3. Вибір глибини закладення ростверка.

Глибина заставляння ростверка залежить від:

• кліматичного району будівництва (глибини промерзання грунту);

• технологічних особливостей проектованої будівлі (наявність підвалів, технологічних каналів, розташованих в підземній частині будівлі, технологічних відстійників, трубопроводів і ін.);

• конструктивних особливостей проектованої будівлі або споруди;

• чинника інженерно-геологічних умов.

1. З урахуванням глибини промерзання глибина заставляння ростверка призначається по розрахунковій схемі глибини сезонного промерзання грунту d_f, яка встановлюється таким чином:

Нормативна глибина сезонного промерзання грунту визначається по формулі:

де Mt – безрозмірний коэф., чисельно рівний сумі абсолютних значень

середньомісячних негативних температур за зиму в даному районі по СНіП 2.01.01-82 " Будівельна кліматологія і геофізика "

(для Одеси Mt = -12,1).

d₀ - величина в метрах, що приймається рівній:

для суглинків і глин - 0,23 м.

Розрахункова глибина сезонного промерзання грунту визначається:

0,5 • 0,8 = 0,4 м

де k_h - коэф., що враховує вплив теплового режиму споруди що приймається:

• k_h = 0,5 — з підвалом.

Глибина заставляння ростверка по першому чиннику (глибині промерзання) визначається по формулі:

2. З урахуванням технологічних особливостей проектованої будівлі глибина заставляння ростверка повинна призначатися на 0,5 нижче за відмітку технологічних підвалів, т.е:

де d_b - відмітка підлоги підвалу або підлоги технологічного простору проектованого об'єкту.

По наявних чотирьох значеннях глибини заставляння ростверка остаточно приймається глибина d, що задовольняє двом чинникам, тобто максимальна.

Приймаємо жорстке з'єднання ростверка і палі, тоді відмітка голови палі буде рівна 5250мм.

4. Вибір несучого шару.

Вважаємо що несучим шаром буде глина, тому прорізаємо вапняки, заглиблюємося в глину на 3 м, при цьому довжина палі буде рівна 16,25 м.

Під нижнім кінцем палі знаходиться грунт, що стискається, подальший розрахунок ведемо як для висячої палі.

Приймаємо ЖБ буронабивну палю круглого перетину.

5. Вибір несучої здатності палі.

де γ_с = 1 коефіцієнт умов роботи палі в грунті;

R – розрахунковий опір грунту під нижнім кінцем палі, кПа

що приймається по табл. 7;

А – площа спирання палі на грунт, м², що приймається за площею поперечного перетину палі;

U – зовнішній периметр поперечного перетину палі, м;

γ_CR, γ_сf – коефіцієнти умов роботи грунту відповідно під

нижнім кінцем і на бічній поверхні палі, що враховують

вплив способу занурення палі на розрахункові опори

грунту і що приймаються по табл. 7;

f_i – розрахунковий опір i - го шару грунту основи на бічній

поверхні палі, кПа, що приймається по табл. 5;

h_i – товщина i - го шару грунту, дотичного з бічною поверх-

ньою палі, м.

hi , м	li , м	fi	hi • fi
≈2 ≈2 ≈2 ≈2 ≈2 ≈2 ≈2 ≈2	≈1 ≈3 ≈5 ≈7 ≈9 ≈11 ≈13 ≈15	5 6,5 8 10 10 10,2 69,2 72	10 13 16 20 20 20,4 138,4 144 Σ = 381,85

Розрахункове навантаження на палю.

Кількість паль у фундаменті кожної блок-секції.

Приймаємо n=184 палі у фундаменті кожної блок-секції.