12. Проаналізуйте жести і міміку як невербальні засоби спілкування

Мовлення - не єдиний спосіб спілкування. Люди обмінюються інформацією також за допомоги інших засобів - жестів, міміки, погляду, пози, рухів тіла, які часто поєднуються в різних комбінаціях. Усе це невербальні засоби. Невербальні засоби спілкування - це система немовних знаків, що слугують засобами для обміну інформацією між людьми.

13. Метафора. Мовні помилки, пов’язані з незнанням значення слова: пароніми, синоніми, омоніми, тавтологія

Метафора – це вислів що побудований за принципом подібності і суті одним із засобом образності і виразності мови. Пароніми — слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням. Наприклад: білити і біліти; сильний і силовий, громадський і громадянський, дружний і дружній.. Сино́німи— це слова що мають близьке або тотожне значення або відрізняються за звучанням .Наприклад: проживати — мешкати, бажати — хотіти, башта — вежа. Омо́німи— це слова, які однаково звучать але мають різне значення Тавтологія- ,це використання повторювання або надлишковості у мові, коли одна частина висловлювання повністю або частково дублює зміст іншої.

16. Проаналізуйте вживання лексики усного мовлення

Усне мовлення - це слухове сприймання певної інформації. За допомогою усного мовлення спілкування і обмін думками відбувається безпосередньо. В усному мовленні вживається побутова й діалектна лексика, слова розмовно-просторічного характеру, своєрідні фразеологізми. Синтаксична будова усної мови характеризується тим,що в ній здебільшого вживаються прості речення, часто - неповні. У складних реченнях переважає сурядність. Зв’язок речень переважно безсполучниковий. В усному мовленні широко використовуються додаткові засоби висловлення: інтонація,жести,що надають відтінок переконливості та емоційності. Звичайна сфера застосування усного мовлення - бесіда, розмова.

27. Проаналізуйте особливості синтаксису української мови

Синтаксис - це розділ граматики, що вивчає будову і значення словосполучень та речень, способи зв'язку слів у словосполученні й реченні. Завдяки дотриманню синтаксичних норм досягається стрункості викладу, чіткості і логічності тексту. Основні синтаксичні норми - це прямий порядок слів, правильна побудова однорідних членів речення, точність у поєднанні словосполучень зв'язком керування, правильна координація присудка з підметом, нормативне вживання дієприслівникових зворотів, непрямої мови.

29. Проаналізуйте узгодження присудка з підметом

При складанні документів слід звернути увагу на правила узгодження підмета з присудком у ділових паперах: 1. Якщо підмет має у своєму складі числівник, який закінчується на одиницю (21, 81), то присудок ставиться в однині: 2. Якщо числівник у підметі закінчується на два, три, чотири, присудок ставиться у множині, 3. Підмет зі словами більшість, меншість, ряд, частина, багато, кілька в діловому стилі вимагають від присудка форми однини: Ряд питань, які внесені на обговорення, будуть поставлені на голосування. Кілька пунктів і параграфів будуть змінені. 4. Однорідні підмети із означенням, наприклад, значна частина, велика кількість, цілий ряд вимагають від присудка однини. 5. При підметі, вираженому займенниками хто, дехто, ніхто, ніщо та ін. присудок ставиться у формі однини: 6. Якщо до складу підмета входить прикладка, виражена іменником іншого, ніж підмет, роду, присудок узгоджується в роді з підметом, а не з прикладкою: 7. Присудок ставиться в однині, коли однорідні підмети розділені протиставними сполучниками не - а, не лише -а й: .8. Коли підмет - символічна або умовна назва, присудок узгоджується із загальною, родовою назвою: 9. Якщо підмет абревіатура - присудок узгоджується в роді, числі, що й головне слово в словосполученні, від якого утворено абревіатуру