2.4.4 Допомога на випадок безробіття

Соціальне страхування на випадок безробіття базується на Законі України "Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття" (від 2.03.2000 р. №1533-ІІІ) та передбачає систему прав, обов'язків і гарантій, що покликані забезпечити матеріальну допомогу особам, які втратили роботу, та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

За даними Фонду загальнообов'язкового соціального страхування України на випадок безробіття видатки на виплату допомоги з безробіття у 2008 році становили 2,3 млрд. грн. Середній розмір допомоги у грудні 2008 року склав 571,07 грн., що становило 94,4% від законодавчо встановленого на цей період розміру мінімальної заробітної плати (605,00 грн.). Із загальної кількості безробітних, які отримували допомогу на випадок безробіття на кінець грудня 2008 року (652,1 тис. осіб), кожен третій отримував в межах 360,00 грн., майже кожен другий – від 360,00 до 605,00 грн., кожен п'ятий – понад 669,00 грн.

Застрахованими у цьому виді соціального страхування є особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), враховуючи й тих, що проходять альтернативну (невійськову) службу, а також особи, які працюють непо­вний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю.

Не підлягають страхуванню на випадок безробіття працю­ючі пенсіонери та особи, у яких відповідно до законодавства України виникло право на пенсію, а також іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працюють за наймом в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними угодами нашої держави, згода на обов'язковість застосування яких закріплена рішеннями Верховної Ради України.

Добровільно можуть застрахуватися громадяни України, які працюють за межами країни та не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, в якій вони перебувають, а також особи, які забезпечують себе роботою самостійно.

Застраховані особи мають право на матеріальне забезпе­чення та соціальні послуги. Аналогічні права в системі соціального страхування на випадок безробіття мають також незастраховані особи — військовослужбовці Збройних Сил України, Прикордонних військ України, внутрішніх військ, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Служби безпеки України, органів внутрішніх справ України, звільнені з військової служби у зв'язку зі скороченням чисельності або штату без права на пенсію, та особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних.

Страхувальниками виступають роботодавці та застраховані особи, які відповідно до закону сплачують страхові внески. Вони перераховують страхові внески у розмірах, визначених уже згадуваним Законом України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» (від 11.01.2001 р. №2213). Роботодавці, зокрема, сплачують внески у розмірі 1,6% від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників.

Для найманих працівників розмір страхового внеску встановлений на рівні 0,5% від суми оплати праці.

Особи, які беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах, сплачують страхові внески у розмірі 2,1 % від суми оподатковуваного доходу.

Порядок сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття врегульований Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття», затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики №339 від 18.12.2000р).

Страховиком виступає, відповідно, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, а страховими випадками – безробіття та часткове безробіття.

У системі загальнообов'язкового державного соціального страхування при настанні страхового випадку передбачено виплату допомоги на випадок безробіття, у тому числі одноразову її виплату для організації безробітним підприємницької діяльності, допомоги з часткового безробіття, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного та допомоги на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

Застраховані особи можуть також отримати чимало соціальних послуг, які передбачені для них законом. Вони спрямовані на професійну підготовку або перепідготовку, підвищення кваліфікації та профорієнтацію безробітних, пошук їм роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцеві дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних та фінансування організації оплачуваних громадських робіт. Державна служба зайнятості надає, крім того, інформаційні та консультаційні послуги, також пов'язані з працевлаштуванням громадян .

Так, з метою підвищення конкурентоспроможності безробітних, державною службою зайнятості здійснюється їх професійне навчання (підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації). Згідно з даними Державного центру зайнятості, в навчальних закладах усіх типів впродовж 2008 року пройшли професійне навчання 245,2 тис. безробітних. Із загальної кількості безробітних, які завершили навчання у цьому році (204,9 тис. осіб) – 79,3 % осіб навчалися з метою підвищення своєї кваліфікації, 14,3 % – пройшло перепідготовку на іншу професію, а решта з них (6,4 %) – вперше отримали професійну освіту.