МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Київський національний університет будівництва і архітектури

Архітектура будівель та споруд одноквартирний житловий будинок

Методичні вказівки

для студентів, що навчаються за напрямами підготовки

6.060101 «Будівництво» та 6.060102 «Архітектура»

Київ 2013

УДК 725.4

ББК 38.71

А 87

Укладачі: В.О.Плоский, д-р техн. наук, професор

Г. В. Гетун, канд. техн. наук, доцент

В. Д. Віроцький, канд. техн. наук, доцент

Рецензент Б.Г.Криштоп, канд. архітектури, доцент

Відповідальний за випуск В.О. Плоский, д-р техн. наук, професор

Затверджено на засіданні кафедри архітектурних конструкцій, протокол № 6 від 10 грудня 2012 року

Видається в авторській редакції

Архітектура будівель та споруд. Одноквартирний житловий будинок:

А87 методичні вказівки / уклад.: В.О. Плоский, Г.В. Гетун,

В.Д. Віроцький. – К.: КНУБА, 2013. – 80 с.

Розглянуто об’ємно-планувальні та конструктивні рішення одноквартирних житлових будинків стінової конструктивної системи із дрібнорозмірних будівельних елементів.

Призначено для студентів, що навчаються за напрямами підготовки 6.060101 «Будівництво» та 6.060102 «Архітектура» всіх форм навчання.

© КНУБА, 2013

Загальні положення

Одноквартирні житлові будинки: масової забудови, садибного типу, котеджі та будинки одноквартирні підвищеної комфортності, найбільш повно задовольняють потреби сім’ї, а тому в Україні у досить великих обсягах ведеться їх індивідуальне будівництво. В таких будинках, як правило, використовуються традиційні конструкції з дрібнорозмірних елементів, монтаж яких не потребує складних кранів і механізмів.

Креслення курсового проекту «Одноквартирний житловий будинок» студенти розробляють відповідно до завдання, в якому задаються: схематичні рішення планів першого та другого поверхів, місто будівництва, конструкції будинку, склад проекту, термін виконання тощо.

Мета виконання проекту – закріпити і поглибити знання, отримані студентами при вивченні відповідної частини курсу дисципліни, навчитися користуватися технічною та нормативною літературою, розвинути творче інженерне мислення, отримати навички графічного зображення об’ємно-планувальних елементів будівель, їх будівельних конструкцій та архітектурно-конструктивних елементів.

Виконувати роботу треба поетапно відразу після одержання завдання у такій послідовності:

Перший етап. Вивчення завдання та необхідної науково-технічної, нормативної та навчально-методичної літератури, а також ознайомлення з проектними рішеннями аналогічних будинків.

Другий етап. Розробка відповідно до завдання ескізних креслень та узгодження їх з керівником проектування.

Третій етап. Розробка на аркушах ватману креслень у тонких лініях, на основі затверджених ескізів архітектурно-планувальних і конструктивних рішень будинку.

Четвертий етап. Графічне оформлення проекту із заключною наводкою основних його креслень, виконання написів, нанесення необхідних розмірів і позначок, відмивка фасаду, складання пояснювальної записки.

Роботу над проектом слід розпочинати з розробки та узгодження з керівником проектування ескізів креслень, які дозволяється виконувати на будь-яких форматах паперу в заданому масштабі. Іх необхідно зброшурувати і здати разом із проектом. Студентам, які вчасно, самостійно та правильно виконають ескізи, дозволяється виконувати проект із використанням комп’ютерної програми AUTOCAD. Пояснювальна записка пишеться українською мовою від руки.

Графічна частина проекту виконується не менше, ніж на двох аркушах ватману формату А2. Кожен аркуш креслення повинен мати рамку і основний напис у вигляді штампу в нижньому правому куті, рис. 1.

Рис. 1. Основний напис та додаткові графи до нього:

1 – курсовий проект №1; 2 – архітектура будівель; 3 – одноквартирний житловий будинок; 4 – найменування креслень, що розміщені на аркуші; 6 – УП (учбовий проект); 7 – порядковий номер аркуша; 8 – кількість аркушів; 9 – КНУБА, кафедра архітектурних конструкцій; 10 – розробив, керівник; 11…13 – прізвища і підписи осіб, указаних у графі 10, та дата підписів

Роботу над проектом слід розпочинати з розробки та узгодження з викладачем його ескізних рішень.

Складові частини курсового проекту:

Ескізи:

План першого поверху, М 1:100.

План другого або мансардного поверху, М 1:100.

План міжповерхового перекриття, М 1:100.

Поперечний розріз будинку по сходовій клітці, М 1:50.

Поздовжній розріз будинку, М 1:50.

Чистові креслення:

План першого поверху, М 1:100.

План другого або мансардного поверху, М 1:100.

План фундаментів із приміщеннями підвалу, М 1:100.

План міжповерхового перекриття, М 1:100.

План крокв, М 1:100.

Поперечний розріз будинку по сходовій клітці, М 1:50.

Поздовжній розріз будинку, М 1:50.

Фасад із ілюмінуванням кольором, М 1:100.

Розріз по зовнішній стіні, М 1:20.

Конструктивні вузли (4…5 шт.), М 1:10 або 1:20.

Пояснювальна записка об’ємом 10…12 стр. включає: загальні відомості про будинок; описи його об’ємно-планувального і конструктивного рішення; опис всіх несучих і огороджувальних конструкцій, їх елементів і матеріалів; оздоблення фасадів та інтер’єрів; теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни і конструкцій покриття; техніко-економічні показники, список літератури.

Креслення проекту слід виконувати відповідно до вимог державних стандартів на виконання архітектурно-будівельних робочих креслень [14, 15]. Усі надписи наносяться стандартним шрифтом, застосування трафаретів не допускається. На кресленні фасаду необхідно побудувати тіні від виступаючих на ньому елементів і виконати ілюмінування кольором. Креслення на аркушах розміщуються рівномірно: без перевантаження графічним матеріалом і наявності незаповнених місць. Відстань між окремими кресленнями на аркуші та від ліній рамки – 40...50 мм.

Креслення проекту виконуються лініями різної товщини їх накреслення:

– для наведення елементів, що попали в розріз – 0,5…0,6 мм;

– для контурів елементів на проекціях – 0,3…0,4 мм;

– для ліній обриву, розмірних, осьових та штрихових – 0,2…0,3 мм.

Усі розміри на будівельних кресленнях вказують в міліметрах, а позначки в метрах. Пояснювальні надписи пишуть чітко з висотою літер – 2,5…3,5 мм.

Розробка кожного креслення починається з нанесення координаційних осей, після чого необхідно намітити проекції конструктивних елементів, які потрапили в площину розрізу. Елементи, що не потрапили у площину розрізу зображують у випадках, коли без них не зрозуміло конструктивне рішення будинку. Далі поступово розробляється їх деталізація. Робота завершується нанесенням розмірів, позначок і надписів. При цьому, конструктивні елементи, які попали в площину розрізу, треба обвести товстими лініями, а їх матеріал показати у відповідності з прийнятими умовними позначеннями за ГОСТ 2.306-68 [4], рис. 2.

Рис. 2. Графічні зображення матеріалів у розрізах

У визначений термін студенти повинні захистити проект перед комісією, яка складається з викладачів кафедри. Під час захисту студент відповідає на питання, що стосуються архітектурно-конструктивного рішення запроектованого ним будинку. При оцінці проекту враховується: раціональність та правильність прийнятих рішень, якість графічного оформлення креслень, повнота розробок креслень і пояснювальної записки, а також правильність відповідей під час захисту. Остаточна оцінка за проект виставляється після виконання студентом контрольного завдання.