6. Розрахунок і конструювання фундаментів

ПАЛЬ.

6.1. Розташування паль в плані.

6.2. Конструювання ростверка.

6.3 Розрахунок залізобетонних стрічкових ростверків

фундаментів паль

Розрахунок на продавлювання ведемо з урахуванням того що на ростверк навантаження передається залізобетонними підвальними блоками

ГОСТ 13579-78.

Блоки шириною 600 мм

6.3.1 Розрахунок залізобетонних стрічкових ростверків фундаментів паль

для зовнішніх стін

Ростверки під стінами цегляних будівель, що спираються на залізобетонні палі, розташовані в два ряди, повинні розраховуватися на експлуатаційні навантаження і на навантаження, що виникають в період будівництва. Розрахунок ростверка на експлуатаційні навантаження слід вести з умови розподілу навантаження у вигляді трикутників з найбільшою ординатою Р, тс/м, над віссю палі, яка визначається по формулі:

q₀ • L

P =  , (3.1.1)

a

де L – відстань між осями паль по лінії ряду або рядів, м;

q₀– рівномірно розподілене навантаження від будівлі на рівні низу ростверка, кН/м;

а – довжина напівоснови эпюры навантаження м, визначувана по формулі:

______

³ E_p • I_p

a = 3,14 •   , (3.1.2)

E_k • b_k

де E_p – модуль пружності бетону ростверка, МПа;

I_p – момент інерції перетину ростверка, м⁴;

E_k – модуль пружності блоків бетону над ростверком, МПа;

b_k – ширина стіни блоків, що спираються на ростверк.

b_р • h³_р 2,0 • 0,6³

I_p =  =  = 0,036 м⁴ (3.1.3)

12 12

b_р – ширина ростверка, рівна 2,0 м;

h_р – висота ростверка, рівна 0,6 м.

Підставимо значення у вищенаведену формулу:

__________

³ 2,7 • 0,036 ₃_______

а = 3,14 •  ––––– = 3,14 •  0,06 = 3,14 • 0,39149 = 1,229  1,3 м (3.1.4)

2,7 • 0,6

тоді:

q₀ • L 291,46 • 1,2

P =  =  = 269,041 кН (3.1.5)

a 1,3

Найбільшу ординату эпюры палі – р₀ визначаємо по формулі:

q₀ • L_p

р₀ =  , (3.1.6)

a

де L_p – розрахунковий проліт м, рівний 1,05 • Lсв;

де L_cв – відстань між палями в світлу, м.

291,46 • 0,63

р₀ =  = 141,24 6кН (3.1.7)

1,3

Розрахункові згинаючі моменти М_оп і М_пр визначаються по формулах:

q₀ • L²_p 291,46 • 0,63²

М_оп = -  = -  = - 9,642 кНм (3.1.8)

12 12

q₀ • L²_p 291,46 • 0,63²

М_пр =  =  = 4,821 кНм (3.1.9)

24 24

Поперечну перерізаючу силу в ростверку на межі палі визначаємо по формулі:

q₀ • L_p 291,46 • 0,63

Q =  =  = 91,81 кН, (3.1.10)

2 2

де q₀– рівномірно розподілене навантаження від будівлі на рівні низу ростверка, кН/м;

L_p – розрахунковий проліт, м.

Визначимо характеристики міцності бетону.

R_в – розрахунковий опір бетону класу В-15, R_в = 8,5 МПа.

Розрахунок міцності ростверка по перетинах нормальних до подовжньої осі. Підбір подовжньої арматури проводимо згідно СНіП 2.03.01-84 п. 3.18. Обчислюємо коефіцієнт _m:

M

_m = , (3.1.11)

R_b • b • h²₀

де М – момент в прольоті, кНм;

b – ширина прямокутного перетину, м;

h₀– робоча висота, м;

h₀= 600 – 50 =550 мм

4821 • 10²

_m =  ≈ 0,01 (3.1.12)

8,5 •( 100)• 200 • 55²

При _m = 0,01 знаходимо  ≈ 0,995, тоді необхідну площу розтягнутої арматури визначимо по формулі:

M

A_s = , (3.1.13)

R_s •  • h₀

де М – момент в прольоті, кНм;

R_s – розрахунковий опір арматури, МПа.

4821 • 10²

As =  = 8,4 см² (3.1.14)

365 • ( 100)• 0,995 • 55

Приймаємо на 1м.п. арматуру класу А-III 516 мм (As = 10,05 см2).

Перетин на опорі:

Момент на опорі рівний – 9,642 кНм.

Робоча висота h₀= 600 – 50 = 550 мм

Обчислюємо коефіцієнт _m:

М 9642 • 10²

_m =  =  = 0,0825 (3.1.15)

R_b • b • h²₀ 8,5 •( 100)• 200 • 55²

Знаходимо  = 0,955 , тоді необхідну площу розтягнутої арматури визначимо по формулі, приймаючи арматуру класу А-III, Rs = 360 МПа:

M 9642 • 10²

A_s =  =  = 16,88 см² (3.1.16)

R_s •  • h₀ 360•( 100) • 0,955 • 55

Приймаємо на 1м.п. стрижні з арматури А-III, 525 мм (As = 24,54 см2).