3.2. Статичний розрахунок балочної нерозрізної плити

Визначаємо прольоти плити в світлу :

- для крайнього прольоту l1 = 1,1-0,2-0,075+0,06=0,885 (м);

- для середніх прольотів l2 = 1,1-0,15=0,95 (м).

Визначаємо згинаючі моменти при рівномірно розподіленому навантаженні:

- в середніх прольотах і на середніх опорах

(кН·м)

- в крайніх прольотах плити

(кН·м)

- для першої проміжної опори

(кН·м)

3.3. Перевірка заданої товщини плити

Приймаємо оптимальний відсоток армування для плити μ=0,7%.

Товщину плити обчислюємо по максимальному моменту в першому прольоті. Для цього спочатку визначаємо відносну висоту стислої зони бетону:

При ξ=0,193 по таблиці знаходимо α_m=0,174.

Далі визначаємо робочу висоту перетину:

(м)

Знаходимо товщину плити: h=h₀+d/2+a=0,018+0,005/2+0,01=0,029 (м).

Товщину плити приймаємо кратно 1 см, мінімальної по конструктивних вимогах, отже, h=6 см.

3.4. Підбір площі подовжньої арматури

Робоча висота перетину плити:

h₀=h - a=0,06-0,01-0,0025=0,04975 (м).

1) Визначаємо площу арматури в середніх прольотах і на середніх опорах. Спочатку знаходимо коефіцієнти:

при α_m=0,018 по таблиці знаходимо η=0,99.

Площа перетину арматури обчислюється по формулі:

(см²)

Приймаємо зварну сітку С1:

при цьому фактична площа арматури складає =0,565 см².

2) В крайніх прольотах і над першими проміжними опорами укладаємо додаткову сітку С2. Визначаємо площу арматури додаткової сітки.

при α_m=0,023 по таблиці знаходимо η=0,99.

Площа перетину арматури:

(см²)

Додаткова площа арматури для сітки С2:

As = 0,565- = 0,135 см².

приймаємо зварну сітку С2:

при цьому фактична площа арматури складає =0,35 см².

4. Розрахунок другорядної балки монолітного перекриття

4.1. Визначення навантажень, діючих на балку

Розрахункове навантаження на балку при ширині вантажної площі 2,1 м:

Постійна

- від плити і підлоги

4,042*1,1=4,4462 кН/м.п.;

- від залізобетонної балки перетином 0,15х0,3 м (ρ=25 кН/м³, γ_f=1,1)

0,15*25*1,1*(0,3-0,06)=0,99 кН/м.п.

Разом, повне постійне навантаження, діюче на другорядну балку, з урахуванням коефіцієнта надійності за призначенням будівлі γ_n=0,95 складає:

g=(4,4462+0,99)*0,95=5,1644 кН/м.п.

Тимчасова

З урахуванням коефіцієнта надійності за призначенням будівлі γ_n=0,95:

V=6,75*1,1*0,95=7,054 кН/м.п.

Повне навантаження

q=g+V=5,1644+7,054=12,218 кН/м.п.

4.2. Статичний розрахунок другорядної балки

Розрахункова схема другорядної балки передбачається нерозрізною з рівними прольотами.

Визначаємо розміри другорядної балки в світлу:

- в крайніх прольотах

l₁ = L - b/2 – 0,125 = 4 – 0,2/2 – 0,125 = 3,775 (м);

- в середніх прольотах

l₂ = L - b = 4 – 0,2 = 3,8 (м);

Визначаємо згинаючі моменти, що виникають в другорядній балці:

- в першому прольоті

(кН·м);

- над першою проміжній опорі

(кН·м);

- в середніх прольотах і над середніми опорами

(кН·м);

Визначаємо поперечні сили, що виникають в другорядній балці:

- біля грані крайньої опори

Qa = 0,4*q*l₁ = 0,4*12,218*3,775 = 18,45 (кН)

- біля грані першої пролітної опори зліва

Qвл = 0,6*q*l₁ = 0,6*12,218*3,775 = 27,674 (кН)

- біля граней першої пролітної опори справа і на решті середніх опор

Qвп = Qсл = Qсп =...= 0,5*q*l₂ = 0,5*12,218*3,8 = 23,214 (кН)