3.2. Напрямки вдосконалення організації обліку основних засобів на підприємстві

Проаналізувавши організаційну структуру підприємства, структуру майна та джерел формування майна та рух потоків основних засобів, ми дійшли висновку, що підприємство ПАТ «Полтавакондитер» є досить ліквідним та платоспроможнім, фінансовий стан підприємства задовільний, у підприємства є всі можливі перспективи до подальшого розвитку та процвітання, але ми можемо запропонувати деякі заходи щодо вдосконалення обліку та підвищення ефективності діяльності підприємства.

Одним із найважливіших факторів збільшення обсягів виробництва продукції на промисловому підприємстві, здобуття ним конкурентоспроможної позиції на ринку є забезпеченість його основними засобами в необхідній кількості та асортименті, а також повніше й ефективніше їх використання. Забезпеченість підприємства основними засобами, їх технологічний стан та рівень ефективності використання безпосередньо впливає на загальний фінансовий стан, конкурентноздатність продукції, обсяги виробництва продукції, а також на показники її якості, сортності, асортиментності.

На сьогоднішній день дана проблема є достатньо актуальною та потребує не тільки обговорення, але й реального вирішення. Так, за даними статистичної звітності більшість українських підприємств застосовують зношене, застаріле обладнання (середній коефіцієнт зношеності основних засобів майже досягає 50%) та фактично не відбувається інтенсивного оновлення основних засобів (середній коефіцієнт введення ОЗ навіть не досягає 10%).

Основними напрямками підвищення ефективності використання основних виробничих засобів підприємства є такі:

– екстенсивний, до якого належить в основному збільшення часу роботи основних виробничих засобів;

– інтенсивний, до якого належить підвищення віддачі засобів праці на одиницю часу.

Однією з головних умов підвищення ефективності відтворювальних процесів є оптимальність термінів експлуатації основних засобів, і передусім активної їх частини, відповідно до первинного технологічного призначення. При цьому як скорочення, так і продовження терміну експлуатації по-різному впливають на ефективність відтворення та використання основних засобів.

Скорочення термінів експлуатації основних засобів, з одного боку, уможливлює прискорення їх оновлення, зменшення морального старіння, зниження ремонтно-експлуатаційних витрат, а з іншого, - призводить до зростання собівартості продукції за рахунок амортизаційних сум, потребує більших за обсягом інвестиційних ресурсів для нарощування виробничих потужностей.

Оптимальний (економічно доцільний) термін експлуатації може бути визначений як період експлуатації, в якому забезпечується максимізація нагромадження коштів для відновлення основних засобів за рахунок амортизаційних відрахувань з врахуванням обсягів їх використання на проведення ремонтних робіт, тобто:

ДВОФ = НАМ - СВРЕМ > мах,

де ДВОФ - джерела коштів для відновлення основних засобів;

НАМ - нагромаджені обсяги амортизаційних відрахувань на відновлення основних засобів протягом періоду їх експлуатації;

СВРЕМ - сукупні витрати підприємства на проведення ремонтних робіт протягом періоду експлуатації основних засобів.

Отже, визначений у такий спосіб оптимальний термін експлуатації окремих груп та видів основних засобів підприємства дозволяє визначити щорічний обсяг заміщення основних засобів для забезпечення їх простого відтворення та може розглядатися як один із способів покращення стану основних засобів на підприємстві.

Що стосується інтенсивних методів підвищення ефективності використання основних засобів на підприємстві, то можна виділити наступні:

– прискорення введення в дію нових машин;

– удосконалення планування, управління і організації праці та виробництва;

– зниження фондомісткості, підвищення фондовіддачі та продуктивності праці на підприємстві;

– підвищення рівня механізації та автоматизації виробництва товарної продукції;

– введення заходів науково - технічного прогресу по вдосконаленню технології виробництва і покращенню організації виробництва товарної продукції;

– підвищення та розвиток матеріального та морального стимулювання праці.

Також варто зазначити, що підвищення якості продукції, зменшення втрат корисних речовин у відходах можна розглядати як одні з перспективних напрямків підвищення ефективності використання основних засобів на підприємстві.

Так, збільшення кількості корисних речовин в сировині і його технологічність, а отже й підвищення якості продукції призводить до збільшення виходу товарної продукції, а при тих самих діючих основних виробничих засобах підвищується фондовіддача. З урахуванням досягнень вітчизняної і зарубіжної практики це дозволяє збільшити фондовіддачу на 20-25%. Промислова утилізація відходів на місці їх виникнення дозволяє збільшити об'єми продукції до 20%, а значить і фондовіддачу на 10-15%.

Звичайно найкращим методом є впровадження досягнень сучасного науково-технічного прогресу і, в першу чергу, безвідходних, маловідхідних, ресурсозберігаючих технологій і техніки для їх здійснення. Це збільшує вихід продукції з того ж об'єму переробленої сировини та фондовіддачу. Це може бути впровадження нових систем автоматизованого управління основними виробничими засобами.

Отже, ми з'ясували, що підвищення ефективності використання основних виробничих засобів в даний час має величезне значення. Підприємства, що мають в своєму розпорядженні основні засоби, повинні не тільки прагнути їх модернізувати, збільшувати час роботи обладнання, поліпшувати склад, структуру і склад основних засобів, але і максимально підвищувати ефективність використання того, що є із застосуванням переважно інтенсивних методів, особливо в існуючих умовах дефіциту фінансів та виробничих інвестицій.

Ще мені б хотілося звернути велику увагу на облікову політику, враховуючи, що облікова політика підприємства – це, насамперед, політика власника, саме власник повинен здійснювати вибір суб’єктів, які безпосередньо будуть формувати облікову політику: бухгалтерська служба, головний бухгалтер, служба внутрішнього контролю, спеціально створена комісія, аудиторська або інша спеціалізована фірма. На підприємстві ПАТ «Полтавакондитер» рішення про вибір суб’єкта формування облікової політики підприємства приймається колегіальним органом, який складається з власників або їх представників (рішення зборів засновників, ради директорів).

В разі делегування власником повноважень з вибору суб’єктів формування облікової політики підприємства найманому управлінському персоналу необхідно документально оформити передачу повноважень (протоколом зборів засновників), що підтвердить рішення та забезпечить захист інтересів власника при виникненні господарських спорів.

Треба звернути увагу на зміни у підвищення оперативності та ефективності аналізу основних засобів підприємств, що вимагає вирішення таких завдань: дослідження сутності основних засобів, їх складу, класифікації в різних галузях економічної науки; узагальнення та систематизації класифікації основних засобів; дослідження діючої методики нарахування амортизації й обліку зносу основних засобів; аналіз діючої організації та методики обліку основних засобів, впливу на них змін податкової політики та виявлення шляхів її вдосконалення; удосконалення методики аналізу матеріально-технічної бази підприємства. Для вирішення цих завдань слід:

– удосконалити методику обліку надходження основних засобів у системі аналітичних рахунків, що спрощує систему бухгалтерських записів;

– розробити бухгалтерську модель економічного механізму амортизації, що сприятиме вирішенню проблем фінансового, внутрішньогосподарського обліку амортизаційних процесів та їх податкового аспекту, з метою полегшення можна запропонувати алгоритм вибору амортизації залежно від типу основного засобу, в основу якого покладено умовний поділ основних засобів на два типи: безпосередньо зайняті у виробництві, допоміжні та обслуговуючі (рахунки обліку 104, 105, 106) та інші основні засоби, які переважно становлять інфраструктуру підприємства (рахунки обліку 102, 103, 107, 108, 109);

– удосконалити методику обліку витрат на ремонти основних засобів, що підвищить ефективність управління витратами;

– розробити моделі залежності експлуатаційних витрат від віку устаткування, яка дозволить визначити доцільність проведення ремонту основних засобів.

Первинна облікова інформація про наявність, рух, капітальний ремонт та інші операції щодо основних засобів відображається в численних спеціалізованих регістрах, постійні реквізити яких тотожні. Це не сприяє якісному веденню обліку, збільшує трудомісткість опрацювання, відображення інформації. Здійснивши ряд модифікацій, можна одержати компактну конструкцію практично універсальної форми типу «Інвентарна картка – акт обліку руху основних засобів», що сприяє не тільки зниженню трудомісткості облікових робіт і скороченню документообігу, а й посиленню контролю завдяки підвищенню рівня інформативності й наочності документів, що дасть змогу вести облік стану об’єктів і документувати їх рух, починаючи з включення до складу основних засобів і завершуючи списанням їх з балансу підприємства. Реалізація вищенаведених дій дасть змогу удосконалити організацію та методику обліку та аналізу основних засобів, підвищити їх інформативність і прогнозувати ефективність їх використання на підприємстві.

Отже, ПАТ « Полтавакондитер» передбачає інвестування значної частини капіталу в матеріальні цінності, що призначаються для довгострокового використання як засоби праці, становлять основу виробничих потужностей підприємства та є його основними засобами. Економічна сутність і матеріально-речовий зміст основних засобів слугують визначальними характеристиками ідентифікації їх значення в забезпеченні відтворювальних процесів, функціонуванні та розвитку виробництва. Тому важливе значення в дослідженні ефективності використання основних засобів відіграє оцінювання їх сучасного стану, забезпечення адекватної класифікації, виходячи із сучасних умов господарювання, та проведення об’єктивного аналізу.

ВИСНОВКИ

У результаті написання курсової роботи було зроблено висновки: Бухгалтерський облік являє собою впорядковану інформаційну систему, що відображає стан і рух майна, розрахунків і зобов’язань, власних та позикових коштів, фінансових результатів суб’єктів підприємницької діяльності методом соціальної, безперервної, документальної і взаємопов’язаної реєстрації господарських операцій. Створення впорядкованої інформаційної системи досягається регламентацією таких загальних та єдиних для всіх суб’єктів методологічних основ, використання сукупності яких забезпечило б найбільший ефект в управлінні фінансово-господарською діяльністю.

Ефективність організації бухгалтерського обліку може бути представлена своєчасністю формування інформації про фінансово-майнове становище господарського суб’єкта, мірою її достовірності, доцільності, доступності для використання, мінімізації витрат на підготовку такої інформації. Для діяльності підприємства ПАТ «Полтавакондитер» необхідні основні засоби, які багато разів беруть участь у виробничому процесі, частинами переносять свою вартість на продукт, що створюється, не змінюючи при цьому своєї речовинної-натуральної форми.

Невід’ємною умовою здійснення господарської діяльності є забезпечення підприємства, поряд з матеріальними і трудовими ресурсами, необхідними основними засобами — будинками, спорудами, устаткуванням, транспортними й іншими засобами. Відмінною рисою основних засобів є тривалий час їхнього використання, поступовий знос і передача вартості на собівартість знову створеного продукту (виготовленої продукції, виконаних робіт і послуг).

В залежності від функціонального призначення (характеру участі в процесі виробництва) основні засоби поділяються на виробничі і невиробничі. В залежності від приналежності розрізняють основні засоби власні, тобто належні даному підприємству, і орендовані, що знаходяться в тимчасовому його користуванні. Власні основні засоби враховуються на балансі підприємства (на рахунку «Основні засоби»), а орендовані відображаються на забалансовому рахунку «Орендовані необоротні активи». Такою побудовою обліку усувається можливість перебільшеного (подвоєного) обліку основних засобів у зведених балансах.

Виходячи з концепції науки, облік та контроль є динамічною системою знань, що базуються на нормативній базі, спрямованих на виявлення й усунення негативних явищ з метою своєчасного регулювання відносин стосовно основних засобів індивідуально для кожного підприємства.

Одиницею обліку основних засобів на ПАТ «Полтавакондитер» є об’єкт основних засобів.

Об’єкт основних засобів на ПАТ «Полтавакондитер» визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає у майбутньому економічні вигоди від його використання, і вартість його може бути достовірно визначена.

Відповідно до П(С)БО 7 основні засоби зараховуються на баланс підприємства ПАТ « Полтавакондитер» за первинною вартістю, під якою розуміють історичну (фактичну) собівартість придбання, будівництва або виготовлення об’єктів основних засобів.

В балансі окремими статтями відображають: первинну вартість основних засобів, суму їх зносу і залишкову вартість. В підсумок балансу основні засоби включаються за залишковою вартістю.

Методика та організація облікового процесу руху основних засобів на ПАТ « Полтавакондитер» забезпечує: контроль за зберіганням основних засобів; своєчасне правильне документальне оформлення відображення в обліку надходження основних засобів (фондів), їх внутрішнього переміщення (з цеху в цех, зі складу на склад, з відділу у відділ тощо), ефективного використання, вибуття (ліквідація, реалізація, безкоштовна передача); своєчасне (щомісячне) відображення в обліку зносу (амортизації) основних засобів; відображення в обліку витрат на ремонт основних засобів;визначення результатів від ліквідації, а також збитків від списування не повністю амортизованих об’ єктів основних засобів; виявленнязайвих та морально застарілих основних засобів.

На ПАТ «Полтавакондитер» в первинному обліку використовуютьдокументи первинного обліку. Облікові номенклатури поточного обліку основних засобів на підприємстві ведуться в двох розрізах: рух та склад господарських засобів. Одиницею обліку основних засобів є інвентарний об’ єкт. Кожному інвентарному об’ єкту незалежно від його знаходження (в експлуатації або на складі) присвоюється відповідний інвентарний номер. Інвентарні номери повинні проставлятися на всіх первинних документах, які є підставою для відображення в обліку їх наявності або руху.

Синтетичний облік основних засобів відповідно до Плану рахунків на підприємстві ведеться на рахунку 10 «Основні засоби», що призначений для обліку наявності і руху як власних основних засобів, так і отриманих на умовах фінансової оренди (лізингу), а також орендованих цілісних майнових комплексів, що входять до складу основних засобів.

При нарахуванні амортизації використовують податковий облік. На підприємстві є основні фонди всіх груп. Амортизація основних засобів на ПАТ «Полтавакондитер» нараховується окремо за основними засобами виробничого призначення, загально виробничого призначення, адміністративного призначення та засобів, що використовуються в процесі продажу (збуту).

Для узагальнення інформації про наявність та рух основних засобівна використовують Журнал 4 (за кредитом рахунку «Основні засоби»). Підсумкові записи з журналів після підписання їх виконавцем та головним бухгалтером або особою, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку, переносяться до Головної книги. В звітності підприємства дані про рух основних засобів відображаються в Балансі підприємства, Звіті про фінансові результати, Звіті про рух грошових коштів та Примітках до річної фінансової звітності.

Важливим заходом, що сприяє здійсненню операцій з руху основних засобів, є внутрішній контроль. Основна мета внутрішнього контролю основних засобів полягає в забезпеченні дотримання законності й економічної доцільності господарсько-фінансової діяльності. Основними завданнями внутрішнього контролю основних засобів є контроль стану: правильності віднесення матеріальних активів до основних засобів; реальності оцінки і переоцінки основних засобів; правильності відображення результатів інвентаризації на рахунках бухгалтерського обліку; своєчасності й правильності документального оформлення й відображення у облікових регістрах надходження й вибуття основних засобів; правильності нарахування амортизації, своєчасності й повноти включення її у витрати виробництва; правильності нарахування й списання зносу основних засобів; відповідності й правильності оформлення списання основних засобів та ін. Основними джереламивнутрішнього контролю є: первинні документи регістри синтетичного й аналітичного бухгалтерського фінансового обліку, дані квартальної й річної звітності; податкова, статистична й оперативна звітність.

Публічне акціонерне товариство «Полтавакондитер», продукція якого продається на всій території України, а також в країнах ближнього і далекого зарубіжжя, сьогодні є однією з найбільших кондитерських компаній України. У той же час наш кадровий і технічний потенціал дає підстави говорити про те, що досягнуті в даний час показники нашої діяльності - лише початок, і у торгової марки «Домінік» прекрасні перспективи.

Компанія пропонує широкий асортимент кондитерських виробів, який постійно поповнюється все новими і новими розробками; багато з них - унікальні і проводяться вперше. Продукція вигідно відрізняється високою якістю, застосуванням у її виробництві екологічно чистої сировини і натуральних добавок.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів. / За редакцією проф. Ф.Ф. Бутинця. - 5-е вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП «Рута», 2007. – 726 с.

2. Бутинець Ф.Ф., Малюга Н.М. Бухгалтерський облік: облікова політика і план рахунків, стандарти і кореспонденція рахунків, звітність. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит» / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця; 3-є вид., перероб. і доп. – Житомир: ПП «Рута», 20041. – 512 с.

3. Деречин В.В., Кізім М.М. Д 36 Теорія бухгалтерського обліку: Навчальний посібник / За ред.. Деречина В.В. / - К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 352с.

4. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підручник для студентів вищих навчальних закладів економічної спеціальності – 5-те вид., допов. й переробл. – К.: А.С.К., 2006. – 784 с.

5. П 91 Пушкар М.С Фінансовий облік: Підручник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2007. – 628 с.

6. Голов С.Ф., Костюхченко В.М. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: приклади та коментарі. Практичний посібник. – К.: Лібра, 2008. – 840 с.

7. Горицкая Н.Г. Бухгалтерський учет и финансовая отчетность в Украине с 2000 года. – К.: Бухгалтерия, 2007. – 256 с.

8. Горицкая Н.Г. Новый бухгалтерский учет. – К.: Техніка, 2000. – 256 с.

9. Кужельний М.В., Лінник В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. – К.: КНЕУ, 2005. – 334 с.

10. Національні стандарти бухгалтерського обліку в Україні: Зб. нормативних актів. – К.: СП «Юріанком Інтер», 2006. – 231 с.