому іншому класі, є діти замкнуті і «знедолені» спілкуються своєю мікрогруп. У першому тесті брали участь 21 учень, а в другому - 20. Дані, які вираховувалися за формулою, переносилися в бальну систему від 1 до 5. Результати наведені в таблиці.

Комунікативні здібності				Організаторські здібності
До		Після		До		Після
Кількість чол.	Оцінка	Кількість чол.	Оцінка	Кількість чол.	Оцінка	Кількість чол.	Оцінка
3	1	2	1	5	1	4	1
4	2	5	2	5	2	3	2
5	3	2	3	1	3	2	3
2	4	4	4	2	4	2	4
7	5	7	5	8	5	9	5

Оцінений на 1 - Низький рівень здібностей

1. - Нижче середнього

2. - Середній

3. - Високий

4. - Дуже високий

Отримані нами результати, говорять про те, що в класі є підлітки з дуже високим, але і дуже низьким рівнем К.О.С., однак, хотілося б підкреслити, що учнів з високим рівнем К.О.С. більше.

Це так звана ініціативна група підлітків беруть участь у справах класу, які є ініціаторами загальних справ - це учні беруть участь у загальношкільних заходах.

Як видно з таблиці, кількість учнів з високим рівнем К.О.С. залишається майже незмінним. Змінюються результати в кращу сторону в середньої групи (від 2 до 4 балів), що говорить про те, що наша робота в класі і ігрові тренінги, в які ми включили всіх учнів 9 «А» класу позитивно вплинули на розвиток їхніх комунікативних здібностей. Під час тренінгу ми постаралися задіяти всіх, але все-таки більший упор робився на учнів з низьким рівнем К.О.С., які під час тренінгу активно, і навіть несподівано для інших виявляли свої творчі та організаторські здібності. Це свідчить про те, що на їх поведінку великий вплив робить середовище, тобто те, що їх оточує. Тому, включаючи таких підлітків в значущу для них діяльність (навчання або спілкування) ми вплинули на їхній рівень К.О.С.

Наступний тест, який ми провели, називався «Чи розумієте ви мову міміки і жестів», що показує рівень розвитку у підлітків невербальної комунікації, яка так само важлива, як і вербальна. Цей тест, був узятий на реалізацію, тому що в ігрових тренінгах у нас були ігри на невербальну комунікацію, а в нашій бесіді, на тему спілкування, великий розділ приділяється саме мови міміки і жестів. Що ж показали результати тесту? Більшість тестованих (18 чоловік) показали середній рівень, тобто вони не погано інтерпретують мову міміки і жестів, але не зовсім вміють використовувати отриману інформацію в реальному житті. У цих підлітків схильність скоріше буквально сприймати інформацію, тобто вірити в слова, а не на вираз обличчя мовця.

Два учні 9 «А» класу, опинилися в групі з низьким показником невербальної комунікації, тобто їм важко правильно оцінити людей, тому що вони не зраджують значення жестів і міміки, погано фіксують увагу.

І тільки один учень показав високі результати по даному тестуванню (це Чех Сергій), що свідчать про те, що цей підліток володіє високим ступенем інтуїції, хорошою спостережливістю і чуттям.

Під час практики і спілкування з 9 «А» класом ми були вражені, на скільки не по роках розвинені стали сучасні підлітки. Особливо нас здивував Чех Сергій - хлопчик з дуже високим рівнем розвитку інтелекту та комунікативних здібностей. Він явно випереджає своїх однокласників у розвитку, і є всіма визнаним лідером у цьому класі. З ним дуже легко працювати, він уміє слухати і дуже товариський.

У результаті того, що була налагоджена хороша зворотній зв'язок з лідерами класу, нам було легше працювати з ним.

Результати ж наступного тесту, «Оцінки комунікативних умінь», в якому брав участь весь клас виявилися дуже хорошими.

Поняття «комунікативні вміння» включають в себе не тільки оцінку співрозмовника, визначення його сильних і слабких сторін, але й уміння встановити доброзичливу атмосферу і зрозуміти проблеми співрозмовника.

Під час першого тестування 16 учнів - 10 - 40% - тобто гарний співрозмовник, однак іноді буває неуважний.

5 учнів - 40 - 70% - критичне ставлення до висловлювань, які належать до їх персони, найчастіше цей підліток намагається монополізувати розмову.

3 учні - 70 - 100% - показали дуже високий ступінь роздратування при спілкуванні, не вміння слухати іншу людину.

І тільки два учні показали високий рівень комунікативних умінь - 0 - 10% (Шинкарьова Таня, Чех Сергій - лідери класу) - відмінні співрозмовники, які вміють і слухати і говорити.

Оцінка комунікативних умінь	0-10%	10-40%	40-70%	70-100%
спочатку	2	16	5	3
в кінці	2	20	2	2

Результати, які клас показав двох ігрових тренінгів та бесіди нас порадував. На найвищому рівні залишилися два лідери. А в інших градаціях відбулися зміни: на 4 людини стало більше у другій графі, і зменшилася кількість учнів з низьким рівнем комунікативних умінь, що говорить про те, що наші бесіди ігри та тренінги позитивно вплинули на розвиток комунікативної культури учнів 9 «А» класу, і про те, що, деякі ситуації в спілкуванні викликають вже менше невдоволення і роздратування, що підлітки стали більш терпимо ставитися один до одного, розуміючи, що всі вони різні, і що у кожного є індивідуальні особливості особистісного розвитку.

Наступна методика вивчення компетентності в спілкуванні або тест на оцінку рівня товариськості (В. Ф. Ряховського).

Це тест визначає рівень товариськості та комунікабельності людини, а це в першу чергу, говорить про ступінь сформованості комунікативних здібностей.

У першому тесті брало участь 19 осіб, у другому - 17.

Класифікатор тесту від 30 до 3 очок, від явної некомунікабельності до комунікабельності, що носить болісний характер.

Оцінка рівня товариськості

Графи	1	2	3	4	5	6	7
Окуляри	30-31	25-29	19-24	14-18	9-13	4-8	3 і менше
спочатку практики	-	-	1	8	8	1	1
в кінці практики	-	-	1	9	5	1	1

Ця методика допомагає виявити наскільки високий рівень товариськості підлітків. Радує те, що на самому низькому рівні немає жодної людини. Одна людина причому і в першому і в другому тесті - це один і той же чоловік, Олійник Сергій, з небажанням сходиться з іншими людьми і бере участь у диспутах.

На середньому рівні так званої «Золотої середини» знаходяться більшість учнів 9 «А» класу - вони товариські, і навіть дуже, енергійні, люблять знайомитися з новими людьми і пізнавати нову інформацію. У четвертій графі знаходиться одна людина - це в першому випадку - Шинкарьова Таня, а в другому - Криницина Катя.

У цьому випадку товариськість розвинена у вищій мірі. Людина товариська, діяльнісний, любить брати участь у всіх справах, беручи іноді вище своєї планки.

І в останній графі, ми так само бачимо, і в тому і в іншому випадку, одного і того ж людини - Тоскин Ігоря. Цей підліток має надзвичайно болючою комунікацією, його ні на хвилину не можна зупинити. Його висловлювання, найчастіше, необдумані і спонтанні. Він постійно хоче бути в центрі уваги, і найчастіше, клас, називає його однією зі своїх найголовніших проблем, оскільки думка про клас часто буває сформовано громадськістю думкою про одне учня.

На нашу думку, цей підліток повинен пройти курс психотерапії у фахівця, тому що його поведінка викликає побоювання. Спроба класу самим вирішити цю проблему не увінчалася успіхом. Ми постаралися згладити негативне ставлення класу до цього підлітку, пояснюючи це віковими змінами, проте його поведінку відкладає дуже негативний відбиток на клас, гальмує його розвиток, як в рамках навчального процесу, так і в міжособистісному взаємодії. Ми постаралися включити Ігоря Тоскин в активну роботу на ігрових тренінгах і відзначили, що він цілком адекватний до сприйняття інформації. На другому ігровому тренінгу він вів себе більш спокійно, і вже більш терпимо ставився до нашої роботи з ним.

Крім перерахованих вище тестів, методик і діагностик, ми проводили діагностику «Рівня вихованості підлітків», тест «Ваш стиль спілкування» та інші, які так само в свою чергу, показали, що робота з класом в даному напрямку була проведена досить результативно.

Хотілося б відповісти, що в ході переддипломної практики ми виявили гострий дефіцит школи в таких фахівцях, як організатор виховної роботи. На нашу думку в штат школи повинні бути обов'язково введені спеціалісти які б організовували позаурочну роботу спрямовану не лише на організацію загальношкільних заходів, але й на роботу з класом.

Про результати нашої роботи з класом, можна бачити не тільки по тестах, методиками, діагностики, результати бесід та ігрових тренінгів, але і за творчими роботами, які написали учні 9 «А» класу в кінці нашої роботи з ними.

Ці роботи показали необхідність і прагнення підлітків до спілкування, самопізнання, у взаємодії з фахівцями у сфері педагогіки та психології.

Ту роботу, яку ми провели, можна назвати маленькою частиною, зі всього того, що хотілося б втілити в життя. Але і ця наша діяльність показала наскільки ефективно можна організовувати виховну роботу в класі.

Нам здається, що ця переддипломна практика пройшла дуже ефективно і плідно. Нам важко було розлучатися з вже полюбилися 9 «А» класом. А аналізуючи творчі роботи можна бачити, що і їм були не байдужі ті тижні які ми провели разом. І участь учнів 9 «А» класу в підсумковій конференції з практики ще раз доводить те, що наша робота була затребувана і пройшла, на загальну думку, досить вдало.

Попрацювавши у школі, і побачивши зсередини всю теплоту відносин учнів і вчителів, їх взаємодія і співпраця, нам стало зрозуміло, чому прийшовши до школи, вчитель вже ніколи не кине цю професію, не кажучи вже про організаторів позаурочної виховної роботи.

Аналізуючи результати роботи на переддипломної практиці, на якій ми вивчали і апробували тему «Гра як засіб формування комунікативних здібностей», метою якої був підбір та апробація ігор впливають на розвиток комунікативних здібностей. А об'єктом вивчення: розвиток комунікативних здібностей підлітком. Ми провели ряд методик, діагностик, завдяки яким, виділили основні проблеми в спілкуванні у дітей підліткового віку, і апробували ігри, спрямовані на розвиток комунікативних здібностей.

Результатами цієї роботи стали не тільки збільшені чисельні показники по даному питанню, а й зовнішній зміна в поведінці та спілкуванні (міжособистісному і груповому) серед учнів 9 «А» класу. Таким чином дане дослідження показало, що робоча гіпотеза про те, що: Використання гри буде сприяти ефективному розвитку комунікативних здібностей; при дотриманні таких умов як: