Топографія черевних органів корови

Топографія черевних органів корови

Стерилізація шовного матеріалу

Повноцінна стерилізація шовного матеріалу — один із методів профілактики імплантаційної інфекції. Добре зарекомендувала се­бе промислова стерилізація ниток. Методи промислової стериліза­ції шовного матеріалу залежно від його виду грунтуються на дії іонізуючої радіації, високих температур, газів і пари хімічних ре­човин. Стерильний шовний матеріал герметично упаковується, що забезпечує його тривале зберігання.

Для з'єднання тканин використовують шовкові, бавовняні, лля­ні та синтетичні нитки, кетгут, а також металевий дріт з нержавію­чої хромонікелевої сталі.

Найпоширеніший серед шовного матеріалу шовк, однак він не повною мірою задовольняє вимоги асептики. Шовк спричинює значну реакцію тканин, має велику капілярність, що сприяє про­никненню мікроорганізмів у товщу тканин, потребує ретельної стерилізації.

Лляні і бавовняні нитки менш міцні порівняно з шовком, але більш інертні в тканинах, просто стерилізуються, не втрачаючи міцності. Лляні і бавовняні нитки швидше інкапсулюються, тому загроза утворення лігатурних нориць при їх використанні менш імовірна. Водночас вони легко просочуються кров'ю, що збільшує ризик інфікування.

Синтетичні нитки (капрон, лавсан, перлон, нейлон) ма­ють перевагу перед натуральними нитками за міцністю, інертністю в тканинах. Вони не гігроскопічні, просто стерилізуються, але гір­ше зав'язуються в тугий вузол.

Усі сучасні методи стерилізації шовного матеріалу включають такі етапи: механічне очищення, знежирення, стерилізацію, дуб­лення та імпрегнацію антисептиком.

Бавовняні, лляні та синтетичні нитки розрізують на шматки потрібної довжини, перуть з милом, а потім, намотавши на ко­тушки, стерилізують в автоклаві протягом 20 хв при температурі 132°С і тиску 0,2 МПа або кип'ятять протягом 20 хв у дистильо­ваній воді. Потім їх заливають 96 % спиртом і так зберігають.

За способом Гросс—Бартелемі лляні та бавовняні нитки на добу занурюють у 4 % водний розчин формаліну, після чого вони стають міцнішими і довше зберігають у тканинах свої антисеп­тичні властивості.

Лляні, бавовняні та синтетичні нитки можна стерилізувати так само, як і шовкові. Стерилізація шовку кип'ятінням істотно змен­шує міцність ниток.

Стерилізація шовку. Спосіб Садовського. Спочатку нитки пе­руть у гарячій воді з милом, споліскують, намотують на котушки і занурюють у 0,5 % розчин аміаку на 15 хв. Потім їх переносять у 2 % розчин формаліну на 65 % спирті і так зберігають.

Спосіб Першина. Мотки шовку миють гарячою водою з милом, просушують, намотують на котушки. Потім знежирюють протягом 12—24 год в ефірі і кладуть у розчин діоциду (1 : 1000) на 24 год для стерилізації, дублення та імпрегнації. Зберігають нитки в роз­чині діоциду (1: 5000).

Спосіб Мелехова. Нитки без будь-якої попередньої обробки намотують на котушки і занурюють на 15 хв у 4,8 % розчин первомуру. Потім антисептик зливають, а шовний матеріал двічі спо­ліскують по 5 хв дистильованою водою чи фізіологічним розчином. Для тривалого зберігання нитки заливають у тому самому посуді 96 % спиртом.

Стерилізація кетгуту. Сирий кетгут може бути дуже забрудне­ний патогенними мікроорганізмами, в тому числі спороносними. Це пов'язане з тим, що його виготовляють з підслизового шару кишок вівці. Тому при стерилізації кетгуту виникають певні труд­нощі, тим більше що він не підлягає кип'ятінню.

Спосіб Губарєва. Котушки з кетгутом знежирюють в ефірі (12— 24 год) або бензині (12 год), після чого переносять у спиртовий розчин Люголя (йод кристалічний— 10,0, калію йодид— 10,0 і 96% спирт—1000,0). Експозиція—10—14 діб залежно від тов­щини ниток. Зберігають кетгут у цьому ж розчині, міняючи його кожні два тижні.

Спосіб Покотила. Кетгут кладуть на 12 год у 4 % водний роз­чин формаліну. Зберігають у спирт-гліцериновому розчині (спирт 96 % — 90,0, гліцерин — 6,0, вода — 4,0).

Спосіб Савойського—Котилєва. Кетгут спочатку кладуть на 30 хв у 0,5 % розчин аміаку, а потім переносять на 30 хв у 2 % розчин формаліну на 65 % спирті.

Стерилізація кетгуту в 4,8 % первомурі (спосіб Мелехова). Спочатку протягом 10 хв кетгут розмочують у фізіологічному роз­чині або дистильованій воді, потім його заливають на 20 хв розчи­ном первомуру. Після цього мотки кетгуту споліскують стериль­ним фізіологічним розчином чи водою. Щоб ущільнити нитки, їх кладуть на 20 хв у 96 % етиловий спирт. Зберігають у розчині Люголя.

З метою запобігання інфекційно-запальним ускладненням за останні роки синтезовано протимікробні нитки — тефлон, фторлон, біолан, йодин, летилан, які протягом місяця після накладання швів зберігають свої бактерицидні властивості.