1.3 Аналіз збереженої інформації і вибір структур даних для її представлення

Наступним кроком реалізації курсової роботи є визначення специфікації розроблюваного програмного забезпечення.

Діаграма варіантів використання – це граф, що складається з множини акторів, прецедентів, асоціацій між акторами та прецедентами, відношень серед прецедентів, та відношень узагальнення між акторами. 

Діаграми прецедентів відображають елементи моделі варіантів використання (дивитися рисунок 1.2).

Рисунок 1.2 – Діаграма варіантів використання

Потік даних визначає інформацію, яка передається через деяке з'єднання від джерела до приймача. Першим кроком при побудові ієрархії ДПД є побудова контекстних діаграм. Звичайно при проектуванні простих ІС будується єдина контекстна діаграма із зіркоподібною топологією, у центрі якої знаходиться так званий головний процес, який сполучений із приймачами і джерелами інформації, за допомогою яких з системою взаємодіють користувачі та інші зовнішні системи.

Якщо ж для складної системи обмежитися єдиною контекстною діаграмою, то вона міститиме дуже велику кількість джерел і приймачів інформації, які важко розташувати на листі паперу нормального формату, і крім того, єдиний головний процес не розкриває структури розподіленої системи.

Рисунок 1.3 – Діаграма потоків даних

Функціональна схема використовується, щоб показати розроблювані функції системи, процес реалізації діаграми даних. Крім того, функціональна діаграма використовуватиметься для визначення частоти появи меншого процесу у діаграмі потоків даних.

Функціональна схема тільки показує, що робити, а не як робити. У ній функція ділиться на багато менших функцій і кожна менша функція містить багато дрібніших функцій. Побудова діаграми полягає у процесі поділу, від вищої функції до необхідних менших функцій. Діаграми потрібно представляти чітко, просто, точно, повністю і збалансовано (дивитися рисунок 1.4).

Інформація, яка потребуватиме збереження та обробки - це одномірний масив заданого розміру. Тож структура даних, що буде використовуватись у ході роботи - це одномірні масиви.

Даний проект передбачає збереження інформації у типізованому файлі.

Рисунок 1.4 – Функціональна діаграма

Аналіз збереженої інформації і вибір структур даних для її представлення

Даний проект передбачає збереження інформації у типізованому файлі.

1.4 Вибір алгоритму розв‘язку задачі

На початку обираються m-елементів: , причому, .

Потім виконується m впорядкувань методом включення, спочатку для елементів, що стоять через , потім для елементів через і т. д. до .

Ефективність досягається тим, що кожне наступне впорядкування вимагає меншої кількості перестановок, оскільки деякі елементи вже стали на свої місця.

Сам алгоритм не залежить від вибору m і d, тому будемо вважати, що вони задані.

Псевдокод алгоритму

1. for to

2. do for to

3. do

4.

5. while і

6. do

7.

8.

Оскільки то на останньому кроці виконується звичайне впорядкування включенням всього масиву, а отже кінцевий масив буде впорядкованим.

Час роботи залежить від вибору значень елементів масиву d. Існує декілька підходів вибору цих значень:

При виборі час роботи алгоритму, в найгіршому випадку, .

Якщо d — впорядкованний за спаданням набір чисел виду , то час роботи .

Якщо d — впорядкованний за спаданням набір чисел виду , то час роботи .

Програмна реалізація алгоритму:

void Shell(int n) {

int i, j, d,tmp;

d=n;

d=d/2;

while (d>0){

for (i=0; i<n-d; i++){

j=i;

while (j>=0 && X[j]>X[j+d]){

tmp=X[j];

X[j]=X[j+d];

X[j+d]=tmp;

j--;

count++;

}

}

d=d/2;

}