
- •1. Теоретичні основи особливостей дитячої творчості на уроках трудового навчання в початкових класах
- •1.1 Сутнісна характеристика поняття дитячої творчості
- •1.2 Особливості проведення уроків трудового навчання в початковій школі
- •2. Експериментальне дослідження особливостей дитячої творчості на уроках трудового навчання в початкових класах
- •2.1 Організація і зміст експериментального дослідження
- •2.2 Обґрунтування ефективних шляхів і засобів формування дитячої творчості на уроках трудового навчання в початкових класах
2. Експериментальне дослідження особливостей дитячої творчості на уроках трудового навчання в початкових класах
2.1 Організація і зміст експериментального дослідження
Метою нашого експерименту є перевірка впливу уроків праці, на розвиток творчих здібностей молодших школярів
Як експериментальна база нами були обрані учні з 1 по 4 клас. Нам потрібно було виявити творчих дітей, уміння їх логічно мислити, робити умовиводи, визначити їх творчі можливості.
Виходячи із цього, були визначені етапи експериментальної роботи.
)Констатуючий.
)Формуючий.
)Контрольний.
Цілі констатуючого експерименту:
Визначення рівнів сформованості й ступеню розвитку творчих здібностей.
При проведенні дослідження в класах були створені однакові умови, що впливають на результати тестування:
-зміст тестового матеріалу;
-складність питань;
-час, відведений на відповіді.
Були обрані наступні критерії: логічність; здатність до саморозвитку; творчий потенціал.
Критерій «саморозвиток» включає в основу три рівні: активний розвиток, відсутність сформованої системи саморозвитку й зупинений розвиток. Критерій «творчий потенціал» складає основу трьох рівнів: значний творчий потенціал, нормальний творчий потенціал і невеликий творчий потенціал.
Питання визначають границі допитливості, віру в себе, сталість, амбіційність, слухову пам'ять, зорову пам'ять, прагнення бути незалежним, здатність до абстрагування, ступінь зосередженості.
Ці здатності й складають основу творчого потенціалу.
В основному увага приділяється логічним методам розв'язання творчих завдань. Разом з тим, евристичним (інтуїтивним) приділяється незначне місце. Якщо всі відомі методи розв'язання творчих завдань розділити по ознакам домінування логічних або, навпаки, евристичних процедур і відповідних їм правил діяльності, то можна виділити дві великі групи методів:
Логічні методи, у яких переважають логічні правила аналізу, порівняння, узагальнення, класифікації, індукції, дедукції й т.д.
Евристичні методи розв'язання творчих завдань. При цьому метод представляється у вигляді системи правил, тобто опису того, як потрібно діяти й що потрібно робити в процесі вирішення завдань. Евристичні методи розв'язання творчих завдань - це система принципів і правил, які задають найбільш імовірні стратегії й тактики діяльності вирішального, стимулюючи його інтуїтивне мислення в процесі навчання, генерування нових ідей, й на цій основі, істотно підвищується ефективність розв'язання творчих завдань [33, С. 3].
На початковому етапі роботи ми провели з дітьми наступні діагностики:
1)«Уява», метою якого стало визначення рівня уяви учнів;
)«Придумай гру». Мета даної методики - визначення рівня розвитку фантазії дитини;
)«Творчий потенціал» на визначення розвитку рівня творчого потенціалу.
Для визначення рівня розвитку уяви в 4 класах був проведений тест «Уява», де дітям пропонувалося відповісти на 12 питань (Додаток А). Після підрахунку балів робиться висновок:
14-17 балів: у вас багата уява. Якщо ви зумієте застосувати її в житті, то досягнете великих творчих успіхів - високий рівень;
9-13 балів: середня уява. Така уява зустрічається в багатьох людей. Від вас і тільки від вас залежить, чи зумієте ви розвити її - середній рівень;
5-8 балів: ви реаліст у повному сенсі цього слова. У хмарах не витаєте. Однак трохи фантазії ще нікому не шкодило. Тому подумайте над цим - низький рівень.
Дані проведеної діагностики у відсотковому відношенні показали:
·високий рівень - 15%;
·середній рівень - 40%;
·низький рівень - 45%.
Для визначення рівня розвитку фантазії учнів ми використали методику «Придумай гру» (Додаток Б), де дитина отримує завдання за 5 хв.: придумати яку-небудь гру й докладно розповісти про неї, відповідаючи на наступні питання експериментатора. У відповідях дитини повинна оцінюватися не мова, а зміст придуманої гри. Запитуючи дитину, необхідно допомагати їй, постійно задавати наводящі запитання, які, однак, не повинні підказувати відповідь.
Придумана дитиною гра за певними критеріями в сумі може дістати від 0 до 10 балів. І на основі загального числа отриманих балів робиться висновок про рівень розвитку фантазії:
балів - дуже високий рівень;
-9 балів - високий рівень;
-7 балів - середній рівень;
-5 балів - низький рівень;
-3 бала - дуже низький рівень [53, c. 46].
Дані проведеної діагностики у відсотковому відношенні показали:
дуже високий рівень - 10%;
високий рівень - 15%;
середній рівень - 43%;
низький рівень - 20%;
дуже низький - 12%.
Щоб оцінити рівень творчого потенціалу, вміння приймати нестандартні рішення, була проведена діагностика «Творчий потенціал» (Додаток В). Учні вибрали один із запропонованих варіантів поведінки в конкретних ситуаціях. Загальна сума набраних балів показала рівень творчого потенціалу:
49 і більше балів. У вас закладений значний творчий потенціал, що представляє багатий вибір творчих можливостей. Якщо ви на ділі зможете застосувати ваші здібності, то вам доступні найрізноманітніші форми творчості - високий рівень.
Від 24 до 48 балів. У вас цілком нормальний творчий потенціал. Ви маєте ті якості, які дозволяють вам творити, але у вас є й проблеми, які гальмують процес творчості. У всякому разі, ваш потенціал дозволить вам творчо виявити себе, якщо ви, звичайно, цього побажаєте - середній рівень.
23 і менше балів. Ваш творчий потенціал, на жаль, невеликий. Але, може ви просто недооцінили себе, свої здатності? Відсутність віри у свої сили може привести вас до думки, що ви взагалі не здатні до творчості. Позбудьтеся від цього й у такий спосіб вирішіть проблему - низький рівень [53, c. 52].
Дані проведеної діагностики у відсотковому відношенні показали:
високий рівень - 22%;
середній рівень - 41%;
низький рівень - 37%.
Результати отримані від проведених діагностик показали, що уява учнів розвинена слабко, діти практично не вміють фантазувати або бояться цього, хоча закладеного творчого потенціалу досить у кожній дитині. Потрібно тільки трохи допомогти їм розкритися.
Із цього можна зробити висновок: необхідно уроки трудового навчання будувати так, щоб кожна дитина відчула себе генієм, змогла реалізуватися як творча особистість.
Мета нашої роботи: Розкриття творчого потенціалу дитини, розвиток її творчих здібностей шляхом залучення у творчу діяльність на уроках трудового навчання.
Завдання:
- підібрати комплекс вправ і завдань для залучення дітей у творчу діяльність;
розробити й випробувати конспекти уроків трудового навчання, використовуючи різні прийоми й методи для розвитку творчих здібностей учнів;
використовувати дані види завдань на різних етапах уроку;
сприяти підвищенню інтересу до уроків трудового навчання.
Тест «Логічність».
Мета: виявити здатність дитини логічно мислити.
Дітям читалися завдання із двома пов'язаними між собою категоричними судженнями й висновком - умовивід (силогізм). Висновки частково були дані логічно, а в ряді випадків свідомо неправильні. Було потрібно визначити, які висновки правильні, а які помилкові.
Після зачитування давалося 30 секунд на обмірковування. Оцінки виставлялися по таблиці №2.1. Результати занесені в таблицю №2.2
Таблиця №2.1
Оцінка в987654321балахКількість правильних відповідей1918171512-1410-118-976
Таблиця №2.2. Результати констатуючого експерименту по вивченню ступеня розвитку логічності
Оцінка в балах9876543214-А клас2 чол.4 чол.4 чол.8 чол.2 чол.4-Б клас2 чол.2 чол.4 чол.7 чол.5 чол.
Аналіз таблиці показав, що логічне мислення розвинене недостатньо. Усього в 4 чоловік з 40 воно розвинене на 100%; в інших дітей тією чи іншою мірою розвиток логічного мислення знаходиться на середньому рівні.
Метою нашого дослідження крім виявлення логічності, було визначення здібностей дітей до творчої діяльності. Для цього був використаний тест «Творчий потенціал».
Школярам було запропоновано ряд питань. Потрібно було вибрати один із запропонованих варіантів відповідей і поруч із цифрою поставити букву «а», «б» або «в». Після відповіді, необхідно було підрахувати суму набраних балів: за відповідь «а» - 3 очка; за відповідь «б» - 1; за відповідь «в» - 2 очка.
Результати підраховувалися в такий спосіб:
Високий рівень: 49 і більше балів - Творчий потенціал значний. Дитина має великі творчі можливості. Якщо їх правильно використати, можна досягти гарних результатів у творчій діяльності,
Середній рівень: від 24 до 48 балів - нормальний творчий потенціал. Дитина має ті якості, які дозволяють займатися творчістю.
Низький рівень: 23 і менш балів - Творчий потенціал невеликий.
Результати дослідження рівнів розвитку творчого потенціалу дітей наведені в таблиці 2.3.
Таблиця №2.3. Результати дослідження рівнів розвитку творчого потенціалу дітей
Рівні2-А клас2-Б клас49 і більше балів окулярів131724 - 48 балів7-23 і менше балів-3
Результати показали, що в основному, у всіх дітей, за винятком 3-х, цілком нормальний творчий потенціал. Вони мають ті якості, які дозволяють займатися творчістю. В майбутній діяльності вони можуть виявити себе творчо обдарованими людьми. Але є проблеми, які гальмують цей процес. Варто більше працювати з їх творчим потенціалом.
Таким чином, молодшим школярам необхідно запропонувати певну методичну програму, що допоможе їм розвивати свої творчі здібності. Результати експериментальної роботи дозволяють визначити шляхи подальшого дослідження даної проблеми, розробити рекомендації для майбутнього навчання молодших школярів.
Формуючий етап і його результати
Мета даного етапу вплинути на розвиток творчих здібностей дітей у процесі трудової діяльності із застосуванням ігрових технологій.
Як приклад наведемо один урок.
Даний урок розроблений на основі рекомендацій М.Ю. Савчук.
Тема: «Об'ємна аплікація - виготовлення білої водяної лілії»
Це урок трудового навчання в 2-му класі
Мета: формування творчо-розвиненої, адаптивної особистості.
Освітні завдання:
дидактичні - освоєння техніки об'ємної аплікації;
виховні - формування комунікативних якостей;
розвиваючі - формування спостережливості, творчого мислення, розвиток моторики рук.
Дидактичні матеріали й інструмент: ілюстрації із зображенням білої водяної лілії, кольоровий папір, ножиці, клей.
Звуковий ряд: Ф. Лист «Ноктюрн»; П. Чайковський, «Міркування», «Пісня без слів».
Організація уроку:
При проведенні уроку клас ділиться на групи (по 4 чоловіка). Кожна група отримує свій «шматочок озера» для виконання аплікації.
Хід уроку
(Звучить спокійна музика)
Вчитель: Сьогодні, діти, ми відправимося в невелику подорож по рідній річці яка зветься… Дніпро (відповідь дітей). Закрийте очі й уявіть, що ми пливемо на човні. А навколо блакитна, прозора водичка так і хочеться занурити руку або похлюпатися у ній. А десь попереду стрибає риба, шепотить очерет. Висока стіна очеретів змінюється плаваючими округлими листочками рослин. Але особливу, незвичайну принадність тихій річковій воді надають великі білі квітки. Нам так і хочеться зірвати цю білосніжну квітку, і наша рука тягнеться до неї. Але ми не зробимо цього, ми пропливемо мимо, захоплюючись цією красою.
Відкрийте очі. Хто з вас догадався, про яку рослину мова йде?
Діти: Біла водяна лілія.
Вчитель: Правильно, діти. Ця рослина - біла водяна лілія.
(Демонструються ілюстрації.)
Вчитель: Хто з вас бачив у житті цю квітку? (Учні діляться своїми спогадами.)
Вчитель: Діти, якщо комусь із вас не довелося її бачити, знайте, що все ще попереду. Ви підростете, станете дорослими й обов'язково побачите цю квітку.
Як ви думаєте, діти, чому не можна зривати ці рослини?
Діти: Вони загинуть.
Вчитель: Ми можемо вижити лише тоді, коли ми збережемо все природне оточення. У багатьох регіонах білі водяні лілії стали рідкою рослиною, що зникає. Вона занесена до Червоної книги України. Що це за книга? Чому вона називається Червоною?
Діти: Це книга небезпеки, тривоги.
Вчитель: Отже, діти, сьогодні на уроці ми будемо грати в подорож до озера з водяними ліліями.
Прикрасимо наше озеро білими водяними ліліями. А який вид аплікації ми будемо застосовувати? Чому?
Діти: Об'ємний. Тому що елементи виробу (пелюстки) будуть приклеюватися не повністю, а частково.
Вчитель: Що вам буде потрібно для роботи? Який тип вирізання можна застосувати для виготовлення листочків, пелюсток?
Діти: Кольоровий папір - білий, зелений, жовтий, ножиці, клей. Вирізання - симетричне.
Вчитель: Які правила роботи з ножицями ви знаєте?
Учні: Техніка безпеки.
Вчитель: Отже, можна приступати до роботи. (Звучить музика. Діти виконують обрані варіанти творчості: хто вирізує лист рослини, а хто - пелюстки квітки.
У середині уроку - фізкультурна пауза під музику.
Вчитель: Діти, вийдіть, будь ласка, з-за парт. Покажіть, як квітка засинає, коли ховається сонце? (Діти сідають навпочіпки, руки нагору в замочок - бутон). А як квітка розпускається? (Діти повільно піднімаються й розводять руки в сторони.)
Підведення підсумків уроку.
Виставка робіт. Всі «шматочки озера» з'єднуються в одне ціле.
Яка група виконала роботу швидше, акуратніше, гарніше?
Хто більше виявив спостережливості в оформленні серединки водяної лілії, кольору, розміру?
Вчитель: Ця квітка була любима за давніх часів, люблять її й у наші дні. Багато письменників розповідають про неї в своїх творах, а в народі складають загадки.
Ось одна з них: «Чашечки й блюдця не тонуть і не б'ються». (Водяна лілія)
На наступних уроках праці й надалі включалися різноманітні ігри, ігровий аспект на уроках був основним, ігри носили творчий характер.
Після здійснення формуючого етапу було проведене тестування на виявлення творчого потенціалу дітей, для цього застосовувалися ті ж методи, що й на констатуючому етапі. Результати занесені в таблицю 2.4
Таблиця 2.4. Рівень розвитку творчого потенціалу в дітей, після проведення формуючого експерименту
Рівні 2-А клас2-Б клас49 і більше окулярів171924 - 48 балів3123 і менш балів-
З таблиці видно, який вплив зробив формуючий етап на розвиток творчого потенціалу дітей. На низькому рівні розвитку творчих здібностей не залишилося жодної дитини.
Заключна діагностика й результативність досвіду
По закінченні проробленої роботи над даною темою можна підвести підсумки, провівши ті ж діагностики, що й на початку.
Нашою метою було: виявлення наявності або відсутності підвищення рівня розвитку творчих здібностей кожної дитини.
Дані проведеної діагностики у відсотковому відношенні показали:
·високий рівень - 62%;
·середній рівень - 38%;
·низький рівень - 0%.
Підсумкова перевірка розвитку рівня фантазії учнів при проведенні діагностики «Придумай гру» дала наступні результати:
дуже високий рівень - 30%;
високий рівень - 40%;
середній рівень - 30%;
низький рівень - 0%;
дуже низький - 0%.
Підсумкова перевірка розвитку творчого потенціалу показала:
високий рівень - 56%;
середній рівень - 44%;
низький рівень - 0%.
Дані діагностик показали, що в учнів значно підвищився рівень розвитку творчих здібностей. Діти розкрили свої сховані таланти й можливості. А головне, всі учні стали з великим задоволенням відвідувати уроки трудового навчання, брати участь у різних колективно-творчих справах, проявляти ініціативу й навіть щось пропонувати.
Порівняльний аналіз результатів роботи
Для наочного порівняння розвитку творчих здібностей учнів на початку роботи й наприкінці зробимо висновки.
З даних видно, що збільшилася кількість дітей з високим рівнем розвитку:
уяви - на 47%;
фантазії - на 45%;
творчого потенціалу - на 34%.
Дітей із середнім рівнем розвитку творчих здібностей залишилася практично та ж кількість. Але треба помітити, що в це число входять вже учні, які мали більш низькі показники на момент початку роботи.
Дітей з низьким рівнем розвитку творчих здібностей не стало.
Крім цього, до кінця роботи над розвитком творчих здібностей, діти змогли самостійно справлятися із запропонованою роботою без допомоги вчителя. Вони навчилися аналізувати й самостійно складати план роботи.
Таким чином, можна зробити висновок, що творча робота на уроці необхідна. Вона сприяє кращому засвоєнню знань, розвитку самостійності, підвищує мотивацію дітей до одержання нових знань, до розвитку нових умінь.
Результатом роботи є:
) Важко творити без певного запасу знань. Власна творчість дітей допомагає краще засвоювати й запам'ятовувати теоретичні відомості.
) Легше вирішується проблема мотивації, діти самі проявляють бажання творити.
) Позитивним моментом є те, що творчі роботи привертають увагу дітей, які не блищать знаннями з інших предметів, тут вони відкриваються з позитивної сторони.
) При систематичному використанні творчих методів навчання в дітей виробляється особистісний підхід до одержання індивідуального результату, уміння відстоювати й захищати свою власну точку зору. Діти стають комунікабельними.
) Відкриваються великі можливості для спільної творчості вчителя й учня. При цьому ведучим стає поняття співробітництва, співтворчості, а діти є повноправними учасниками освітнього процесу.
Таким чином, ми наочно переконалися в тому, що використання методів на розвиток творчого мислення, передбачає виховання в учнів нестандартного підходу до розв'язання проблеми, цим самим розвиваючи творчі здібності.
Творчі здібності не даються від народження й не виникають на порожньому місці. А для їх розвитку потрібні умови. Такі умови ми спробували створити, проводячи експеримент. Звичайно, при проведенні подібної роботи необхідно враховувати контингент дітей, їх рівень розвитку, здоров'я, можливості.
Необхідно відзначити, що важливу роль тут грає систематичність і послідовність роботи. Уривчаста, несистематична робота не може привести до позитивного результату. Тільки творчо працюючий вчитель може виховати творчо мислячих учнів.
Отже, трудове навчання сприяє розвитку творчих здібностей учнів. Наша робота велася довгостроково й планомірно, поступово ускладнюючись. Тому й привела до позитивного результату. А ще й тому, що виконувалися умови формування творчих здібностей: сприятлива атмосфера, свобода вибору, захопливість, необмеженість у діях.