Перевірка маси потягу за довжиною приймально-відправних колій станції
Після визначення маси потягу визначаємо кількість вагонів різних типів, довжину потягу в осях та метрах.
Довжину потягу визначаємо за формулою:
(5.1)
де ni - кількість однотипних вагонів i-ої групи.
Число вагонів у складі вантажного потягу
(5.2)
де n - кількість вагонів.
Довжина вагонів та локомотива наводяться в ПРТ. Для розрахунку довжина локомотива - 33, а довжину вагонів - рівна: чотирьохосьового вагона - 15 м, восьмиосьового - 20 м.
Довжина потягу не повинна перевищувати довжини приймально-відправних колій
(5.3)
Якщо так сталось, масу потягу зменшують доти, доки він не розміститься на коліях станції відправлення та призначення. На проміжних станціях такі потяги не повинні зупинятися, або необхідна реконструкція, або провадити розчіп та установку потягу на дві колії.
Довжина потягу в осях
(5.4)
м
Перевірка маси потягу на зрушення
Для перевірки розрахованої маси складу на зрушення з місця використовується формула
(6.1)
де Fвр - розрахункова сила тяги при зрушенні з місця, розрахована в першому пункті курсової роботи;
iст - підйом, на якому розташована станція, найбільший.
Питомий опір при зрушенні з місця состава на підшипниках
Ковзання
(6.2)
Кочення
(6.4)
Загальний опір при зрушенні состава з місця розраховується за формулою:
(6.5)
Маса потягу, розрахована за умовами зрушення, має бути більшою від маси потягу, розрахованої за умовами руху:
(6.6)
При зворотному співвідношенні мас студент пропонує рекомендації типу:
- заборону зупинок в пунктах, де не забезпечується зрушення з місця;
- застосування допоміжного локомотива для зрушення;
- зниження вагової норми потягу за умовами зрушення з місця.
Для перевірки спроможності зрушення по перегонах визначають найбільшу крутість підйому, на якому можливе зрушення, за формулою:
(6.7)
Якщо розрахований підйом перевищує розрахунковий, то можливе зрушення з місця по розрахунковому підйому одиночним локомотивом.
°°/о
Розрахунок та побудова хактеристик сил, що діють на потяг
Виконання тягових, розрахунків основане на інтегруванні рівняння руху потягу, що дає в диференціальній формі зв'язок між швидкістю v, часом t та відстанню S.
Для побудови кривої швидкості руху потягу v =ƒ (S) необхідно попередньо побудувати:
а) характеристику прискорювальних сил ƒn=ƒ-ωo= ƒ(v) в режимі тяги;
б) характеристику уповільню вальних сил ƒy=ωox= ƒ(v) в режимі холостого ходу;
в) характеристику уповільню вальних сил ƒг= ωoх + 0,5bг = ƒ(v) при службовому гальмуванні.
Оскільки сила опору діє на потяг за усіма режимами, розрахунок характеристик треба починати з її визначення.
Розрахунок ведеться за порядком, передбаченим таблицею 7.1.
До першої графи заносяться значення швидкості від v=0 до vк км/год.
Основний опір руху локомотива при холостому ході (при русі без струму) за тими ж значеннями швидкостей визначається або за графіками, наведеними в ПТР, або обчислюється за формулою:
(7.1)
Значення сил тяги визначаються за тяговою характеристикою локомотива, наведеною в ПТР. Питомі сили тяги визначаємо поділом сили тяги електровоза на вагу потягу за тими ж значеннями швидкостей:
(7.2)
Швидкості V = 0 (момент зрушення з місця) відповідає значення сили тяги Fвр.
Основний питомий опір руху потягу при роботі електровоза під струмом визначають за формулою:
(7.3)
Питомі прискорювальні сили при кожній швидкості руху є різницею між питомими силами тяги та питомими силами опору руху:
(7.4)
Основний питомий опір руху потягу при слідуванні по прямій горизонтальній колії при холостому ході локомотива визначається за формулою:
(7.5)
Величини питомого опору руху визначаються для швидкостей від v - 10 км/год та вище. Значення цих величин при v = 0 береться таким як при v= 10 км/год.Питомі гальмові сили потягу в Н/кН вираховуються за формулою:
(7.6)
де φТР- розрахунковий коефіцієнт тертя колодок об колесо:
при чавунних колодках
(7.7)
при композиційних колодках
(7.8)
де
-
розрахунковий гальмовий коефіцієнт
складу в т/т
(7.9)
де Кр - розрахункові сили натискування гальмових колодок на вісь вагона
(Кр4 = Кр8= 7 т/вісь при чавунних колодках, Кр4 = Кр8 = 4,25 т/вісь
при композиційних);
σ- частка гальмових осей у складі.
Питома гальмова сила в режимі екстреного гальмування визначається за формулою:
(7.10)
а при службовому гальмуванні за формулою:
(7.11)
Результати заносимо до таблиці 7.1.
Н/кН
Н/кН
Н/кН
Н/кН
Н/кН
Н/кН
Н/кН
Н/кН
Н/кН
Н/кН
Таблиця 7.1
v, км/год |
FT, Н |
ƒT, Н/кН |
ωo', Н/кН |
ωo'', Н/кН |
ωo Н/кН |
ƒT- ωo Н/кН |
ωx, Н/кН
|
ωox, Н/кН |
φ |
0.5bг-ωox Н/кН |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
0 10 20 30 40 46.7 50 58 60 65 70 75 80 85 90 95 100 |
600 503 481 465 451 442 438 420 393 316 264 226 196 170 147 128 110 |
11.53 9.67 9.24 8.94 8.67 8.49 8.42 8.07 7.55 6.07 5.07 4.34 3.77 3.27 2.82 2.46 2.11 |
2.03 2.03 2.22 2.47 2.78 3.021 3.15 3.489 3.58 3.818 4.07 4.337 4.62 4.918 5.23 5.557 5.9 |
0.999 0.999 1.085 1.197 1.333 1.439 1.495 1.643 1.683 1.786 1.895 2.011 2.133 2.261 2.396 2.537 2.684 |
1.034 1.034 1.124 1.24 1.382 1.493 1.551 1.706 1.747 1.855 1.969 2.09 2.217 2.351 2.492 2.639 2.793 |
10.5 8.64 8.12 7.7 7.29 7 6.87 6.36 5.8 4.22 3.1 2.25 1.55 0.92 0.33 -0.18 -0.68 |
2.545 2.545 2.76 3.045 3.4 3.677 3.825 4.215 4.32 4.594 4.885 5.194 5.52 5.864 6.225 6.604 7 |
1.051 1.051 1.142 1.26 1.403 1.515 1.574 1.73 1.772 1.881 1.996 2.119 2.248 2.383 2.526 2.675 2.83 |
0.36 0.339 0.322 0.309 0.297 0.291 0.288 0.282 0.28 0.276 0.273 0.27 0.267 0.264 0.262 0.259 0.257 |
40.46 38.16 36.39 35.09 33.91 33.37 33.1 32.6 32.42 32.09 31.88 31.67 31.47 31.28 31.21 31.03 30.96 |
|
||||||||||
За даними таблиці 7.1 на окремому аркуші будуються діаграми питомих прискорювальних та уповільню вальних сил для режиму тяги, режиму вибігу та режиму службового гальмування. Це зручно при подальших побудовах кривої
швидкості, бо діаграми питомих сил необхідно буде перемістити вздовж профілю. З цією ж метою вісь швидкостей відкладають за віссю ординат, а вісь сил - за віссю абсцис вліво від початку координат.