2.3 Місце фонду періодичних видань у бібліотеках внз України III-IV рівнів акредитації

Фонд – основа бібліотеки, без якого вони не можуть існувати. Цей термін походить від французького слова «fundus», тобто: основа чого-небудь. В бібліотекознавстві почав вживатись з 20-х рр. ХХ ст.

Бібліотечний фонд – це систематизоване зібрання творів друку, підібраних у відповідності до завдань, типу та профілю бібліотеки, призначене для користування читачами даної та інших бібліотек, а також для зберігання його протягом всього часу, допоки вони представляють реальну чи потенційну зацікавленість для читачів. Фонд кожної бібліотеки передбачає внутрішню упорядкованість, узгодження і взаємодію всієї сукупності документів, зібраних у ньому. Це досягається завдяки виділенню у ньому низки автономних частин – підфондів. За видами документів основними підфондами є: творів друку, репродукованих матеріалів, неопублікованих матеріалів, аудіовізуальних матеріалів, машиночитних матеріалів, об’ємних матеріалів. [7, 5-24].

Згідно з «Таблиці основних статистичних показників роботи бібліотеки ВНЗ III-IV рівнів акредитації та методики її заповнення» бібліотечні фонди бібліотек ВНЗ поділяються за видами:

• Книг;

• Періодичних видань (у т. ч. журналів – примірників; у т. ч. газет – річних комплектів);

• Електронних видань (у т. ч. документів на змінних носіях; у т. ч. мережних локальних документів);

• Рідкісних та цінних документів;

• Неопублікованих документів. http://library.lnu.edu.ua/bibl/images/stats-tab-2012.pdf

Важливе місце у бібліотеках ВНЗ України займає фонд періодичних видань, який складається в основному з газет і журналів, та покликаний задовольняти інформаційні потреби, насамперед, науковців, викладачів, аспірантів та студентів.

Отже, у НБ ЛНУ ім. Івана Франка міститься чисельний фонд періодичних видань, оскільки він є значним джерелом інформації для задоволення читацьких потреб, насамперед, для користувачів, які мають безпосереднє відношення до діяльності ЛНУ ім. Івана Франка.

Розділ іі Комплектування, використання та зберігання періодичних видань у нб лну ім. І. Франка

2.1 З історії формування фонду періодичних видань нб лну ім. Івана Франка

НБ ЛНУ ім. Івана Франка була заснована у 1608 році як навчальна книгозбірня школи при єзуїтському колегіумі.

Фонд НБ ЛНУ ім. Івана Франка є унікальним за повнотою регіональних видань. З 1807року бібліотека отримувала обов’язковий примірник літератури, яка видавалась в Галичині. Її фонди поповнювались і шляхом купівлі (виділялось 20 тисяч крон у рік у вигляді субсидій австрійського уряду і близько 3-ьох тисяч крон, які відлічувались від плати за навчання студентами).

Багата збірка періодики, яка включає повні комплекти цілого ряду фундаментальних журналів з початку їх існування, наприклад: «Щорічник мінералогії, геології» (Берлін), починаючи з 1830 р.; «Архів по вивченню нових мов» (Брауншвейг) – з 1846 року; «Щорічник про успіхи з математики» (Берлін) з 1868 року, а також значну кількість комплектів газет, починаючи від першої польської газети «Merkuryusz Polski» 1661 р.

Доктор Урбансьий, який був директором бібліотеки протягом 1859 – 1892 роках, відзначився тим, що надав фондам і діяльності бібліотеки особливо пронімецького характеру.

Літературу діставали німецькою мовою, або таку, яка «трактувала весь світ через призму німеччини». Навіть твори класиків англійської та французької літератури одержували лише в перекладах на німецьку мову.

З 1906 року був запроваджений додатковий «бібліотечний внесок» 2 крони в рік з кожного студента. За ці кошти бібліотека закупляла книги та періодичні видання.

Фонд НБ ЛНУ ім. Івана Франка мав одну із найповніших, за часів СРСР, збірок сатиричних журналів періоду революції 1905-1907 рр.

На 1912 рік фонд періодики становив понад 1000 назв з різних галузей науки та суспільного життя. Після Першої світової війни і наступних подій визвольної боротьби фонди бібліотеки опинились в хаотичному стані загубилася поточна періодика [11, 70]. В газетному фонді добре представлена більшовицька преса, починаючи з «Известий» від 7 липня 1917 р. і закінчуючи великою кількістю газет часів громадянської війни.

У 1923–1928 рр. з фундації Рокфелерів було виділено кошти на придбання декількох найдорожчих бібліографічних, природничих та археологічних часописів («Publishers Weekly», «Journal of Archeology», «Anatomical Record») загальною кількістю близько 200 томів. З фундації «Laura Spellman Rocfeler Memorial» було надано кредит (150 доларів на три роки) для передплати найповажніших американських журналів із різних галузей знань [9]

У 1920 – 1939 рр. Наукова бібліотека університету почала отримувати обов’язковий примірник з усієї Польщі. Це призвело до посиленого надходження видань спочатку німецькою, а згодом польською мовами. Безперервним потоком почали надходити до бібліотеки радянські видання, її двері широко відкрились для студентів. До Першої Світової війни бібліотека отримувала з Росії лише декілька історичних журналів: «Исторический вестник», «Русский архив», «Русская старина» [8], [10]

У 1932–1933 рр. багато часу зайняла робота з рекаталогізації періодичних видань. Її наслідком стало зведення під один топографічний шифр номерів одного й того ж видання (60 назв газет, 140 назв журналів). Складність цієї роботи полягала в необхідності “розібратися в назвах, що часто змінювалися, і способах публікації одного і того ж видання” [11, 74]

Особливу роль у формуванні фонду періодичних видань НБ ЛНУ ім. Івана Франка відіграли Галицькі періодичні видання першої половини ХХ ст., а саме вісники та збірники – «Вістник державного секретаріату військових справ», «Етнографічний збірник»; газети «Громадський голос», «Львівські вісті», «Наші дні»; календарі «Просвіти».

Численну кількість становили газети французькою, німецькою, чеською, італійською мовами. Найбільш користованими були такі часописи польською мовою: «Kurjer Warszawski» (1917-1939), «Gazeta Lwowska» (1917-1944), «Chwila» (1919-1939), «Kurjer Polski» (1919-1939), «Biuletun polsko-ukrainski» (1932-1938).

У радянський період (1945–1991) бібліотека отримувала обов’язковий примірник основних союзних та республіканських часописів, деяких іноземних видань, передплата яких була за іноземну валюту («Applied Physics Letters», «Acta Mathematika» та інші). У науковому читальному залі було 500 назв річних комплектів періодики у відкритому доступі. У цей період основний фонд бібліотеки поділено на фонд радянських видань, іноземної літератури і фонд рукописів, стародрукованих та рідкісних книг.

Фонд радянських видань включав понад 280 тисяч книг та 76 тисяч журналів українською та російськими мовами. Вони переважно видані після 1940 р. з широкого кола суспільних і природничих наук, математики, філології, бібліографії, літературознавства, журналістики. Достатньо повно підібрані наукові видання («Праці», «Наукові записки» та ін.) вищих навчальних закладів СРСР. Цей фонд вміщує комплекти всіх основних журналів і газет, причому серед них присутні і рідкісні видання, зокрема, комплекти газет «Правда Украины» і «Радянська Україна» за 1944–1949 рр. зі змінними полосами для західних областей УРСР [8]

Фонд іноземних видань нараховував біля 400 тисяч книг і журналів більше ніж 40 мовами, в основному зібраними бібліотекою до 1939 року. З 1959 р. – регулярно поповнюється шляхом підписки на наукові журнали соціалістичних та інших країн. Завдяки обміну та підписці бібліотека у кінці 50 –их рр. регулярно одержувала понад 600 назв зарубіжних наукових і суспільно-політичних журналів і 25 назв у вигляді фоторепродукцій.8]

Основними джерелами надходження літератури у 50-х рр. були:

• Центральний обов’язковий примірник (одержання через Центральний колектор наукових бібліотек в Москві);

• обов’язковий примірник Української РСР;

• обов’язковий примірник Львівського державного університету (включає всі наукові публікації університету);

• підписка на газети і журнали СРСР і соціалістичних країн, та на основні журнали Франції, США, Англії, НФР та інших. Щорічно бібліотека виписувала до 400 назв радянських та біля 250 назв іноземних журналів;

• купівля в Львівському обласному бібколекторі і книжкових магазинах;

• обмін науковими виданнями університету і дублетами з фонду бібліотеки.

Завдяки міжнародному книгообміну систематично надходили наукові журнали, серійні видання, різні публікації та збірники, кількість яких за рік перевищувала 4000 примірників [8]

У 1950 р. у бібліотеці розміщувалось 22 417 примірників періодичних видань. Оскільки надходження періодики було незначним, то бібліотека розгорнула роботу по вивченні фонду та виявлення в ньому прогалин і їх заповнення. В процесі цього було створено списки «лакун», які надсилали до бібліотек СРСР з проханням надіслати такі видання з дублетних фондів цих бібліотек. Внаслідок такої роботи було заповнено прогалини серед періодичних видань. Більшість видань надійшло з Державної бібліотеки ім. В. Леніна. Було укладено службовий каталог періодичних видань (1220 карток).У тому ж році ця установа домоглася наказу Комітету по справах культурно-просвітницьких закладів при Раді Міністрів РСФРР обласним бібліотекам виділити для наукових бібліотек дублети радянської літератури за минулі роки, в тому числі і періодику. Також проводилась робота з перевірки фонду, внаслідок якої було виявлено «закритий фонд», який нараховував 8000 назв періодики. Він був створений для збереження повних комплектів журналів і не можливості поповнювати фонди новими випусками періодичних видань. Хоча тут містились застаріла періодика, проте мала важливе значення для наукових робіт.

Систематизація фонду періодичних видань, яка була проведена у 1951 р. Видання упорядковано на дві групи: юридичні та інші, де періодику підібрано за назвами, роками, комплектами та описано.

З 1955р. під час тематичних виставок експонується й періодика. Деякі журнали були подані у відкритому доступі. На періодичні видання, призначені для обміну, укладались покажчики для надсилання їх іншим бібліотекам. Починаючи з 1958 р. ведеться картотека журнальних статей. Періодика зберігалася та видавалась в залах наукових працівників та у головному залі, оскільки був відсутній спеціальний зал.

У 1960 р. фонд періодичних видань становив понад 169 836 примірників, серед яких 80 386 екземплярів іноземних видань. Бібліотека узгодила передплату періодики з факультетами, що дало змогу передплатити видання, які найбільш потрібні. Ця співпраця дала результати, адже у 1966 р. було передплачено 67 назв газет і 935 назв журналів. У 1969 р. було створено єдиний алфавітний каталог всієї періодики, який складався з двох рядів: кирилиці та латинки.

У 70-их рр. організовувались стенди газетних вирізок «В мире интересного». В цей період найбільшим попитом користувались такі видання, як: «Книжное обозрение», «Друг читача». З ініціативи Союзпечати» було підготовлено до друку зведений каталог сатиричних журналів 1905–08 рр., які є у львівських збірках.

Фонд періодичних видань перевіряли на правильність розстановки у 1980 р. Непрофільні журнали передано іншим бібліотекам. Дублетні видання періодично надходили до бібліотечного фонду і вже у тому ж році нараховував 665 573 одиниці зберігання. (звіт 1980)

Завдяки вилученню літератури у 1990 р. фонд нараховував 653 118 видань. Тоді ж було відкрито новий корпус НБ, в якому був створений відділ зберігання періодичних видань та відкрито читальний зал періодики. Було проведено роботу по переміщенню часописів в новий будинок бібліотеки, куди передано 314 600 видань. У підсобні фонди передано 8016 екземплярів журналів. Для читального залу періодики було сформовано дублетний алфавітний каталог періодичних видань. Частина видань була недоступною. Але з другого вересня 1991 р. у ньому вже почали видавати усі періодичні видання читачам; постійно діяла виставка періодичних видань. У зв’язку із наданням бібліотеці додаткової кімнати протягом літа було переміщено повністю журнальний фонд.

У зв’язку з введенням в експлуатацію нового корпусу НБ ЛНУ ім. І. Франка (вул. Драгоманова, 17) протягом 1990-1991 рр. з основного книгосховища (вул. Драгоманова, 5) було переміщено фонд періодики, який склав основу сучасного відділу зберігання періодичних видань.

Завдяки аналізу процесу передплати газет та журналів у 1992 році було створено автоматизовану систему та оформлено передплату. В наступному році через брак коштів та важкий економічний стан, різко зменшилась передплата часописів та кількість читачів. Протягом 1989-1993 рр. газетні підшивки не оправлялись, тому користувачі не мали змоги користуватися газетними матеріалами. Завдяки фундації «Сейбер-Світло» у бібліотеці функціонує читальня американської періодики (звіт 1994.

З 1995 р. передплачуються нові видання, такі як: «Вісник Книжкової палати», «Освіта України», «Друкарство», «Міжнародна освіта». Через рік у фонді уже зберігалися журнали з міжнародного фонду «Відродження». Основною проблемою було оправлення газет.(звіт 1995)

З 1998 р. розпочинається робота з укладання картотеки журнальних статей з історії України. Знаменитою подією у 1999 р. було відкриття web – сторінки НБ ЛНУ ім. І. Франка, яка вміщує інформацію про історію бібліотеки, її структуру та основні напрями діяльності. У 2000 р. бібліотека поповнилася колекцією Богдана Винара, яка вміщувала комплекти періодичних видань українською та англійською мовами. У наступному році надійшло 284 журнали з колекції Ярослава Голуба. З кожним роком фонд поповнюється новою періодикою.

Із 2000-х рр. у відділі обліку постійно ведеться картотека нових надходжень періодичних видань та картотека періодики, що передається на постійне зберігання до книгосховища. Збільшується передплата кількості іноземних часописів. До НБ ЛНУ ім. І. Франка практично надходить вся профільна періодика України.

У 2002 р. НБ ЛНУ ім. І. Франка взяла участь у проекті фонду «Відродження» – «Електронні журнали для бібліотек України». Завдяи якому отримала дві бази даних найбільшого у світі видавництва періодики EBSKO: Academic Seach Elite (наукові журнали з гуманітарних та соціальних досліджень) та Business Source Premier ( наукові журнали з бізнесу та економіки).

Завдяки цьому проекту бібліотека протягом трьох місяців (серпень-жовтень) мала on-line доступ до повнотекстових баз даних Proguest.

У 2003 році надана можливість доступу до електронних копій близько 500 журналів природничого профілю одного з найбільших видавництв Німеччини. З комп’ютерів, розташованих у читальних залах, користувачі бібліотеки мають можливість отримувати цю інформацію з січня 2003 року.

З 2005 році проводяться роботи з переведення в електронну форму найцінніших документів бібліотеки, серед яких галицькі періодичні видання кінця ХІХ – початку ХХ століть. На сайті бібліотеки є відомості про доступ до електронних баз даних найбільшого у світі видавництва періодики – EBSCO. Його академічна база містить повнотекстові версії, покажчики журнальних статей та їх стислі виклади з 1984 року.

НБ ЛНУ ім. І. Франка разом із Науковою бібліотекою НАН України ім. В. Стефаника створено «Каталог газетних фондів» за 1990–2000 роки, в якому міститься інформація про газети, які зберігаються у відділі періодичних видань за 1990–2000 рр. Це було зумовлено тим, що з проголошенням незалежності України виходили нові видання, у яких різко змінилася тема і характер публікацій. Цікавою тут є колекція неформальних газет, які видавалися громадськими товариствами та організаціями [10]

В 2009 році була завершена робота по створенню електронного каталога періодичних видань кириличним шрифтом.

За 2010-2012 рр. було зроблено переоблік фонду кириличної періодики: звірено інвентарні книги та картотека реєстрації з електронним каталогом та місцем розташування періодичних видань і виведена їх кількість (поекземплярно).

Станом на 1 грудня 2012 року кирилична періодика налічує 400 тис. примірників.

У 2012 р. розпочата робота над створенням електронного каталога періодики латинським шрифтом. Станом на вересень 2012 р. введено 2225 назв. Перед введенням назв видань в електронний каталог, була проведена звірка наявності періодичних видань латинським шрифтом з місцем зберігання та картковим каталогом (букви А-М).

З 2012 року запроваджено новий проект архіву електронних ресурсів – “Періодика” (http://periodic.franko.lviv.ua) та забезпечено його якісне наповнення матералами, серед яких газети “Діло” та україномовна періодика періоду 1937-1939 рр., котра оцифровувалася на замовлення меморіального музею “Тюрма на Лонського”. З вересня 2012 року робота над ресурсом “Періодика” призупинено, оскільки розробляється проект розміщення оцифрованої періодики на іншому ресурсі (“Press Point” – http://presspoint.ua). Саме на збереження унікальних фондів книгозбірні та оптимізацію обсягів передплачуваних видань спрямовано і співпрацю інформаційних відділів НБ із надавцями послуг у сфері електронної періодики. Так, на даний час здійснюється моніторинг пропозицій електронної бібліотеки друкованої періодики Press Point. На основі чинних передплатних переліків відділу комплектування запропоновано запит і підготовлено проект відкриття доступу для співробітників та студентів університету бази українських наукових періодичних видань. У НБ започатковано створення електронного репозитарію періодичних видань давнього часу, який міг би стати основою для наповнення матеріалами історичних фондів й інших бібліотек ВНЗ.

Реалізовано проект з оцифрування комплексу періодичних видань міжвоєнного періоду ХХ ст. Ініціатива Музею Голокосту у Вашингтоні, що передбачала створення електронної бази єврейських газет першої половини ХХ ст., стала основою формування співпраці НБ з цією інституцією, а також із виконавцем низки українських електронних проектів, спрямованих на збереження та популяризацію документів архівів та бібліотек, компанією “Архівні інформаційні системи”. У процесі виконання проекту розробляється база електронної української періодики першої половини ХХ ст. (бл. 700 тис. сторінок), програмне опрацювання якої дозволить нашій книгозбірні запропонувати українському та зарубіжному читачеві унікальний ресурс повнотекстових статей, а продовжувані роботи з консервації оцифрованих пам’яток забезпечать довговічність зберігання документів на паперових носіях, що зазнають невпинного руйнування часом.

Від червня 2013 р. розпочато передачу іноземних періодичних видань (журнали, серійні видання) з відділу рукописних, стародрукованих та рiдкiсних книг ім. Ф. П. Максименка до відділу зберігання періодичних видань. Фактично передано 2 571 од. зб.

Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка є науковим бібліотечно-бібліографічним закладом університету і покликана забезпечувати його професорів, викладачів,студентів, аспірантів та навчально-допоміжний персонал літературою і бібліографією на допомогу в науковій, навчальній та ідейно-виховній роботі.

Для виконання вище зазначених завдань бібліотека збирає, систематизує, зберігає і надає для користування читачам книги, журнали та інші друковані видання з різних галузей знання, відповідно профілю факультетів і кафедр університету.

Бібліотека складає і видає бібліографії літератури з тематики наукових робіт кафедр, веде консультаційну і довідково-бібліографічну роботу, організовує масову пропаганду книги [8, 3].

Формування фонду періодики являє собою складне завдання, оскільки необхідно враховувати різноманітні фактори впливу на його стан та розвиток: наявність коштів на передплату, зміни цін на періодику, вплив керівництва бібліотеки, щорічну появу нових видань і припинення старих, проблема «вічного» зберігання періодики тощо.

Отже, формування фонду пройшло довготривалу та складну роботу. Найбільш активно фонд періодики поповнювався у 50-их рр. ХХ ст., це зумовлено різнобічними джерелами надходження видань. Формування успішно здійснюється завдяки наполегливій праці бібліотекарів та допомоги інших країн.