2.2. Облікова політика

Законом України від 16 липня 1999 р. № 996-ІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підприємство самостійно визначає облікову політику. Облікова політика затверджується наказом керівника підприємства. Вона є важливим правовим документом роботи бухгалтерів. В ній необхідно відображати організацію бухгалтерського обліку і всі положення, особливо ті, які мають неоднозначне тлумачення в офіційних документах.

Облікова політика підприємства включає сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Облікову політику розроблено і подано у формі примірика наказу «Про облікову політику».

Бухгалтерський облік господарської діяльності підприємства здійснюється бухгалтерською службою, яка включає в себе головну бухгалтерію підприємства (яка також складає зведений баланс діяльності підприємства), а також працівники економічних служб в виробничих підрозділах. Відображення господарських операцій ведеться із застосуванням журнально – ордерної форми обліку та автоматизованої системи збору і обробки інформації «1С: Підприємство».

В обліку основних засобів застосовувати такі принципи і методи: Вартісну мережу для визнання об’єктів основних заобів встановити в розмірі 1000 грн. Для нарахування амортизації об’єктів основних засобів використовується прямолінійний метод.

Обраний метод амортизації основних засобів є елементом облікової політики підприємства.

У П(С)БО 7 „Основні засоби” передбачено, що амортизація основних засобів нараховується із застосуванням такого методу: Прямолінійно, за якими річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року та норми амортизації, обчисленої виходячи зі строку корисного використання об’єкта.

Переваги – простота розрахунку амортизації, можливість рівномірно розподілити амортизації в кожному звітному періоді, що зручно для зі ставності собівартості продукції, яка випускається, з доходами від її реалізації.

Недоліки – не враховується моральний знос основних засобів та фактор зростання витрат на ремонт у міру їх експлуатації.

Цей метод застосовують для амортизації основних засобів, знос яких не залежить від обсягу виробництва: адміністративні будівлі, виробничі цехи.

Амортизаційні відрахування =

В обліку нематеріальних активів застосовуються такі принципи і методи: вартісна межа для визначення нематеріальних активів встановлена в розмірі 1000 грн. Нарахування амортизації проводиться з використанням прямолінійного методу. Строк корисного використання об’єктів нематеріальних активів встановлюється комісійно, при введенні об’єктів в експлуатацію.

До малоцінних та швидкозношувальних предметів відносяться активи, із строком корисного використання менше року та не відповідаючим визначенню об’єктів основних фондів. Облік МШП в експлуатації проводиться кількісно. Нарахування амортизації проводиться в розмірі 100% вартості в перший місяць експлуатації.

Для обліку запасів застосовуються планово розрахункові ціни, для списання запасів з балансу метод FIFO аналітичний облік операційних витрат проводиться відповідно затвердженої номенклатури статтей калькулювання собівартості продукції та класифікатору шифрів виробничих витрат. Чистий прибуток, одержаний в результаті звичайної діяльності підприємства використовується на статутні цілі: поповнення власних облікових коштів, капітальних інвестицій, виплату дивідендів в розмірах визначених загальними зборами акціонерів.

При використанні методу "ФІФО" за рахунок зниження собівартості й завищення залишків матеріалів прибуток завищується. Метод "ФІФО" використовується у фінансовому обліку для зовнішньої фінансової звітності, у тому числі при визначенні розміру оподаткованого прибутку.

Фінансовий результат діяльності підприємства прямо залежить від обраної облікової політики. У зв'язку з цим, головний бухгалтер врахував всі варіанти та переваги забезпечення облікової політики, і зараз кінцевий фінансовий результат ПАТ «Полтавакондитер» максимально позитивний.

Таким чином, сукупність дій відповідального за облікову політику на підприємстві спрямована на результативність обліку - ефективність наданої ним інформації, оскільки облікова політика при підприємницькій діяльності, яка пов'язана із виживанням на ринку товарів, робіт і послуг, орієнтацією на ефективність роботи та якість, нестандартністю підходів до вирішення проблемних питань та ризиком, має слугувати підтримкою оперативних та стратегічних інформаційних потреб користувачів, у тому числі тих, які мають особисту зацікавленість у результатах діяльності підприємства.

РОЗДІЛ 3

СУЧАСНІЙ СТАН ТА НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ