
- •Аналіз профілю.Визначення розрахункового та швидкістного підйому
- •Визначення маси складу
- •Перевірка маси потягу на спроможність проходження шивдкісного підйому
- •Перевірка маси потягу за довжиною приймально-відправних колій станції
- •Перевірка маси потягу на зрушення
- •Розрахунок та побудова хактеристик сил, що діють на потяг
- •8 Спрямлення профілю колії заданої дільниці
- •9 Побудва кривих швидкості та часу ходу
- •10 Визначення часу ходу та технічної швидкості по
- •11 Побудова кривої струму
- •12 Визначення витрат електроенергії
- •13 Перевірка тягових машин на нагрівання
- •14 Розрахунок та побудування допустимих швидкостей руху по спрямленому профілю колії заданої дільниці
- •15 Визначення гальмового коефщієнта для заданого
Міністерство транспорту та зв'язку України
Українська державна академія залізничного транспорту
Кафедра „Автоматизовані системи електричної тяги”
Визначення швидкостей руху та часу ходу потягів
пояснювальна записка і розрахунки до курсової роботи з дисципліни
„Теорія електричної тяги ”
Перевірив доц. к.т.н
В. С. Нікулін
Виконав ст. гр.
7092202”Електричний транспорт”
2013
ЗМІСТ
Вихідні дані |
3 |
1. Розрахунок та побудова тягових характеристик |
4 |
2. Аналіз профілю |
7 |
3. Визначення маси складу |
8 |
4. Перевірка маси потягу на спроможність проходження швидкісного підйому |
11 |
5. Перевірка маси потягу за довжиною прийомо-відправочних колій станції |
12 |
6. Перевірка маси потягу на вирушення |
14 |
7. Розрахунок та побудова сил, що діють на потяг |
16 |
8. Спрямлення профілю колії заданої ділянки |
21 |
9. Побудова кривих швидкості та часу ходу |
23 |
10. Визначення часу ходу та технічної швидкості на перегонах |
25 |
11. Побудова кривої струму |
26 |
12. Визначення витрат електроенергії |
27 |
13. Перевірка тягових машин на нагрівання |
30 |
14. Розрахунок та побудування допустимих швидкостей |
32 |
15. Визначення гальмівного коефіцієнта |
34 |
Список використаних джерел |
36 |
|
|
ВИХІДНІ ДАНІ
По складу 7
Доля вагонів у складі |
Середня маса вагонів, т |
Довжина гальмового шляху |
Доля гальмових осей |
Тип колодок |
||||
4-х вісні |
8 вісні |
4-х вісні |
8 вісні |
|||||
ковзання |
кочення |
ковзання |
кочення |
|||||
ά |
β |
γ |
|
|
|
|||
0,1 |
0,75 |
0,15 |
68 |
78 |
158 |
1050 |
0,98 |
Комп |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
По профілю 2
|
||
Довжина елементу, м |
Крутість Схилу |
Криві R/L та станції |
2000 |
0,5 |
А |
1400 |
1,5 |
|
2500 |
-3 |
|
6800 |
-8 |
|
800 |
-3 |
|
1750 |
-10 |
|
600 |
0 |
|
500 |
4 |
1500/500 |
450 |
2 |
1200/200 |
500 |
0 |
|
1800 |
-1,5 |
Б |
1000 |
0 |
|
800 |
4 |
900/250 |
400 |
0 |
|
500 |
-4,5 |
700/400 |
1200 |
-5,5 |
1000/500 |
800 |
0 |
|
1250 |
9 |
|
7400 |
7 |
|
1500 |
2 |
|
1800 |
0 |
В |
Вл – 60
Vr = 46.7 км/ч
Fr = 442 кН
me = 136 т
1 РОЗРАХКНОК І ПОБУДОВА ТЯГОВИХ ХАРАКТЕРИСТИК
Тягову характеристику заданого локомотива визначаємо, користуючись довідковою літературою [1]. Та зображаємо харектиристику в табличній формі (Таблиця 1.1).
Таблиця 1.1
-
V, км\год
Fт,кН
0
614
10
514
20
492
30
475,8
40
461
50
447
60
393
70
263
80
196
90
147
100
109,8
Креслимо характеристику електровоза Fт=f(V) на міліметровці у маштабі : швидкість – 2 мм/км/г та сила тяги – 0,2 мм/кН (Графік 1).
У зоні високих швидкостею характеристика обмежується максимальною швидкістю електровоза. У зоні великих сил тяги сучасні електровози мають обмеження щодо зачеплення коліс із рейками. При ступеневих зиінах напруги та коефіцієнта регулювання збудження тягових двигунів струм і сила тяги електровоза змінюються від мінімального до максимального значення. В розрахунках використовуємо середні значення сили тяги.
Силу тяги тяги визначаємо за формулою:
Fтзч=meġψт (1.1)
me – маса електровоза, т;
ġ – прискорення вільного падіння, м/с²
ψт – розрахунковий коефіціент зчепленняелектровоза
(1.2)
Виконуємо розрахунок для локомотива та заносимо отримані дані у
таблицю 1.2.
Fтзч=180*9.81*0.345 = 607 кН
Таблиця 1.2.
V км/ч |
|
F, кН |
0 |
0,345 |
607 |
10 |
0,285 |
503 |
20 |
0,275 |
481 |
30 |
0,264 |
465 |
40 |
0,256 |
451 |
50 |
0,248 |
438 |
60 |
0,24 |
424 |
Наносимо обмеження за зчепленням на тяговій характеристиці .
Аналіз профілю.Визначення розрахункового та швидкістного підйому
За розрахунковий ip беремо найбільш складний за умовами проходження потягу елемент профілю залізничної колії. При великій довжині ухилу за розрахунковий беруть найбільш крутий підйом. Якщо ж найкрутіший підйом має невелику протяжність, а перед ним розташовані площадка чи схил, то за розрахунковий береться підйом меншої крутості. В цьому випадку після розрахунку маси потягу необхідно виконати перевірку можливості проходження більш крутих підйомів за рахунок використання сили тяги та кінетичної енергії потягу. Ухил на якому ця умова виконується називається швидкісним.
Ми обираємо:
Ip =7 оо/о довжина елементу = 7400м
Іш = 9 оо/о довжина елементу = 1250м
Іш - швидкістний підйом.
Визначення маси складу
Маса складу визначається за умовами проходження розрахункового підйому зі сталою швидкістю.
(3.1)
де Fр – розрахункова сила тяги локомотива Н;
me–розрахункова маса локомотива, т ;
ω' – основний питомий опір локомотива, Н/кН;
ω"– основний питомий опір складу, Н/кН;́
ip – крутість розрахункового підйому, °/оо;
Для складів з вагонами різних типів необхідно врахувати часткову участь вагонів кожного типу.
(3.2)
де α,β,γ - відносна частка вагонів відповідного типу;
ωој – питомий основний опір руху вагонів
Питомий опір локомотива в Н/кн залежить від швидкості слідування і в режимі тяги визначається за формулою.
(3.3)
Основний питомий опір вагонів при русі з розрахунковою швидкістю визначається з урахуванням типу вагонів, осьового навантаження, типу буксових підшипників.
Так, при русі чотирьохосьових вагонів з осьовим навантаженням q>6 т на підшипниках ковзання опір визначається залежністю
(3.4)
на підшипниках кочення
(3.5)
а восьмиосьових авгонів
(3.6)
Осьове навантаження при заданій масі вагона розподіляється за числом осей вагона;
(3.7)
де qj – маса брутто вагона відповідного типу, т;
n – кількість осей у вагона відповідного типу.
Н/кН
Н/кН
Н/кН
Н/кН
т
Перевірка маси потягу на спроможність проходження шивдкісного підйому
Перевірка маси потягу відбувається аналітичним методом із використанням розрахункового співвідношення, що дозволяє визначити відрізки шляху, які проходить потяг при зміні швидкості в заданому інтервалі.
Відстань яку пройшов потяг при зміні швидкості від допустимої до розрахункової ;
(4.1)
Питому прискорювальну силу в інтервалі швидкостей ∆v=vk-vn км/год беруть порівнювальною питомій силі, що відповідає середній швидкості за інтервалом:
(4.2)
де FT- сила тяги локомотива, відповідна середній швидкості за інтервалом, визначається за відкорегованою щодо зчеплення тяговою характеристикою локомотива.
Проходження швидкісного підйому за рахунок використання кінетичної енергії потягу вважається можливим, якщо сумарний пройдений шлях виявився більшим за довжину швидкісного підйому.
Якщо умова не виконується, тоді цей підйом вважається розрахунковим і масу потягу визначають, виходячи з його крутості.
Результати розрахунків зводяться до таблиці 4.1.
Таблиця 4.1
Vn, км/год |
Vк, км/год |
Vпер, км/год |
ωо', Н/кН |
ωо'', Н/кН |
fn, Н/кН |
∆s, м |
Σs, м |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
80 |
70 |
75 |
4.337 |
2.011 |
-6.747 |
927.08 |
|
70 |
60 |
65 |
3.817 |
1.786 |
-4.783 |
1133.39 |
2060.47 |
|
|
|
|
|
|
|
|
При заповненні таблиці суму пройденого шляху контролюємо після кожного визначеного відрізку шляху. Перевірка закінчується, коли сумарний пройдений шлях перевищує довжину швидкісного підйому.