ЛЕКЦІЯ 10. МОРФОЛОГІЧНІ НОРМИ МОВИ ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ
План лекції
Особливості використання іменників у мові професійного спілкування.
Особливості використання прикметників у ділових паперах.
Норми вживання числівників у ділових паперах.
Займенник у професійному мовленні.
Особливості використання дієслівних форм у ділових паперах.
Література:
Основна:
Галузинська Л.І., Науменко Н.В., Колосюк В.О. Українська мова (за професійним спрямуванням): навч. посіб. – К.: Знання, 2008
Коломієць В. С., Шашенко С. Ю. Українська мова. Практикум: навч. посіб. –К : Київ. нац. торг. – екон. ун-т, 2005
Мацюк З., Станкевич М. Українська мова професійного спілкування: навч. посіб. –К : Каравела, 2008
Додаткова:
Зубков М.Г. Сучасна українська ділова мова: Підручник для вищих навч. закл. – 7. вид., випр. – Х.: Торсінг, 2005
Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: Навч. посіб. – 6-те вид., випр. І допов. – К.: Алерта, 2008. – 301 с.
1. Особливості використання іменників у мові професійного спілкування.
Офіційно-діловий стиль вимагає певних норм у вживанні іменників:
Перевагу віддавати абстрактним, неемоційним, однозначним іменникам книжного походження: кадровий працівник, а не кадровик, автомобіль, а не авто, залікова книжка, а не заліковка, маршрутне таксі, а не маршрутка. Треба уникати вживання іменників із розмовного стилю, із суфіксами збільшеності чи зменшеності, з усіченою основою тощо й заміняти їх нейтральними, книжними іменниками або іншими частинами мови чи розгорнутими пояснювальними конструкціями.
2. Написання іменників на означення статусу, професії, посади, звання у чоловічому роді: працівник фірми, а не працівниця фірми, учитель школи, а не учителька школи, викладач історії, а не викладачка історії. Слова (прикметник чи дієслово), залежні від найменування посади чи звання, узгоджуються із цим найменуванням лише в чоловічому роді, наприклад: директор компанії повідомив, бухгалтер фірми виявив, старший інспектор комісії записав.
Форми жіночого роду набувають лише залежні займенники та дієслова узгоджуючись із прізвищем, посадою, фахом тощо, наприклад: Завідувач кафедри банківської справи професор Хоменко Ольга Михайлівна зазначила, що…
Жіночий рід мають слова: авторка, аспірантка, вихованка, дипломантка, дисертантка, кравчиха, поетеса, студентка, учениця та ін.
3. Збірні іменники, що позначають:
а) сукупність однакових або подібних понять, істот, тварин, предметів тощо заміняти іменниками у формі множини, наприклад: студенти, а не студентство, професори, а не професура, діти, а не дітвора.
б) сукупні поняття професійної діяльності, назви осіб за фахом і місцем роботи, проживання та національною приналежністю треба передавати за допомогою додаткових слів, що пояснюють узагальнення, наприклад: мешканці міста, а не городяни, працівники пошти, а не поштарі, виготовлення друкарської продукції, а не друкарство.
4. Уживати форму кличного відмінка у звертанні до осіб, називаючи:
статус – знавцю, колего, товаришу
посаду – директоре, завідувачу, голово
звання – професоре, капітане, академіку
професію – вчителю, лаборанте, перекладачу
родича – батьку, сестро, тітко
ім’я – Ігорю, Олеже, Миколо, Маріє, Ольго, Наталю
ім’я по батькові – Анатолійовичу, Євгеновичу, Анатоліївно, Євгенівно
прізвище – Сороко, Каркачу, Багалію, Бондаре
Наприклад: Шановний добродію Василенко!
Вельмишановна панно Тетяно!
5. Уникати двозначності та багатозначності іменників без додаткового пояснення. Наприклад: Голова зборів Сорока В.М. зробила зауваження, а не Голова Сорока В.М. зауважила. Своєчасне фінансування з боку адміністрації, а не Своєчасне фінансування адміністрації.
6. Указуючи час за роком, узгоджувати іменник із числівником, займенником чи прикметником не в М. відмінку з прийменником у (в), а в Р. відмінку без прийменника, наприклад: 2011 р. (року)…, а не у 2011 р. (році)…; наступного року…, а не у наступному році.
7. Іменники чоловічого роду ІІ відміни у З. відмінку однини мають нульове закінчення: видав указ, підписали акт, отримав лист і под.
8. Уживати іменник, дотримуючись унормованих форм числа, наприклад: придбали нові офісні меблі, а не придбали нову офісну мебель, зробили позначки різним чорнилом, а не зробили позначки різними чорнилами.
9. В орудному відмінку множини іменників ІІ відміни та множинних іменників слід використовувати лише закінчення -ами (-ями), -има, наприклад: літак з іноземними гостями, а не літак з іноземними гістьми; повернулись із грошима, а не повернулись із грішми.
10. Надавати перевагу не дієсловам, а віддієслівним іменникам, які забезпечують однозначність і водночас узагальненість змісту, наприклад: дати доручення, а не доручити, здійснити огляд, а не оглянути. Хоча в наказах, розпорядженнях та інших документах припускається форма наказового способу дієслова (доручити, оглянути та под.)
11. Іменник (додаток) після дієслів повідомляти, сповіщати ставити в З. відмінку, а не в Д., наприклад: повідомити студента, а не повідомити студентові, сповістити інженера Миколаєнка Д. П., а не сповістити інженерові Миколаєнку Д. П.
12. Прізвища, що дорівнюють назвам істот, предметів або явищ, слід уживати в поєднанні з ім’ям, назвою посади тощо: Запросити до приймальні водія Зайця О. Л.; проведення досліду доручити лаборантові Жуку М.П.