Тема 1. Поняття, предмет, метод і система господарського права

5. Господарські відносини та їх правове регулювання. Ознаки та види господарських правовідносин

Ст. 3 ГК України окреслює коло відносин, які за своєю природою можуть вважатися господарськими. До них належать господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські від-

носини.

Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що вини-кають між суб’єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. До них, зокрема, належать договірні відноси-ни між суб’єктами підприємницької діяльності і, відповідно, відносини,

що виникають між ними у разі порушення таких зобов’язань.

Під організаційно-господарськими відносинами розуміються від-носини, що складаються між суб’єктами господарювання та суб’єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління гос-подарською діяльністю. Відносини між суб’єктом підприємницької ді-яльності та органом державної податкової служби з приводу спла-ти податків, придбання торговельного патенту тощо належать саме до організаційно-господарських. До них також належать відносини між суб’єктом підприємницької діяльності – юридичною особою та його за-

сновниками. Більш докладно ці відносини ми розглянемо далі. Внутрішньогосподарськими, у свою чергу, є відносини, що склада-

ються між структурними підрозділами суб’єкта господарювання, та від-носини суб’єкта господарювання з його структурними підрозділами. Зо-крема у процесі затвердження положення про структурний підрозділ (філію, представництво) та виділення йому майна суб’єктом підприєм-ницької діяльності – власником між власником та філією складаються такі відносини.

Господарські правовідносини поділяють на види за різними кри-

теріями.

За галузями економіки і сферами управління, в яких вони виника-

ють, виділяють господарські відносини в промисловості, в агропромис-ловому комплексі, у сфері економічної конкуренції та антимонопольно-го регулювання, в галузі транспорту, в капітальному будівництві, у сфері

приватизації державного та комунального майна тощо.

За характером правовідносин розрізняють: відносини з безпосе-реднього здійснення господарської діяльності; відносини з організації

господарської діяльності.

За взаємним становищем сторін розрізняють: горизонтальні

(учасники правовідносин рівноправні); вертикальні (одним із учасників правовідносин є орган господарського керівництва, в тому числі влас-ник майна іншого учасника).

13

Розділ 1. Загальні підстави здійснення господарської діяльності

У сфері господарювання виникають й інші відносини, які за своїми ознаками відрізняються від господарських відносин, а отже, не підпада-ють під дію ГК.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ГК України не є предметом регулювання Господар-ського кодексу:

а) майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Ци-вільним кодексом України;

б) земельні, гірничі, лісові та водні відносини, відносини щодо використання й охорони рослинного і тваринного світу, територій та об’єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря;

в) трудові відносини; г) фінансові відносини за участі суб’єктів господарювання, що вини-

кають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рів-нів;

д) адміністративні та інші відносини управління за участі суб’єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого само-врядування не є суб’єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб’єкта господарювання.

Як бачимо, усі відносини, що за визначенням ГК України належать до господарських, безпосередньо або опосередковано пов’язані зі здій-сненням господарської діяльності, зокрема підприємницької, їх учасни-ками.

Згідно зі ст. 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарю-вання є суб’єкти господарювання, в тому числі підприємці, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділе-ні господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб’єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Зважаючи на все вищенаведене, слід відрізняти поняття «госпо-дарські відносини» від поняття «відносини у сфері господарювання», які співвідносяться як частка й ціле. Адже відносинами у сфері госпо-дарювання є і трудові відносини між найманим працівником і робото-давцем – суб’єктом господарювання (підприємцем), і відносини між суб’єктами господарювання і споживачами, і відносини, що складають-ся з приводу звернення до судів та інших державних органів суб’єкта господарювання (споживача, працівника тощо) за захистом своїх пору-шених прав.

Відповідно, коло учасників «відносин у сфері господарювання» ширше за коло учасників господарських відносин.

14